Ухвала суду № 75616375, 26.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/1134/18 Слідчий суддя: Муратова С.О.

Справа № 640/12365/18 Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія ст. 193 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.,

суддів - Курила О.М., Бездітка В.М.,

за участю секретаря - Леськів Е.П.,

прокурора - Бойко В.І.,

захисника - Семенчук Ю.М., Бурми Ю.М.,

підозрюваного - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції матеріали за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_2 та Семенчук Юлії Миколаївни в інтересах ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 липня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12018220000000465 та застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12018220000000465 та застосовано до ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.09.2018 року та визначено заставу в розмірі 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) гривень, що становить 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи. Слідчий суддя встановив наявність обгрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, і вважав, що застава визначена в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, тому дійшов висновку про необхідність визначення більшого розміру застави. Захисники підозрюваного, вважаючи таке рішення слідчого судді необгрунтованим, подали апеляційні скарги, в який просять ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 липня 2018 року скасувати. При цьому захисник Бурма Ю.М. просить постановити нову, обравши запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, а захисник Семенчук Ю.М. просить постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатної особи, і у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України та не відлучатися з місця проживання у період з 23.00 години до 06.00 години без дозволу слідчого, прокурора або суду. Захисник Семенчук Ю.М. вказує, що слідчим суддею не були досліджені обставини, які нібито свідчать про обгрунтованість підозри, що вказує на порушення порядку розгляду клопотання. Вважає, що правоохоронні органи спровокували реалізацію предметів злочину, оскільки могли попередити вчинення злочину, а посилання на заявлені ризики взагалі на його думку є необгрунтованим, оскільки дані про особу підозрюваного не досліджені. Зазначає, що підозрюваний має малолітнього сина, постійно проживає в м. Києві. Доказів, що підозрюваний будь-яким чином впливав на свідків в матеріалах клопотання відсутні, заяв про такі дії до правоохоронних органів не надходило. Зазначає, що слідчим суддею не було перевірено чи може підозрюваний за станом здоров'я утримуватися в умовах слідчого ізолятора, не враховано, що він був добровольцем в зоні АТО, нагороджений нагрудним знаком, займався волонтерською діяльністю, позитивно характеризується за місцем проживання. Зазначає, що слідчим суддею не розглядалося питання про застосування більш м'якого запобіжного заходу. Підозрюваний є інвалідом, хворіє, працює, але має нестабільний дохід, що унеможливлює сплату застави в такому розмірі, при цьому слідчим суддею не обгрунтовано виключного випадку призначення такого розміру застави. Захисник Бурма Ю.М. посилається на ті ж обставини щодо визначення непомірного розміру застави. Вказує, що підозрюваний неофіційно займається торгівлею побутової хімії в Київській області та отримує дохід в середньому 10 000 гривень на місяць, так як пенсії не вистачає для проживання і утримання неповнолітньої дитини. Вважає застосований запобіжний захід невмотивовано жорстоким. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисників, які просили задовольнити їхні апеляційні скарги, та підозрюваного, який з ними погодився, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг захисників. З наданих суду матеріалів встановлено, що в провадженні СВ ВСП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12018220000000465 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України. 13.07.2018 року в порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_3, і 14.07.2018 року було складено повідомлення про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, від отримання якого ОСОБА_3 відмовився. Вказана обставина засвідчена підписами свідків (а.с. 24). Згідно вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Матеріали клопотання, на переконання судової колегії, містять достатньо даних, які свідчать про обгрунтованість підозри, що підтверджується протоколом затримання ОСОБА_3, протоколом огляду його автомобіля, в якому відповідно до акту перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, речовин (а.с. 30) було виявлено та вилучено корпус гранати, запал до ручної гранати та кошти в розмірі 70 000 гривень, актом перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, речовин (а.с. 31), відповідно до якого в гаражі № 173 були вилучені гранати та корпуси до гранат, протоколом допиту свідка ОСОБА_4, який повідомив, що підозрюваний запропонував йому придбати вибухові пристрої, вогнепальну зброю та боєприпаси, протоколом огляду покупця, добровільної видачі, протоколом огляду та копіювання заздалегідь ідентифікованих купюр, висновком експерта від 26.06.2018 року № 101/2018, висновком експерта від 05.07.2018 року № 375, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 Крім того, і стороною захисту не спростовується обгрунтованість на даний момент повідомленої ОСОБА_3 підозри. При цьому, апеляційний суд приймає до уваги позицію Європейського Суду з прав людини, що наведена в чисельних рішеннях («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &an>; 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Апеляційний суд вважає, що матеріали клопотання переконливо свідчать про реальну наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких встановлене органом досудового розслідування. Вказані ризики підтверджуються наступними обставинами: ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кількох злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КПК України, які відносяться до категорії тяжких; він зареєстрований та проживає в м. Києві; в даному кримінальному провадженні про підозру повідомлено ще двом особам, тому в даному випадку не виключений ризик здійснення впливу ОСОБА_3 на них, і один з яких пояснив обставини вчинення злочину та походження бойових припасів; крім того особа, яка провела оперативну закупку у ОСОБА_3 особисто з ним знайома, що також свідчить про наявність ризику впливу на цю особу, що перешкодить кримінальному провадженню. Кількість вилучених бойових припасів та вибухових пристроїв, їх характер та властивості, наміри підозрюваного отриманий дохід від їх реалізації, на думку судової колегії свідчать про значну суспільну небезпечність вчиненого діяння, тому у колегії суддів немає підстав для того, щоб вважати визначений слідчим суддею розмір застави необгрунтованим. Встановлені органом досудового розслідування обставини, реальне існування вказаних вище ризиків, та наявність обґрунтованої підозри в даному конкретному випадку дають достатні підстави вважати, що менший розмір застави не зможе запобігти встановленим ризикам, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу. Відомості про те, що підозрюваний є інвалідом не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідних доказів стороною захисту надано не було. Слідчим суддею встановлено, що неповнолітня дитина підозрюваного проживає з матір'ю, підтверджених відомостей про те, що дитина знаходиться на утриманні ОСОБА_3 суду також надано не було. Апеляційний суд також відмічає, що сторони кримінального провадження відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, крім того, слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. З урахуванням положень вказаної статті доводи захисників про те, що слідчий суддя мав перевірити чи може підозрюваний за станом здоров'я утримуватися в умовах слідчого ізолятора є безпідставними, оскільки підтверджуючих даних щодо стану здоров'я підозрюваного стороною захисту ані слідчому судді, ані апеляційному суду надано не було. З огляду на викладене колегією суддів не встановлено підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апелянтів.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника Семенчук Юлії Миколаївни залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 липня 2018 року стосовно ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: