Рішення № 75616323, 01.08.2018, Шевченківський районний суд Харківської області

01.08.2018 637/423/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 серпня 2018 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого суддя - Тордія Е.Н.

секретаря судових засідань – ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в судовому засіданні в с.м.т.Шевченкове Харківської області цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2018 року позивач, публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту ПАТ КБ «ПриватБанк»), звернулось до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборогованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог зазначило, що 02 квітня 2012 року між позивачем та відповідачем, було укладено кредитний договір НАU6RХ57920061, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 3 605.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між нею та банком договір, а також в свою чергу зобов’язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборогованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Відповідно договору відповідач свої зобов’язання належним чином не виконує та порушує умови кредитного договору. Станом на 06 березня 2018 року заборгованість становить 21 882.71 грн.; яка складається з заборгованості за кредитом – 3605.00 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом – 5.33 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом – 2163.00 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 14 591.16 грн.; штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.; штраф (процентна складова) – 1018.22 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, яка становить 21 882.71 грн. та судові витрати пов’язані з розглядом справи, документально підтверджені, в розмірі 1762.00 грн.

Відповідач у судові засідання не з’являлася, про місце, час та день розгляду справи повідомлялася належним чином за місцем реєстрації (а.с.36). Відповідач відзиви проти позову не надала. До суду повернулися конверти з судовими викликами на 18 червня 2018 року о 10.00 год., на 0 серпня 2018 року о 09.45 год, як не вручені у зв’язку з тим, що адресат за зазначеною адресою не проживає.

За правилами п.11 ч.7 ст.128 ЦПК України відповідач , третя особа , свідок місце проживання ( перебування ) , місця знаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб- сайті судової влади України, яке повинно бути розміщено не пізніше ніж за 10 днів до дати відповідного судового засідання.

Відповідне оголошення судом зроблено судом 18 червня 2018 року, відповідач до суду не з’явилась, поважної причини суду не повідомила, таким чином є особовою , яка належним чином повідомлена про розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з’явився надавши до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності та просив задовольнити позовні вимоги у поному обсязі, шляхом винесення заочного рішення.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою судді від 31 травня 2018 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, але за їх неявки ,відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору НАU6RХ57920061 від 02 квітня 2012 року укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, остання отримала у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти в сумі 3605.00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

За умовами кредитного договору відповідач щомісяця в період сплати повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією та інших витрат.

Згідно кредитного договору при порушенні (позичальником) відповідачем строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором кредитодавець зобов‘язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов‘язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит в сумі 3 605.00 грн.

В порушення умов кредитного договору НАU6RХ57920061 від 02 квітня 2012 року, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачем зобов’язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

З врахуванням викладеного, станом на 06 березня 2018 року заборгованість відповідача становить 21 882.71 грн., та складається : з заборгованості за кредитом – 3 605.00 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом – 5.33 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом – 2 163.00 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 14 591.16 грн.; штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.; штраф (процентна складова) – 1018.22 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено виконування зобов’язання належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не впливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає,що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте за змістом ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником обов'язків по погашенню кредиту.

У той самий час, кредитним договором передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності також за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа № 6-2003цс15).

З огляду на наведене суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафів - фіксованої частини (500 гривень 00 копійок) та процентної складової (1018.22 гривень ) разом 1568 гривень 22 копійок, оскільки діючим законодавством не передбачена подвійна відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст. 616 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобовязання, або не вжив заходів до їх зменшення.

Так, нарахований позивачем розмір пені значно перевищує розмір основного боргу. Розмір заборгованості по тілу кредиту складає 3605.00 гривень. Проте розмір пені за неналежне виконання умов договору становить – 14591. 16 гривень , що значно перевищує розмір збитків.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства та п. 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, суд вважає за можливе зменшити розмір пені з 14591 гривень 12 копійки до 3605 гривень 00 копійки.

З цього приводу є правова позиція Верховного Суду України, висловлена у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14, яка має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Позивач не вказав та не довів факту настання для нього негативних наслідків через прострочення виконання зобов'язання позичальником.

Порушене право банку відновлене шляхом стягнення плати за користування його грошима за весь період прострочення.

Належна оцінка зібраних у справі доказів вказує на наявність підстав для часткого задоволення позовних вимог позивача.

Таким чином з відповідача повинно бути стягнуто тіло кредиту в суммі – 3605.00 гривень; нараховані відсотки – 5.33 гривні; 2163.00 гривні – заборгованість по комісії за користування кредитом; нарахована пеня – 3605.00 в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з їх безпідставністю.

Відповідно до частини 2 пункту 3 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81,89, 133, 141, 223, 247, 263-265, 274, 280-282 ЦПК України, ст. 3, 11, 15, 16, 509, 526, 527, 530, 551, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у м. Харкові, інд. код НОМЕР_1, відомості про місце роботи відсутні, паспорт серія МН 206544 виданий Київським МВ РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 16 листопада 2001 року, зареєстрованої за адресою: 63650, Харківська область Шевченківський район с.Петропілля вул.Середня, 20 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором НАU6RХ57920061 від 02 квітня 2012 року у сумі 9 378.33 грн., та судові витрати у розмірі 1762.00 грн. (49094 м.Дніпро вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299 ).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ