Вирок № 75615240, 01.08.2018, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/829/18

Провадження № 1-кп/615/98/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токмакової А.П.,

секретаря - Антоненко М.Г.,

за участю прокурора - Середи С.С.,

захисника - Власенка В.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, без освіти, не одруженого, що має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працює, в силу ст.89 КК України не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

15.03.2018 року близько 18-00 год. ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибув до домоволодіння, яке належить ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, де користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, зайшов зі сторони огороду через хвіртку на територію вказаного домоволодіння, де через вікно проник до сараю.

Перебуваючи в середині сараю, у ОСОБА_2 виник умисел на викрадення конкретних предметів, а саме: різних дрібних виробів із заліза, які він назбирав в полімерний мішок білого кольору, лопати, граблів, сапачки, решітки, санчат, двох прутів та конструкції із двох пластин. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 почав витягати вказані вище предмети через вікно сараю у двір. Витягаючи в такий спосіб із сараю два прути та конструкцію із двох пластин, був викритий потерпілою ОСОБА_3, яка вийшла з будинку на подвір'я та помітила в дворі ОСОБА_2, після чого повернулася назад в будинок, щоб викликати поліцію.

ОСОБА_2, будучи викритим власником домоволодіння ОСОБА_3, продовжив реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, діючи відкрито, розуміючи, що його злочинні дії були помічені потерпілою, заволодів металевими предметами, а саме: санчатами дитячими, вартістю - 63,00 грн.; лопатою штиковою залізною без дерев'яного тримача, вартістю - 32,00 грн.; граблями залізними, без дерев'яного тримача, вартістю - 67,00грн.; решіткою залізною із каймою розміром 24x64 см, вартість якої невизначена; сапачкою залізною, без дерев'яного тримача, вартістю - 40,00 грн.; полімерним мішком із різними дрібними виробами із заліза, вагою 5,130кг, загальною вартістю - 25,65 грн.; залізними прутами в кількості 2 штук, довжиною 137,5 см та 118,0 см, діаметром 2,5 см кожний, загальною вартістю - 107,31 грн.; залізною конструкцією, вагою 1,925кг, вартістю - 9,62 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 344,58 грн.

Незаконно заволодівши зазначеним майном, ОСОБА_2 місце скоєння злочину покинув, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.186 КК України, - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю, щиро розкаявся.

Пояснив, що на даний час не має змоги працювати через втрату паспорту, про що написав заяву за місцем прописки, але попросили почекати.

Проходячи по вул. Виноградна, зайшов у двір по нужді через відкриту хвіртку. Побачивши розбите скло у вікні сараю, проник до нього, де набрав металобрухту. Коли виходив із сараю, помітила жінка, яка запитала, що він тут робить, на що відповів, що збирає жерстянки. Жінка пішла в будинок, а обвинувачений зібрав металобрухт та пішов з двору, відразу здавши металобрухт на прийомний пункт. Перелік зазначених вище речей та їх вартість підтвердив. Просив вибачення у потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_3 вказала, що 15.03.2018 року була в передній кімнаті біля плити, де готувала їжу. В цей час почула, що у дворі щось загуркотіло. Вибігла на вулицю, побачила відкриту хвіртку, а через вікно сараю ліз якийсь чоловік, який держав дві палиці. Потерпілу охопив жах, тому вона почала кричати, на що ОСОБА_2 сказав, що збирає дощечки. Після цього вона забігла до будинку та почала викликати поліцію. Коли вийшла, обвинуваченого і викрадених ним речей вже не було. Потім знайшли в снігу металеві прути і перекладину, які повернули їй для зберігання, інші речі знаходяться в поліції.

Вказала, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, вибачила його. Останній пропонував допомогу по господарству, але вона відмовилася.

Враховуючи, що показання обвинуваченого послідовні, об'єктивні, що він визнав свою вину та щиро розкаявся, правильно розуміючи зміст та значення цих обставин, відмовився від дослідження доказів добровільно, проти чого інші учасники судового провадження не заперечували, дослідження в судовому засіданні інших доказів у кримінальному провадженні на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним.

При призначенні виду та міри покарання, суд, виходячи з вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Досліджені судом дані про особу обвинуваченого свідчать про те, що він має постійне місце проживання в м. Валки, де протягом 8 років проживає в житловому будинку разом з матір'ю, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, щодо якої надає матеріальну допомогу в якості аліментів. До цього проживав за місцем реєстрації в м. Кременчук разом з дідом, після смерті якого проживає у матері в незавершеному будівництвом будинку, що позбавляє можливості зареєструвати місце проживання у передбаченому законом порядку. Як вбачається із повідомлень Валківської міської ради Харківської області від 19.03.2018 року та Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 03.05.2018 року скарг щодо ОСОБА_2 не надходило.

Згідно фотокопії військового квитка серії НОМЕР_1 від 15.12.2011 року ОСОБА_2 не військовозобов'язаний, призовною комісією Кременчуцького району Полтавської області зарахований в запас на підставі ст.18 п.1.2 ЗУ ВОіВС від 08.12.2011 року.

Зі слів обвинуваченого, має захворювання - гастрит шлунку, в зв'язку з чим постійно лікується.

Відповідно до довідки № 01-14/323 від 20.03.2018 року ОСОБА_2 на обліку у Валківському РЦЗ, як безробітний не перебуває та не перебував.

Як повідомив обвинувачений, з власної необережності загубив паспорт громадянина України, в зв'язку з чим звернувся до поліції, що підтверджується відповідною довідкою про результати розгляду ЖЄО № 1675 від 21.05.2018 року та повідомленням начальника Валківського ВП від 30.05.2018 року, наданими захисником в судовому засіданні.

Із довідок КЗОЗ за місцем реєстрації та проживання слідує, що ОСОБА_2 на обліку у лікаря нарколога та психіатра на даний час не перебуває, перебував під наглядом в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері з 06.2000 року з приводу розумової відсталості. З 09.2006 року знятий з обліку з причин видужання або стійкого поліпшення.

Згідно довідки спец перевірки станом на 24.03.2018 року ОСОБА_2 раніше був засуджений 18.10.2010 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст.116 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 28.12.2010 року за відбуттям строку покарання.

Зі змісту довідки Державної установи «Первомайська виправна колонія (№ 117)» від 23.04.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 дійсно відбував покарання в державній установі у період з 18.11.2010 року по 28.12.2010 року за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.10.2010 року.

З урахуванням положень п.7 ст.89 КК України обвинувачений визнаний таким, що не має судимості за даним вироком, оскільки більше ніж протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинив нового злочину.

При цьому суд приймає до уваги, що як вбачається із зазначеного вироку суду ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.116 КК України, який не відноситься до корисливих злочинів.

В якості обставин, які пом'якшують покарання, у відповідності до положень ст.66 КК України суд враховує щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст.67 КК України, судом не виявлено.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.3 ст.186 КК України.

Враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, наведені дані про особу ОСОБА_2, обставини, що пом'якшують йому покарання, прохання потерпілої про його звільнення з випробуванням, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст.75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, ч.9 якої передбачає повернення майна, що було предметом злосину, власнику (законному володільцю).

Обов'язок по відшкодуванню понесених судових витрат за проведення судово-товарознавчих експертиз № 10571/10887-10891 від 07.05.2018 року в сумі 1144 грн. та № 12491/12492 від 29.05.2018 року в сумі 858 грн., виходячи з положень ст.124 КПК України, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 23.03.2018 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно 15.03.2018 року, а саме металеві санчата із дерев'яним сидінням, червоні металеві граблі без тримача, металеву лопату без тримача, металеву решітку розміром приблизно 25х50 см, білий полімерний мішок із дрібними виробами із металу.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 просила зняти арешт, накладений ухвалою суду та повернути їй викрадені речі.

За змістом ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи, що в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба суд приходить до висновку про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 23.03.2018 року.

Відповідно до вимог ст.374 КПК України суд зобов'язаний при ухваленні вироку прийняти рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 в ході досудового розслідування не застосовувався. Враховуючи встановлені обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого і його процесуальну поведінку під час розгляду судового провадження, суд не вбачає підстав для застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу через відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України від відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_2 звільнити з випробуванням строком на 1 рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази: металеві санчата із дерев'яним сидінням, червоні металеві граблі без тримача, металеву лопату без тримача, металеву решітку розміром приблизно 25х50 см, білий полімерний мішок із дрібними виробами із металу (квитанція № 425) та залізну сапачку (квитанція № 424), що знаходиться у камері зберігання речових доказів Валківського ВП ГУ НП в Харківській області - повернути власнику ОСОБА_3, а при відмові - знищити.

Два залізних прути та металоконструкцію із двох пластин вагою 1,925 кг, що передані згідно розписки потерпілій ОСОБА_3 для зберігання - залишити в її розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2002 грн. на рахунок Державного бюджету України (р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДСК України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КК України.

В іншій частині вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя А.П. Токмакова