Ухвала суду № 75614381, 26.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/8631/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1386/18Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

У Х В А Л А

26 липня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Одринської Т.В., Лобова О.А.,

при секретарі Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори, третя особа: Шевченківський районний у м. Полтава відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання повторного шлюбу неукладеним, зобов'язання вчинити дії, скасування постанови нотаріуса, визнання єдиним спадкоємцем та права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_2 про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року ОСОБА_2, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори, третя особа: Шевченківський районний у м. Полтава відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання повторного шлюбу неукладеним, зобов'язання вчинити дії, скасування постанови нотаріуса, визнання єдиним спадкоємцем та права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Даний позов обґрунтовувала тим, що недієздатний ОСОБА_3, в інтересах якого вона діє, являється спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. За життя останньому на праві особистої приватної власності належала квартира АДРЕСА_1. 03 серпня 2016 року вона, як законний представник недієздатного ОСОБА_3, звернулася до державного нотаріуса із заявою про отримання Свідоцтва про право на спадщину, однак, 04 серпня 2016 року нотаріус відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії, про що винесено відповідну постанову. Підставою для прийняття даного рішення явилося те, що спадкоємцями першої черги за законом після померлого ОСОБА_5 є не лише син ОСОБА_3, а й його дружина ОСОБА_7 щодо майна в рівних частках, оскільки та на час смерті спадкодавця проживала разом з ним, не подавала заяву про відмову від спадщини, а отже прийняла її. Однак, дану відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії вона вважає протиправною, оскільки посилання в ній на наявність шлюбу від 01 вересня 2007 року, актовий запис № 1442, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не відповідає дійсності, так як правильність проведення реєстрації шлюбу та достовірність даного актового запису викликають у неї сумніви. Тобто на час смерті спадкодавця, ОСОБА_7 не була дружиною останнього та у шлюбі з ним не перебувала. Первинно укладений шлюб між нею та ОСОБА_5 із 19 липня 2004 року було розірвано (актовий запис № 329), повторно шлюб не укладався.

24 листопада 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_2 про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Полтава померла його мати ОСОБА_7 За життя, 01 вересня 2007 року між останньою та ОСОБА_5 було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер та після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_7 на час смерті ОСОБА_5 була його дружиною, проживала разом з ним, від спадщини не відмовлялася, то є такою, що фактично її прийняла. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 померла. ІНФОРМАЦІЯ_2 року у встановлений законом строк він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак у видачі Свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, так як виник спір щодо спадкового майна.

Просив визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Полтаві.

13 лютого 2017 року Октябрським районним судом м. Полтави, цивільна справа № 554/9729/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування об'єднана в одне провадження із цивільною справою № 554/8631/16-ц за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Четверта полтавська державна нотаріальна контора, Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції про визнання повторного шлюбу неукладеним, зобов'язання вчинити дії, скасування постанови нотаріуса, визнання спадкоємцем та права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2018 року позов ОСОБА_2, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Четвертої полтавської державної нотаріальної контори, третя особа: Шевченківський районний у м. Полтава відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання повторного шлюбу неукладеним, зобов'язання вчинити дії, скасування постанови нотаріуса, визнання єдиним спадкоємцем та права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 37, 4 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м. в порядку спадкування за законом як спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Полтаві.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 37, 4 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м. в порядку спадкування за законом як спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Полтава.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій посилалася на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_2 заявлено клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи. Проведення якої просить доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про призначення експертизи, приходить до такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції ухвалою від 12 квітня 2017 року було призначено судово-почеркознавчу експертизу, проте вона не була проведена з підстави неоплати.

У подальшому позивач з аналогічним клопотанням в якому б було зазначено поважність причин неоплати до суду не звертався.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у клопотанні про призначення судово-почеркознавчої експертизи поданому до суду апеляційної інстанції не зазначено поважних причин невиконання вимог суду. Посилання на те, що експерту не було надано всіх необхідних документів, а тому експертиза була б неправомірною є безпідставними, оскільки не впливає на обов'язок оплатити проведення експертизи. Тоді як наявність необхідних матеріалів та можливості проведення експертизи вирішується експертом, а не стороною по справі.

Таким чином, позивач реалізував своє право на звернення до суду з клопотанням про проведення експертизи, яка не була проведена у зв'язку з неоплатою, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання поважними причин неоплати експертизи під час розгляду справи судом першої інстанції та відповідно задоволення клопотання про проведення експертизи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення клопотання про призначення експертизи у суду апеляційної інстанції відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 103, ст. 367 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заявленого клопотання про призначення експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: Т.В. Одринська

О.А. Лобов