Ухвала суду № 75614323, 28.07.2018, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 538/1071/18

Провадження № 1-кс/549/197/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2018 року смт.Чорнухи

Слідчий суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Глущенко Н.М.при секретарі Міщенко Т.А. з участю прокурора Касіч К.І., слідчого Миколаєнка О.В, підозрюваного ОСОБА_1О розглянувши клопотання слідчого Лохвицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №12018170230000096 від 15.02.2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше судимого:

1) 12.07.2017 Чорнухинським районним судом Полтавської області, за ч.1 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік; за ч.1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки; на підставі ст. 70 КК України призначено покарання строком на 2 роки; на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитом строком 2 роки, 12.09.2017 року відповідно до ухвали Лохвицького районного суду звільнено від відбування покарання призначеного вироком Чорнухинського районного суду на підставі ст.1 п. «а» Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року;

2) 19.09.2017 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, за ч.2 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 років позбавлення волі; на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим вважати засуджений на 4 роки 6 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитом строком 2 роки;

3) 08.12.2017 року відповідно до ухвали Лохвицького районного суду, за ч.1 ст. 125 КК України, у вигляді 100 годин громадських робіт,

обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.389, ч.1 ст.309, ч.2 ст.186 , ч.2 ст.185 КК України.

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Своє клопотання слідчий мотивував тим, що ОСОБА_1, будучи засудженим 08.12.2017 Лохвицьким районним судом Полтавської області, за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.

Вказаний вирок направлено судом на виконання до Лохвицького районного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації в Полтавській області.

З 15.01.2018 вказаний вирок управлінням прийнято на виконання, та цього ж дня засуджений ОСОБА_1 постановлений на обліку в управлінні.

15.01.2018 ОСОБА_1 ознайомлений із порядком та умовами відбуття покарання, про що у нього працівниками Лохвицького районного відділу з питань пробації північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації відібрано відповідну підписку та пояснення, а також попереджений про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України за ухилення від їх відбування. 16.01.2018 ОСОБА_1 видано направлення для відбування громадських робіт до КП «Комунсервіс» Заводської міської ради.

Наказом №24 від 26.01.2018 по КП «Комунсервіс», який знаходиться по вулиці Матросова, 14, у місті Заводське Лохвицького району Полтавської області, ОСОБА_1 був прийнятий для відбування покарання у вигляді громадських робіт строком 100 годин на безоплатну, у вільний від основного місця роботи час, роботу та був належним чином ознайомлений із вказаним наказом.

Згідно графіку виходу на роботу з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, у січні 2018 року, починаючи з 26 числа, він мав відпрацювати 8 годин громадських робіт, з яких відпрацював 0 годин, від відбування громадських робіт у січні відмовився без поважних причин.

У лютому, березні та травні 2018 року ОСОБА_1 на відбування громадських робіт до КП «Комунсервіс» не з’явився без поважних причин.

25.01.2018 та 05.02.2018 ОСОБА_3 повторно був попереджений про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України за ухилення від їх відбування. Однак, станом на 06.04.2018 ОСОБА_1 не відпрацював жодної години громадських робіт, від відбування яких ухилявся без поважних причин.

Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено достатньо доказів для повідомлення ОСОБА_1 про підозру в ухиленні від відбування покарання призначеного судом у вигляді 100 годин громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст.389 ч.2 КК України.

05.02.2018 відомості за вказаним фактом злочинної діяльності, внесено до ЄРДР за №12018170230000096.

14.04.2018, відповідно до ухвали слідчого судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А. від 12.04.2018, за місцем проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5, у житлі та іншому володінні по вул. Озерна (Червоноармійська)АДРЕСА_1, у місті Заводське Лохвицького району Полтавської області, яка на праві приватної власності належить його матері ОСОБА_4, проведено санкціонований обшук. В ході обшуку у правому кутку кімнати вітальні, за диваном, виявлено, зафіксовано та вилучено паперовий згорток з газети з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, у висушеному та подрібненому стані, ззовні схожому на рослини конопель. В ході подальшого обшуку, в лівій частині спальної кімнати, за дерев’яною шафою, під стіною на підлозі виявлено, зафіксовано та вилучено паперовий згорток з газети, з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, у висушеному та подрібненому стані, ззовні схожому на рослини конопель.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи №845 від 18.04.2018 року, надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору має ботанічні ознаки рослини коноплі, містить тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом. Маса канабісу, у висушеному стані, становить 0,512 г. який ОСОБА_1 незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи №846 від 18.04.2018 року, подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору має ботанічні ознаки рослини коноплі, містить тетрагідроканнабінол і є канабісом, який віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 49,802 г., який ОСОБА_1 незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту.

Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено достатньо доказів для повідомлення ОСОБА_1 про підозру у незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто у злочині передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

02.04.2018 відомості за вказаним фактом злочинної діяльності, внесено до ЄРДР за №12018170230000157.

Окрім цього, 20.05.2018 близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_6, підійшовши до матері ОСОБА_4, яка на той час знаходилася на кухні та став просити у неї мобільний телефон щоб подзвонити з нього. На вказане прохання ОСОБА_4 йому відмовила. Тоді ОСОБА_1 підійшов до матері, яка в той момент знаходилася у положенні сидячи за столом на кухні квартири та одночасно однією рукою її обняв та став висловлювати свої почуття до матері, а іншу руку в цей час просунув до правої кишені її фартуха та став тягти з нього мобільний телефон марки «Nomi» ІМЕІ№1- 354980080770931 та ІМЕІ№2- 354980080770949, який належить ОСОБА_4 Виявивши вказаний факт ОСОБА_4 притисла своєю рукою кишеню фартуха в якому лежав телефон, щоб не дати можливість сину заволодіти її телефоном та стала просити ОСОБА_1 не відбирати в неї телефон. На вказані прохання ОСОБА_1 не відреагував та шляхом ривка вирвав вказаний телефон та після того разом із ним швидко залишив місце вчинення злочину. У подальшому ОСОБА_1 вказаним телефоном розпорядився на власний розсуд, завдавши при цьому ОСОБА_4 майнової шкоди, згідно висновку експерта № 1084 від 02.07.2018, на суму 275 грн.

Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено достатньо доказів для повідомлення ОСОБА_1 про підозру відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчиненого повторно, тобто у злочині передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

21.05.2018 відомості за вказаним фактом злочинної діяльності, внесено до ЄРДР за №12018170230000255.

Окрім цього, 21.05.2018 близько 08 години, ОСОБА_1, перебуваючи на вулиці Озерна, в місті Заводське Лохвицького району, з метою викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, зайшов до підвального приміщення будинку №11. Там ОСОБА_1 виявив велосипед «Мінськ», що належить ОСОБА_5, який він таємно викрав. Після цього, ОСОБА_1 на вказаному велосипеді залишив місце вчинення злочину та у подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальної шкоди , яка згідно висновку експерта № 1036 від 19.06.2018 становить 466 грн. 67 коп.

Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено достатньо доказів для повідомлення ОСОБА_1 про підозру таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у злочині передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

21.05.2018 відомості за вказаним фактом злочинної діяльності, внесено до ЄРДР за №12018170230000256.

21 липня 2018 року слідчим Лохвицького ВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_2 за погодженням з старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні – Лохвицького відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та оголошення нової підозри у вчиненні злочинів за ч.2 ст. 389, ч.1 ст.309, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України. Від підпису на повідомленні про підозру ОСОБА_1 відмовився у присутності двох понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про що свідчать їх підписи на повідомлені про підозру.

Метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, злочини, пов’язані з насильством у сім’ї, також вказані вище злочини вчинені ним в період іспитового строку.

З огляду на зазначене просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігти визначеними ст.177 КПК України ризикам.

Заслухавши думку слідчого та прокурора, які підтримали клопотання з мотивів, аналогічних викладених у клопотанні, підозрюваного, який відмовився висловлювати свою думку з приводу заявленого слідчим клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адвоката ОСОБА_9, який просив відмовити у задоволенні клопотання у зв’язку з необґрунтованістю, дослідивши надані матеріали, приходжу до висновку про задоволення клопотання виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст.177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

При цьому, слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного тощо.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст.5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє до Франції» від 26 червня 1991р. зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин. Про це наголошується в рішенні Європейського суду з прав людини від 13 серпня 1990 року по справі «Фокс та інші проти Сполученого Королівства».

При визначенні виду можливого запобіжного заходу суд враховує, існування встановлених в судовому засіданні ризиків та вважає необхідним відносно ОСОБА_1 застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-який більш м’який запобіжний захід, не може запобігти доведеним ризикам і забезпечити виконання ним процесуальних обов’язків та вказане в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с) ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод.

При цьому, суд враховує правові позиції викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року по справі "Мамедов проти Росії", де зазначено, що суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як на визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоч суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, тому обрання запобіжного заходу підозрюваному в виді тримання під вартою є необхідним.

Врахувавши викладене слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів.

Вирішуючи питання про можливість застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд звертає увагу, що можливість не застосування такого запобіжного заходу є дискреційним правом суду, та визначається за сукупністю встановлених судом обставин.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 94, 176,178, 182,193, 196, 198, 205 КПК України, суддя , -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 21 липня 2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали становить 60 календарних днів з моменту взяття під варту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто з 28.07.2018 року до 26.09.2018 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту взяття під варту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто з 28 липня 2018 року.

Визначити розмір застави ОСОБА_1 у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб ( 50 х 1 762,00) у сумі 88100,00 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач ТУ ДСА в Полтавській області, код 26304855, Банк одержувача ДКСУ м. Київ МФО 820172, рахунок 37314008015950, призначення платежу: застава.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до ІТТ №3 ГУНП в Полтавській області та Полтавська установа виконання покарань ГУНП в Полтавській області (№23), для виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області протягом п’яти днів з дня її оголошення, проте відповідно до положень ст. 205 КПК України дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя