Вирок № 75614245, 30.07.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

Справа № 541/725/18

№ провадження 1-кп/541/128/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

при секретарі - Калініченко Л.О.,

з участю прокурора - Передерій А.А.,

адвоката - Акрітова К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миргород Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,

- у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч.3 КК України,

в с т а н о в и в :

За обвинувальним актом, ОСОБА_2, в період з січня по кінець лютого 2018 року, точного часу не встановлено, проходячи АДРЕСА_2, помітивши, що у домоволодінні НОМЕР_1, яке належить на праві власності ОСОБА_3, відсутня хвірточка, вирішив здійснити викрадення майна з даного домоволодіння.

Маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, переконавшись, у відсутності власника та сторонніх громадян, зайшов на територію вище згаданого будинковолодіння та проник в середину розташованих на території будинковолодіння приміщень , звідки викрав наступне належне потерпілому ОСОБА_3 майно: тример «GOODLUCK BC -3500, вартістю 1105,07 грн., дриль «ИЭ 1003 Б», вартістю 300 грн., кормоподрібнювач марки «Эликор-1», вартістю 1450 грн. та металеву драбину, вартістю 953,95 грн.

З викраденим майном ОСОБА_2 залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд та заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 3809,02 грн.

Повторно, на початку лютого 2018 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_2 за попередньою змовою з іншою особою на викрадення чужого майна, діючи таємно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання прийшли на територію будинковолодіння ОСОБА_4, що розташоване в АДРЕСА_3 . Діючи узгоджено, переконавшись у відсутності власника та сторонніх осіб, проникли до гаражного приміщення розташованого на території будинковолодіння звідки викрали два стальних диска до автомобіля ВАЗ діаметром 13 загальною вартістю 686 грн., дві гуми літнього типу марки «Cordiant» розміром 175х70 R-13, загальною вартістю 1190 грн., стальний диск до автомобіля ВАЗ діаметром 13 вартістю 90 грн., гуму літнього типу розміром 175х70 R-13, вартістю 156 грн., сумку у якій знаходилися: набір гайкових ключів «Force» 6-24 мм. В пластиковій упаковці, вартістю 572 грн., електродриль марки «Энергомаш ДУ-2175А» вартістю 469,74 грн., електрошуруповерт марки «Протон ДЭ-320/2, вартістю 489,60 грн.

З викраденим майном ОСОБА_2 та інша особа залишили місце вчинення злочину розпорядившись ним на власний розсуд та заподіявши потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 3653,34 грн.

Повторно, 13.02.2018 року, близько 11 год., ОСОБА_2, рухаючись вулицею Троїцька в м. Миргороді, та помітивши, що в будинковолодінні під АДРЕСА_4 що належить на праві власності ОСОБА_5, частково відчинені двері господарського приміщення, вирішив здійснити крадіжку майна з даного приміщення.

Діючи повторно, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, переконавшись, у відсутності власника та сторонніх громадян, зайшов на територію вище згаданого будинковолодіння та проник до господарського приміщення розташованого на території будинковолодіння звідки викрав належне потерпілому ОСОБА_5 майно: подовжувач електричний двожильний з одним гніздом довжиною 25 м., вартістю 153 грн., подовжувач електричний двожильний з одним гніздом, довжиною 35 м., вартістю 179 грн., водяний насос «Струмок» ТУ 16 579 002 79, вартістю 273 грн., мідні дроти вагою 3,3 кг., вартістю 495 грн., робочі рукавички, вартістю 17,50 грн.

З викраденим майном ОСОБА_2 залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд та заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1117,50 грн.

Дії ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні кваліфіковані за ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), /по епізоду викрадення майна у потерпілого ОСОБА_3./ за такою кваліфікуючою ознакою, як поєднана з проникненням у приміщення; /по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_4./ за такими кваліфікуючими ознаками, як вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення; /по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 / за такими кваліфікуючими ознаками, як поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно.

30 липня 2018 року у кримінальному провадженні №12018170260000129 між прокурором Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_6, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_2 в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, згоду на укладення якої надали потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, істотних для кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень. Також угодою визначено покарання, яке обвинувачений ОСОБА_2 повинен понести за ст. 185 ч.3 КК України у виді 3-х років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, якою передбачено звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на іспитовий строк визначений судом.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень , внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор під час судового розгляду справи, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати зазначене в угоді покарання.

Захисник ОСОБА_1 просив суд угоду затвердити, як таку, що не суперечить вимогам закону.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 надали прокурору письмову згоду на затвердження угоди, що підтвердили під час розгляду судом питання про затвердження угоди. Просили суд затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченим і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання у виді 3-х років позбавлення волі, звільнивши його в порядку ст. 75 КК України від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк визначений судом.

Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_2 визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 , оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК та КК України.

Керуючись ст. 314; 373; 374; 475 КПК України, суд,

з а с у д и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2018 року між прокурором Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12018170260000129.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому за ст. 185 ч. 3 КК України узгоджене сторонами покарання у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання призначеного даним вироком суду з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовими доказами по справі розпорядитися наступним чином:

- електродриль марки «Энергомаш ДУ-2175А», електрошуруповерт марки «Протон ДЭ-320/2, що перебувають на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, зобов'язати потерпілого ОСОБА_4 зберігати до розгляду судом кримінального провадження відносно ОСОБА_7;

- подовжувачем електричним двожильним з одним гніздом довжиною 25 м., подовжувачем електричним двожильним з одним гніздом, довжиною 35 м., водяним насосом «Струмок» ТУ 16 579 002 79, мідними дротами вагою 3,3 кг., робочими рукавичками, що перебувають на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5, дозволити потерпілому розпоряджатися на власний розсуд;

- тримером «GOODLUCK BC -3500, дрилем моделі «ИЭ 1003 Б», кормоподрібнювач марки «Эликор-1», металевою драбиною, що перебувають на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, дозволити потерпілому розпоряджатися на власний розсуд.

Процесуальні витрати по справі в сумі 2860 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят гривень), які пов'язані із залученням експерта, стягнути із ОСОБА_2 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя С. В. Андрущенко-Луценко