Постанова № 75613456, 26.07.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2018 року м. Кропивницький

справа № 401/3734/16-ц

провадження № 22-ц/781/1289/18

Головуючий у суді І-ї інстанції Баранець А.М.

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Дуковського О.Л., Чельник О.І.

секретар судового засідання Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 травня 2018 року за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, заінтересована особа - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, заінтересована особа - ОСОБА_2, щодо обчислення розміру заборгованості по аліментах протиправними та скасування розрахунок заборгованості з аліментів за виконавчим листом у справі №401/3734/16-ц в межах виконавчого провадження №56079472., зобов'язання здійснити перерахунок розрахунку по аліментах із виключенням таких чеків та квитанцій, від: 18.03.2013, 18.02:2013, 21.01.2013, 27.07.2013, 15.04.2013, 08.2013, 10.09.2013, 10.10.2013, 11.11.2013, 10.12.2013, 17.12.2012, 22.10.2012, 12.10.2012, 16.09.2012, 26.04.2016, 22.03.2016, 26.01.2016, 25.07.2016, 16.05.2016, 25.08.2016, 16.08.2016, 20.12.2016, 28.11.2016. 25.07.2016, 28.01.2015, 15.03.2015, 24.04.2015, 14.05.2015, 21.06.2015, 06.08.2015, 28.08.2015, 25.12.2015, 19.01.2014, 27.02.2014, 18.02.2014, 12.03.2014, 30.03.2014, 22.04.2014, 22.04.2014, 26.05.2014, 27.07.2014, 01.07.2014, 02.08.2014, 15.09.2014, 22.10.2014, 20.11.2014, 19.09.2012, 17.06.2013.

В обґрунтування скарги зазначала, що 30.05.2012 року було видано виконавчий лист № 1121/1466/12, згідно якого присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно.

07.04.2017 року було видано виконавчий лист № 401/3734/16-ц згідно якого стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на гримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно та який перебуває на виконанні в Світловодському міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області.

На виконання даного виконавчого лита було відкрито виконавче провадження №5-079472.

Боржник ОСОБА_2 не належним чином виконував рішення суду щодо сплати аліментів.

Отримавши копію постанови про опис та арешт майна боржника від 27.03.2018 року вона дізналась, що сума боргу по аліментах становить 1096.03 грн. на 01.03.2018 року, з чим не погодилась.

Станом на 27.03.2018 року згідно розрахунку по аліментах, виданого Світловодським міськрайонним ВДВС, загальна заборгованість по аліментах на 01.03.2018 року становить 1096.03 грн., виплачено аліментів на суму - 39649.32 грн., відповідно до копій квитанцій наданих із розрахунком.

Проаналізувавши копії квитанцій, що знаходяться в матеріалах виконавчого провадження, дійшла висновку, що більша частина з них не має відповідних реквізитів та призначення платежу, що є необхідною умовою для зарахування державним виконавцем платежу в рахунок сплачених аліментів. Тому вважає, що державний виконавець допустив помилку в розрахунку по аліментах та зарахував квитанції та чеки, які не містять вказаної інформації про сплату аліментів на її користь.

Перекази зроблені через «Укрпошту» не відповідають нормам чинного законодавства, тому їх не можна зараховувати як аліменти на її користь, у зв'язку з чим квитанції від: 20.12.2016, 18.02.2013, 21.01.2013, 20.03.2013, 15.04.2013, 17.12.2012, 10.08.2012, 22.10.2012, 26.04.2016, 22.03.2016, 26.01.2016, 25.07.2016, 30.06.2016, 16.05.2016, 25.08.2016, 28.11.2016, 30.09.2015, 28.08.2015, 17.06.2013 підлягають виключенню.

Інших чеки, долучені до матеріалів виконаного провадження, надані на підтвердження переказу готівки через термінали самообслуговування ПАТ «КБ «ПриватБанк» не містять даних про прізвище, ім'я та по-батькові, а також призначення платежу, а лише кілька цифр банківської карти. Отже, враховуючи дані чеки як доказ про сплату аліментів, державний виконавець, на думку ОСОБА_3, взагалі виходив з припущень, що ці грошові кошти були перераховані на її рахунок.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 травня 2018 року скаргу задовольнено частково. Визнано дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного відділу юстиції щодо обчислення розміру заборгованості по аліментах протиправними. Зобов'язано державного виконавця здійснити перерахунок розрахунку по аліментах з виключенням таких чеків та квитанцій від: 18.03.2013, 18.02:2013, 21.01.2013, 27.07.2013,10.08.2012, 22.10.2012, 12.10.2012, 16.09.2012, 26.04.2016, 22.03.2016, 26.01.2016, 25.07.2016, 30.03.2015, 15.03.2015, 24.04.2015, 14.05.2015, 21.06.2015, 06.08.2015, 28.08.2015, 25.12.2015, 20.05.2014, 26.05.2014, 27.07.2014, 01.07.2014, 02.08.2014, 15.09.2014, 22.10.2014, 20.11.2014, 28.12.2014, 19.09.2012, 17.06.2013 років.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали суду з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і постановлення нової ухвали про залишення без задоволення скарги ОСОБА_3

Зазначає, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Форма квитанцій ПАТ «Укрпошта» та чеків ПАТ «КБ «Приватбанк» встановлена Законом України 265/95-вр від 1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а оформлення даних документів здійснюється відповідними працівниками суб'єктів господарювання.

Вказує на те, що платник не повинен контролювати правильність чи неправильність їх форми, окрім суми переказу, та відомостей про те, кому і куди перераховані кошти.

В усіх чеках та квитанціях чітко зазначено кому, на яку адресу або на який номер рахунку перераховані грошові кошти, а також вказано конкретний розмір суми аліментів.

Звертає увагу на те, що номер рахунку отримувача в усіх чеках однаковий, як і місце отримання аліментів і прізвище, кому перераховувалися кошти. Також на деяких чеках (наприклад: 19.01.2014, 27.02.2014, 18.02.2014) міститься підпис ОСОБА_3, який свідчить про те, що вона отримала дані кошти, як аліменти. До того ж на усіх інших чеках, де немає її підпису, вказані ті ж реквізити, що й на чеках (квитанціях), достовірність яких вона не заперечує (16.07.2012, 20.05.2013, 16.08.2014, 22.02.2015, 05.03.2015, 03.06.2015, 16.06.2015, 20.07.2015, 30.09.2015, 22.10.2015).

Відзначає, що суд залишив поза увагою той факт, що чеки, які зобов'язано виключити з розрахунку на зворотній стороні містять особистий підпис ОСОБА_3, що свідчить про фактичне отримання нею таких коштів в якості аліментів.

На думку ОСОБА_2 заявником не було надано доказів, які б підтверджували неправильність розрахунків державного виконавця, та недійсність чеків і квитанцій, що підтверджують перерахунок аліментів. До матеріалів скарги взагалі не надано жодного доказу, який би свідчив, що ОСОБА_3 не отримувала аліменти, які перераховувались відповідно до чеків та квитанцій, внаслідок чого скарга є необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.

Про зміну буд-яких обставин, які б впливали на виконання рішення суду, зокрема про не отримання чи неможливістю отримання аліментів, ОСОБА_3 не заявлялося.

ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Державний виконавець Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його представників - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляційної скарги, ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_7, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_3, суд послався на те, що долучені до матеріалів виконавчого провадження чеки не є достатнім доказом оплати аліментів, тому державним виконавцем безпідставно було зменшено розмір заборгованості по аліментах. Вважав, що вимога про скасування розрахунку заборгованості з аліментів не підлягає задоволенню, оскільки чеки та квитанції які надавались боржником, в рахунок погашення заборгованості, повинні бути виключенні із розрахунку самим державним виконавцем.

Положенням статті 447 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження звернутись до суду із скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, якщо вони вважають, що таким рішенням, дією або бездіяльністю порушено їх права чи свободи.

Встановлено, що стягувач звернулась до суду зі скаргою в порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.

Зі змісту скарги та заявлених вимог вбачається, що стягувач не погоджується з розрахунками заборгованості по аліментах, проведеними державним виконавцем, і його висновком про відсутність заборгованості, вважає, що заборгованість існує.

Боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_2 навпаки категорично заперечує наявність заборгованості за аліментами і вважає проведений державним виконавцем розрахунок заборгованості правильним, а висновок про відсутність заборгованості правомірним.

Частинами 1, 3, 4 та 8 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов'язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Право та порядок на звернення до суду за захистом визначається процесуальним законом.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з положеннями частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи, що фактично між сторонами виконавчого провадження (стягувачем і боржником) виник спір щодо розміру заборгованості за аліментами, то такий спір відповідно до закону підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом.

Оскаржувані дії були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника державним виконавцем не було порушено, що згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України є підставою для відмова у задоволенні скарги.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані норми процесуального права, неправильно застосовував норми матеріального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК, є підставами для скасування оскарженої ухвали суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3, що не перешкоджає зверненню останньої до суду за захистом свого порушеного права у встановленому законом порядку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 травня 2018 року скасувати.

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, заінтересована особа - ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення (постанову) складено 31 липня 2018 року.

Головуючий: С.М. Єгорова

Судді: О.Л. Дуковський

О.І. Чельник