Постанова № 75613017, 31.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3578/17 Головуючий у І інстанції Болобан В. Г.Провадження № 22-ц/780/2458/18 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 28 31.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Сержанюка А.С., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря Богдан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області, ухваленого в м. Обухів 12 квітня 2018 року у справі за позовом Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до ОСОБА_2 про стягнення боргу по переплаті пенсії,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення боргу по переплаті пенсії, просив стягнути із відповідача на користь позивача суму боргу по переплаті пенсії у розмірі 5858,23 грн.

Заявлені вимоги мотивував тим, що відповідач перебуває на обліку в Обухівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України з 03 жовтня 1995 року та отримує пенсію за віком, призначену на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі заяві пенсіонера від 28 березня 2007 року та на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу було здійснено перерахунок пенсії.

При співставленні даних в автоматизованій системі обліку сплати страхових внесків з наявними даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування виявлено невідповідність відомостей, поданих до системи персоніфікованого обліку за найманих працівників та сум сплачених внесків за найманих працівників, про що було повідомлено страхувальника. Позивачем було проведено позапланову перевірку, про що складено акт № 3 від 23 березня 2017 року, та встановлено, що до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб подано недостовірні відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам за 2006 рік, зокрема по ОСОБА_2 за 2006 рік виникла розбіжність у сумі 10149 грн.

На підставі вказаного акту та поданих коригуючих відомостей було приведено у відповідність пенсійну справу ОСОБА_2 та протоколом від 14 червня 2017 року було виявлено переплату пенсії в сумі 5858,23 грн. Листом № 4441/03 від 31 липня 2017 року позивач повідомив відповідача про переплату пенсії внаслідок недостовірно поданих даних по заробітній платі, проте відповідач відмовився відшкодувати вказану суму переплати.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2018 року в задоволенні позову Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2018 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ТОВ «Аптека Віта» є ОСОБА_2, що підтверджує факт його обізнаності в діях призначеного ним керівника та головного бухгалтера підприємства щодо нарахування заробітної плати (доходу) за 2006 рік. Дана заробітна плата відображена в його розрахунковому листі та в індивідуальних відомостях, наданих до персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду України, відповідач звернувся за перерахунком пенсії 28 березня 2007 року через декілька днів після поданих відомостей до відділу персоніфікованого обліку і даний факт викликає сумнів в тому, що ОСОБА_2 не знав про недостовірні відомості щодо заробітної плати. На думку позивача, всі ці фактори свідчать про недобросовісність відповідача.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Відмовляючи в задоволенні позову Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про стягнення боргу по переплаті пенсії, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що переплата пенсії відбувалася у зв'язку з рахунковою помилкою чи недобросовісною поведінкою відповідача, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом засновників ТОВ «Аптека ВІТА» ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 20 лютого 2006 року № 6 пар. 3 ОСОБА_6 призначено виконуючою обов'язки директора ТОВ «Аптека Віта» з 20 лютого 2006 року.

Наказом директора ТОВ «Аптека ВІТА» Авдієнко З.Л. від 12 лютого 2004 року № 11-а ОСОБА_3 прийнято на посаду головного бухгалтера з 12 лютого 2004 року (а. с. 22).

28 березня 2007 року ОСОБА_8 звернувся із заявою на ім'я начальника управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі про дорахування страхового стажу (а. с. 3).

23 березня 2017 року Обухівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області складено акт за результатами позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування № 3 та винесено розпорядження № 2, видане страхувальнику ТОВ «Аптека ВІТА», із тих підстав, що згідно акту позапланової перевірки від 23 березня 2017 року № 3 встановлено подання недостовірних відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам за 2004 рік по застрахованих особах, зокрема по ОСОБА_2 (ИПН НОМЕР_1), розбіжність становить 10149,00 грн. (за даними звіту 13344,00 грн., а фактично нараховано 3195,00 грн.) Враховуючи зазначене, запропоновано у термін до 21 квітня 2017 року усунути правопорушення, виявлені за результатами перевірки (а. с. 6 - 11).

На підставі даного розпорядження керівником ТОВ «Аптека ВІТА» 10 квітня 2017 року подано коригуючі відомості по ОСОБА_2 (а. с. 12 - 13).

Протоколами індивідуального перерахунку Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 14 та 16 червня 2017 року виявлено переплату пенсії в сумі 5858,23 грн. (а. с. 16 - 17).

31 липня 2017 року Обухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області направило лист № 4441/03 на ім'я ОСОБА_2, яким запросило відповідача в зручний для нього час у відділ призначення, перерахунку та виплати пенсій в м. Українка за адресою м. Українка, вул. Зв'язку 1, для вирішення питання по переплаті пенсії внаслідок недостовірно поданих даних по заробітній платі (а. с. 18).

Наведені обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Частиною першою статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Верховним Судом України висловлено правову позицію у справі № 6-91цс14, постанова від 22 січня 2014 року, згідно якої до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Судом встановлено, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 було здійснено позивачем добровільно, розмір пенсії був розрахований відповідно до вимог чинного законодавства та наданих відповідачем довідок про розмір заробітної плати.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність недобросовісності з боку відповідача при зверненні до позивача з приводу перерахунку пенсії.

Суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, врахував правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 22 січня 2014 року у справі № 6-151цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 свідомо порушив норми законодавства, а тому його дії є недобросовісними, що призвело до помилки при здійсненні перерахунку пенсії, будь-якими доказами не підтверджуються та відхиляються судом.

Так, посилання позивача на те, що ОСОБА_2 був засновником ТОВ «Аптека ВІТА», що, на думку позивача, має підтверджувати факт обізнаності в діях призначеного ним керівника та головного бухгалтера підприємства щодо нарахування заробітної плати (доходу) йому за 2006 рік, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки відомості, на підставі яких зроблено перерахунок пенсії ОСОБА_2, сформовано та подано не особисто ним, а уповноваженими посадовими особами підприємства, і відповідач мав законні підстави сподіватись, що дана інформація є вірною, а його дії відповідають вимогам закону.

Надуманими і нічим не підтвердженими є також доводи апеляційної скарги, що недобросовісність відповідача підтверджується зверненням останнього за перерахунком пенсії 28 березня 2007 року через декілька днів після поданих відомостей до відділу персоніфікованого обліку 22 березня 2007 року.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться на переоцінки доказів та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Сержанюк А.С.

ОСОБА_9