Постанова № 75612989, 12.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/4497/13-ц Головуючий у І інстанції Тиханський О. Б.Провадження № 22-ц/780/2153/18 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О.Категорія 26 12.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Журби С.О.,

суддів Кулішенка Ю.М, Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 13 березня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яку мотивував наступним:

31 жовтня 2014 року Обухівським районним судом Київської області, яке набрало законної сили, було ухвалено заочне рішення по цивільній справі №2-63/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 151110 К12 від 18.03.2010 року в розмірі 316 418 893, 16 гривень, звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 151110Z64 від 19.03.2010 року на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», а саме: земельну ділянку загальною площею 1,9799 га, кадастровий номер НОМЕР_1, земельну ділянку загальною площею 1,9801 га, кадастровий номер НОМЕР_2, земельну ділянку загальною площею 10,8900 га, кадастровий номер НОМЕР_3, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада, цільове призначення - для будівництва і обслуговування готельно-ресторанних та торгівельних комплексів, що належить ОСОБА_3 на праві власності. По справі 13.11.2015 року Обухівським районним судом Київської області був виданий виконавчий лист.

25 грудня 2014 року Обухівським районним судом Київської області було ухвалене рішення по цивільній справі за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави до ОСОБА_3 та інших, яке набрало законної сили в частині визнання незаконними та скасування розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 02 листопада 2007 року № 1150, 1144, 1146, 1209, 1181, 1175, 1198, 1154, 1193, 1151, 1149, 1143, 1176, 1182, 1163 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність», а також визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 від 09 жовтня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), серії НОМЕР_5 від 09 жовтня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1); серії НОМЕР_4 від 05 серпня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6), виданих ОСОБА_3. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 31.03.2016 року по даній цивільній справі вказані земельні ділянки витребувано у ОСОБА_3 та повернуто в постійне користування ДП «Київське лісове господарство».

Зважаючи на те, що у зв'язку з вказаними рішеннями Обухівського районного суду Київської області та Апеляційного суду Київської області у заявника відсутнє матеріальне право на земельні ділянки, на які було звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», що за його думкою виключає підстави для виконання рішення суду, ОСОБА_3 просив визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 березня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, заявник подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи, просив ухвалу суду скасувати і постановити нове судове рішення, яким його заяву задовольнити. Обґрунтував скаргу тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки його доводам, а висновки суду є такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до положень ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зазначена правова конструкція встановлює, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність обов'язку боржника через його добровільне виконання, припинення, тощо) або процесуально-правові, а саме видання виконавчого документа без достатньої для цього правової підстави.

Свою позицію заявник обґрунтовував припиненням його обов'язку, встановленого рішенням суду на виконання умов договору іпотеки, у зв'язку з втратою права на іпотечне майно, що в свою чергу з його точки зору зумовлює визнання виданого виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. В той же час з наведеною позицією апелянта щодо припинення його обов'язку колегія суддів апеляційного суду погодитися не може.

Перелік підстав для припинення іпотеки передбачені положеннями ст. 17 Закону України «Про іпотеку». Зокрема, іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання, на забезпечення якого було укладено договір іпотеки, або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, які прямо передбачені цим Законом. Зважаючи на вказану норму, наведені апелянтом підстави не обґрунтовують припинення іпотеки в даному випадку, відтак і не встановлюють передбачених ст. 432 ЦПК України підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Окрім наведеного, згідно ч. 5 ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. В даному випадку зобов'язання боржника виникли та існують не лише на підставі договірних правовідносин іпотеки, але й на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Таким чином припинення даного обов'язку без реального його виконання можливе за умови скасування чи визнання нечинним рішення суду у встановленому порядку за наявності для цього законних підстав, однак не в порядку ст. 432 ЦПК України.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності передбачених законом підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 та вважає, що доводи апелянта не обґрунтовують наявності підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 13 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Ю.М. Кулішенко

А.С. Сержанюк