Ухвала суду № 75612410, 01.08.2018, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/2053/17

1-кп/350/31/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 року смт. Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

суддів Калиній Г.В., Максиміва І.В.,

секретаря судового засідання Стадник О.С.,

прокурора Кравця В.В.,

захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017090220000465 про обвинувачення ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відвід колегії суддів у даному кримінальному провадженні, яку мотивує тим, що під час судового слухання, судом вчергове безпідставно в порушення вимог КПК України, Конвенції про права людини, нехтуючи принципами справедливого правосуддя вирішено питання про позбавлення особи основного, фундаментального права- права на свободу.Нею, захисником обвинуваченого, заявляється вказаний відвід виходячи з міркувань втрати довіри до колегії суддів, і сподівань на законні, обгрунтовані рішення в справі, якими є ухвали суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 Так, захисник вважає, що під час проголошення ухвал про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 мотиваційна частина рішень не містить конкретних мотивів за якими відкидаються доводи сторони захисту про відсутність ризиків, необгрунотованості клопотань прокурора, відсутності суспільного чи громадського інтересу до позбавлення свободи ОСОБА_3Попри обгрунтування позиції, суд слухає сторону захисту однак не чує, оскільки в жодній з ухвал про продовження тримання ОСОБА_3 під вартою не спростовано доводи сторони захисту і не зазначено мотиви з яких суд їх відкидає.

Оскільки колегія суддів допустила порушення права ОСОБА_3 на справедливий суд, що унеможливлює відновлення довіри до даного складу суду, просить задоволити заяву про відвід.

Прокурор заперечив з приводу заявленого захисником ОСОБА_1 відводу, вважає його що відвід по суті зводиться до незгоди стороною захисту із судовим рішенням.

Потерпіла вважає заяву підставною.

Обвинувачений, а також захисник ОСОБА_2 вважають заяву про відвід підставною.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження з приводу заявленого відводу, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви про відвід складу колегії суддів необхідно відмовити, з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Статтями 75 та 76 КПК України встановлено вичерпний перелік обставин, які виключають можливість участі судді у кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій .

Таким чином, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади»встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).

Однак, заява захисника обвинуваченого про відвід, не містить будь-яких доказів упередженості складу суду.

Основним мотивом заявленого стороною захисту відводу є те, що ухвали суду, якими вирішувалося питання запобіжного заходу, постановлялися в порушення вимог КПК України, Конвенції про права людини, нехтуючи принципами справедливого правосуддя .

Отже, заява сторони захисту про відвід колегії суддів по суті зводиться до незгоди із судовими рішеннями, і не містить передбачених статтями 75 та 76 КПК України обставин, які виключають можливість участі судді у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів, а саме головуючого судді Пулика М.В., суддів Калиній Г.В.та Максиміва І.В. не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75,76, 81, 372 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулика М.В., Калиній Г.В. та Максиміва І.В. у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

судді: