Рішення № 75611796, 17.07.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/6061/16-ц

Провадження № 2/279/73/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Коваленко В.П.

за участю секретаря Комарової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про поділ незавершеного будівництвом житлового будинку, виділ частини земельної ділянки, визнання об'єкта незавершеного будівництва спільною сумісною власністю подружжя ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просила, доповнивши його:

-визнати об'єкт незакінченого будівництвом житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя;

-провести поділ об'єкту незавершеного будівництвом житлового будинку, виділивши кожному по ? частині у праві спільної сумісної власності;

-виділити їй у володіння із складу земельної ділянки кадастровий НОМЕР_2 яка згідно Державного акту серії НОМЕР_1 від 20.08.2005 року належить ОСОБА_2, частину , яка буде відповідати розміру земельної ділянки;

-визнати рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 НОМЕР_3 від 23.02.2016 року за ОСОБА_2 недійсним та скасувати його.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що з 1990 року по 2015 рік перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В період шлюбу відповідач отримав у власність земельну ділянку площею 0,10 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, про що свідчить державний акт про право власності на земельну ділянку. В період спільного сумісного проживання за спільні кошти вони побудували одноповерховий будинок з мансардою та господарські будівлі . Після розірвання шлюбу відповідач зареєстрував право власності на вказаний будинок.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги , просить виділити згідно варіанту 4 судової експертизи як другому співвласнику та частину земельної ділянки за цим же варіантом.

Відповідач ОСОБА_2 згоден на поділ домоволодіння за таким же варіантом, позовні вимоги визнав повністю.

Суд задовольняє позовні вимоги позивача, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено , що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу побудували житловий будинок та господарські будівлі розташовані за вищевказаною адресою, ступінь готовності якого є згідно висновку експертизи 69 %. Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі №6-47 цс16, у ЦК України крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об'єкт нерухомого майна» вживаються також інші поняття, наприклад, «об'єкт незавершеного будівництва» (стаття 331), «об'єкт будівництва»(статті 876,877,879,881,883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва , слід визначити ,що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду : її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства. Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб'єктивних цивільних прав стосовно об'єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак, до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За позовом дружини, членів сім' ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об'єкта незавершеного будівництва, якщо враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

У разі неможливості поділу об'єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

Таким чином, суд приходить до висновку,що споруджений в період шлюбу спірний будинок з господарськими будівлями є об'єктом права спільної сумісної власності сторін та підлягає розподілу між ними у рівних частках, тобто по ? ідеальній частині кожному.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 29.03.2018 № 784/03.18 (а.с.56-113) спірне домоволодіння можливо поділити за чотирма варіантами.

Оскільки сторони в судовому засіданні дійшли згоди про поділ домоволодіння саме за четвертим варіантом, суд задовольняє вимоги в цій частині.

Відповідно до вимог ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою , на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю, споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи , переходить право власності на земельну ділянку або її частину , на якій вони розміщені без зміни її цільового призначення. Частиною четвертою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю, споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку,будівлі або споруди.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підлягає визнанню право власності і на частину будинку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265,268 Цивільно-процесуального Кодексу України, ст. ст. 69,70 Сімейного Кодексу України , - суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити .

Визнати рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Житомирської області НОМЕР_3 від 23.02.2016 за ОСОБА_2 недійсним та скасувати його.

Визнати об'єкт незакінченого будівництвом житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Провести поділ об'єкту незавершеного будівництвом житлового будинку , який розташований в АДРЕСА_1 , а саме житлового будинку з господарськими спорудами між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно четвертого варіанту поділу, визначеного висновком експерта № 784/03.18 від 29.03.2018 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, виділивши:

ОСОБА_1:

кімнату 1-4 площею 35,2 кв.м. вартістю 183267,04 грн.;

кімнату 11-7 площею 37,3 кв.м. вартістю 59150,12 грн.;

ганок літ.а площею 2,7 кв.м., вартістю 978,32 грн.;

гараж літ.Г вартістю 38048,46 грн.;

погріб літ.П вартістю 18140,29 грн.,

огорожа шлакоблок літ.N площею 9,94 кв.м., вартістю 8917,27 гривень; загальним розміром 72,5 кв.м, вартістю 308501,5 гривень, що становить 54/100 ідеальної частки.

ОСОБА_2 :

коридор 1-1 площею 14,7 кв.м., вартістю 76534,82 грн.,

санвузол 1-2 площею 5,1 кв.м. вартістю 26552,90 грн.,

кухню 1-3 площею 13,0 кв.м. вартістю 67683,85 грн.,

коридор 11-5 площею 21,5 кв.м. вартістю 34094,57 грн.,

кімнату 11-6 площею 13,8 кв.м. вартістю 21883,96 грн.,

ганок літ.а площею 11,4 кв.м. вартістю 4130,68 грн.,

альтанка літ.Б площею 6,0 кв.м. вартістю 7252,50 грн.,

огорожа шлакоблок літ.N площею 17,74 кв.м. вартістю 15914,73 грн.,

огорожа метал сітка літ. N площею 33.28 кв.м. вартістю 6450,45 грн., загальним розміром 68,1 кв.м.,вартістю 260498,5 грн., що становить 46/100 ідеальних частин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 24002 (двадцять чотири тисячі дві гривні ) компенсації за відхилення долей.

Виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 495 кв.м.

Виділити ОСОБА_2 земельну ділянку площею 495 кв.м.

Земельну ділянку площею 10 кв.м. надати у спільне користування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.п.15.5 пункту 15 розділу Х111 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подання через Коростенський міськрайсуд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Коваленко В.П.