Рішення № 75610219, 24.07.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2636/18

(2/199/1732/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

24.07.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Руденко В.В.,

при секретарі Куземі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпра цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором в сумі 40113,63 грн. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 18.10.2011 року відповідач ОСОБА_1отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У порушення умов договору відповідач зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв’язку з чим станом на 28.02.2018 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед банком складає 40113,63 грн., яку позивач, а також судові витрати просить стягнути з відповідача.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до судового засідання не з’явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлена належним чином, надала письмові пояснення, де зазначив, що кредитні кошти отримала та у зв’язку зі станом здоров’я її та її сина-інваліда, просила застосувати строк позовної давності.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 18.10.2011 року відповідач ОСОБА_1отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Однак зазначені умови договору відповідач належним чином не виконала, в зв’язку з чим станом на 28.02.2018 року має заборгованість перед банком, яка складається згідно розрахунку банку з: заборгованість за кредитом – 1893,86 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом – 32333,41 грн., заборгованість за пенею та комісією – 3500,00 грн.; штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.; штраф (процентна складова) – 1886,36 грн.

Згідно розрахунку, до заборгованості включено пеню у розмірі 3500,00 грн., штрафу (фіксована частина) – 500,00 грн.; штрафу (процентна складова) – 1886,36 грн. вирішуючи питання щодо стягнення яких та розміру заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 32333,41грн., суд виходить з наступного.

За вимогами статей 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Згідно розрахунку, до заборгованості включено пеню у розмірі 5265,57 грн., вирішуючи питання щодо стягнення якої, суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення.

Пунктом 2.1.1.12.6.1 «Умов та правил надання банківських послуг», передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення

У той же час, згідно з п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг єдиним видом відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань позичальником, встановленим п.2.1.1.7.6. Умов, є штраф в розмірі 500 гривень та 5% від суми позову.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те ж порушення, строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, - свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності.

Про це ж зазначено у правовій позиції судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015.

Виходячи з вищенаведених доводів, суд, визначаючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, не бере до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем в частині нарахування суми боргу за пенею, як такий, що не відповідає встановленим судом умовам кредитного договору.

Відповідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Розглядаючи питання щодо стягнення штрафу (фіксованої та процентної складової) суд зазначає, що відповідачем частково погашалась заборгованість за кредитним договором. Останнє погашення заборгованості за кредитним договором, відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 18 10 2011 року, яке надано позивачем було 24 квітня 2015 року. Суд зазначає, що початок перебігу позовної давності пов’язується не зі строком дії (припинення дії) пролонгації договору, а з певними моментами (фактами), як свідчать про порушення прав особи, що передбачено ст. 261 ЦК України.

Таким чином, керуючись вимогами ст. 258 ЦК України, суд вважає за необхідне застосувати строки позовної давності щодо звернення до суду по сплаті відповідачем штрафів на користь позивача.

З наведеного суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача штрафу (фіксована частина) – 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) – 1886,36 грн.

Відповідно довідки Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 87/3/02-06/07 від 16 липня 2018 року відповідач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, є інвалідом 3 групи за професійним захворюванням. Також на утриманні відповідача находиться син ОСОБА_2, який є інвалідом дитинства та по стану здоров’я не може виконувати ніяких видів праці.

Щодо розрахунку заборгованості відповідача по процентам за користування кредитом суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Судом встановлено, що позивачем не було вчинено дій щодо досудового врегулювання спору, а позов був пред’явлений в останній день строку позовної давності, чим позивач умисно збільшив збитки шляхом щомісячного нарахування процентів за кредитним договором.

Тому суд, враховуючи сімейний стан відповідача, її стан здоров’я та матеріального забезпечення, а також умисних дії позивача по сприянню в збільшенні збитків, вважає за необхідне зменшити суму заборгованості по процентам за користування кредитом до 2000,00 грн.

На підставі викладеного загальний розмір зобов’язання, що виник у відповідача у зв’язку з отриманням кредитних коштів та користуванням станом на 28.02.2018 року, виходячи з поданих доказів, без врахування суми боргу за пенею, штрафу та розміру заборгованості по процентам за користування кредитом, складає 3893,86 грн., з яких: - заборгованість за кредитом – 1893,86 грн.; - заборгованість по відсотках за користування кредитом – 2000,00 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81, 133,141, 144,263-265,280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1(АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” (код ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул. Грушевського,1д) заборгованість по кредитному договору №б/н від 18.10.2011 року, яка станом на 28.02.2018 року становить 3893,86 грн., а саме: заборгованість за кредитом – 1893,86 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом – 2000,00 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1762,00 грн., а всього 5655,86 ( П’ять тисяч шістсот п’ятдесят п’ять тисяч) гривень 86 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя