Рішення № 75609331, 31.07.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/1871/18

2-о/621/78/18

РІШЕННЯ

іменем України

31 липня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого Бібіка О.В.

присяжних ОСОБА_1, ОСОБА_2,

з участю секретаря Горобець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку в залі суду цивільну справу за заявою Комунального закладу охорони здоров'я Обласний протитуберкульозний диспансер №3 про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, заінтересована особа: ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2018 від Комунального закладу охорони здоров'я Обласного протитуберкульозного диспансеру №3 до суду надійшла заява про госпіталізацію ОСОБА_3 до Комунального закладу охорони здоров'я Обласна психіатрична лікарня №1, терміном на три місяці для примусового лікування заразної форми туберкульозу.

В обґрунтування заяви зазначено, що у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 зміни в легенях вперше виявлено в травні 2018 року за місцем проживання. В зв»язку з чим він був госпіталізований до інфекційного відділення Первомайської центральної районної лікарні, де проходив лікування з 04.05.2018 по 08.05.2018.

09 травня 2018 ОСОБА_3 госпіталізований до Обласного протитуберкульозного диспансеру № 3 ( далі ОПТД № 3) для дообстеження та подальшого лікування, де він перебуває і по-теперішній час.

15.05.2018 центральною лікарсько-консультативною комісією ОСОБА_3 встановлено діагноз – вперше діагностований туберкульоз легень інфільтративний.

Перебуваючи в ОПТД № 3, ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями, порушує режим медичного закладу, на зауваження медичного персоналу не реагує.

Тобто, вимоги протиепідемічного режиму ОСОБА_3не виконуються.

Відповідно до ч.3 статті 20 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» хворі на туберкульоз та інфіковані мікобактеріями туберкульозу зобов’язані: 1) дотримуватися призначеного їм відповідно до стандарту медичної допомоги режиму лікування; 2) дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я під час стаціонарного чи санаторно-курортного лікування; 3) проходити у встановлені строки обов’язкові медичні огляди та обстеження на туберкульоз, визначені відповідними галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я; 4) дотримуватися вимог протиепідемічного режиму.

18 липня 2018 року ОСОБА_3, консультований лікарем – психіатром та наркологом Під час обстеження було встановлено, що хворий зловживає спиртними напоями та встановлено діагноз F 10.20, зміни особистості та поведінки в результаті зловживання алкоголем.

Відповідно до висновку ЛКК Обласного протитуберкульозного диспансеру № 3 від 23.07.2018 за № 13 ОСОБА_3 має діагноз - вперше діагностований туберкульоз легень інфільтративний. Хворий є бактеріоносієм, несе небезпеку зараження для оточуючих туберкульозом, схильний до порушення режиму. Тому, він потребує лікування в умовах фтизіатричного відділення Комунального закладу охорони здоров»я Обласна психіатрична лікарня № 1, терміном на три місяці .

Оскільки, ОСОБА_3 створює загрозу розповсюдження небезпечної хвороби, а в Обласній психіатричній лікарні № 1 є відділення для лікування хворих на туберкульоз та алкоголізм, то буде найдоцільнішим направити його на лікування саме в цей медичний заклад і саме на три місяці. Бо в коротший термін лікування буде неефективним та недостатнім.

Відповідно до ст. 285 ЦПК України просила не викликати у судове засідання ОСОБА_3, оскільки він становить загрозу розповсюдження хвороби і його участь у судовому засіданні є небезпечною для оточуючих.

Представник заявника ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала заявлені вимоги з підстав, зазначених у заяві.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з"явився.

Враховуючи те, що за даними протитуберкульозного закладу ОСОБА_3 становить загрозу розповсюдження хвороби і його участь у судовому засіданні є небезпечною для оточуючих, відповідно до ч. 1 ст. 345 ЦПК України, судовий розгляд проведено за його відсутністю.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до висновку ЛКК Обласного протитуберкульозного диспансеру № 3 від 23.07.2018 за № 13 ОСОБА_3 має діагноз - вперше діагностований туберкульоз легень інфільтративний. Хворий є бактеріоносієм, несе небезпеку зараження для оточуючих туберкульозом, схильний до порушення режиму. Тому, він потребує лікування в умовах фтизіатричного відділення Комунального закладу охорони здоров»я Обласна психіатрична лікарня № 1, терміном на три місяці (а. с. 4).

Наявність у ОСОБА_3 захворювання на небезпечну форму туберкульозу, а також його ухилення від лікування та порушення режиму лікування підтверджується даними виписки із історії хвороби № 85, виписки із медичної карти амбулаторного хворого ТБ (09), консультацією наркоглога (а. с. 5, 6, 7).

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" хворі на туберкульоз та інфіковані мікобактеріями туберкульозу зобов'язані: 1) дотримуватися призначеного їм відповідно до стандарту медичної допомоги режиму лікування; 2) дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я під час стаціонарного чи санаторно-курортного лікування; 3) проходити у встановлені строки обов'язкові медичні огляди та обстеження на туберкульоз, визначені відповідними галузевими стандартами у сфері охорони здоров'я; 4) дотримуватися вимог протиепідемічного режиму.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 11 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз", у разі якщо хворі на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, що мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих. Примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців.

Представником Обласного протитуберкульозного диспансеру № 3 надано докази того, що ОСОБА_3 хворий на заразну форму туберкульозу, під час стаціонарного лікування порушує протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб.

За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_3 хворий на заразну форму туберкульозу, ухиляється від добровільної госпіталізації до протитуберкульозного закладу, заява Обласного протитуберкульозного диспансеру № 3 про примусову госпіталізацію ОСОБА_3 до Обласної психіатричної лікарні №1 для примусового лікування строком на 3 місяці є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 247, ст. 264, 265, ст.ст. 294, 345, 346, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Комунального закладу охорони здоров'я Обласний протитуберкульозний диспансер № 3 – задовольнити.

Примусово госпіталізувати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна психіатрична лікарня №1" терміном на три місяці для примусового лікування заразної форми туберкульозу.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий:

Присяжні: