Постанова № 75609322, 18.07.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач -Карташов О.Ю.

Справа № 433/574/17

Провадження № 22ц/782/346/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Дронська І.О., Яресько А.В.

за участю секретаря судового засідання Єгорової О.П.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»

представник позивача - Шишелова Наталя Валеріївна

відповідач - ОСОБА_3

представник відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційні скарги

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення

Троїцького районного суду Луганської області від 7 серпня 2017 року, ухваленого у складі судді Певної О.С. в залі судових засідань Троїцького районного суду Луганської області у смт. Троїцьке

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 10.09.2013 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 13280 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь- якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою.

У порушення норм Цивільного кодексу України та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв'язку із чим станом на 28.02.2017 року виникла заборгованість - 52868,25 грн., яка складається з наступного:

13089,95 грн. - заборгованість за кредитом;

36495,73 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

288,84 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг:

500 грн. - штраф (фіксована частина).

2493,73 грн. - штраф (процентна складова).

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 52868,25 грн.

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 7 серпня 2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б\н від 10.09.2013 року в сумі 13 089 (тринадцять тисяч вісімдесят дев'ять) гривень 95 копійок.

У решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 396 (триста дев'яносто шість) гривень 00 копійок.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише загальний залишок заборгованості за наданим кредитом в сумі 13 089 грн. 95 коп. Позовні вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами задоволенню не підлягають з причин спливу строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач у письмовій заяві, а в частині стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту у загальній сумі 3282,57 57 коп. не підлягають задоволенню, оскільки Законом України «Про тимчасові заходи за період проведення антитерористичної операції» встановлена заборона їх нарахування з 14.04.2014 року.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Троїцького районного суду Луганської області від 7 серпня 2017 року змінити в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитними коштами та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення заборгованості за відсотками в повному розмірі, в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що сплачені в грудні 2016 року ОСОБА_3 на погашення заборгованості за кредитом грошові кошти були, у відповідності до положень ст. 534 ЦК України частково зараховані на погашення процентів за користування кредитними коштами, то звернення банку до суду 24.03.2017 року було в межах строку позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3, вказуючи про те, що повністю погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності передбачених законом підстав для застосування строку позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» без задоволення, а рішення Троїцького районного суду Луганської області від 07.08.2017 року без змін.

У судовому засіданні, в режимі відеоконференції, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Шишелова Н.В. доводи апеляційної скарги підтримала.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, представник останнього ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги не визнав, просив рішення суду залишити без змін.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, апеляційний суд, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 7 серпня 2017 року в частині встановлення факту наявності між сторонами договірних відносин, наявності розміру та визначення суми заборгованості за кредитом (тіло кредиту) і заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами та відносно пені і штрафів, в апеляційному порядку особами, які приймають участь у розгляді справи, у встановленому законом порядку не оскаржено.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 12 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 10.09.2013 року ОСОБА_3 по кредитній картці «Універсальна Gold 55» отримав кредит у розмірі 13280 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою.

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою, Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку, вчасності з Картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів Банку, які викладені на банківському сайті позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

На підставі п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків

Згідно п. 2.1.1.3.5 Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Згідно п. 1.1.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

Так, порядок укладання та виконання кредитного договору регулюється загальними положеннями про позику - главами 52, 53, 71 Цивільного кодексу України, законами України: від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»; від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами, колегія суддів приходить до висновку про наявність між сторонами кредитних відносин, що підтверджено матеріалами справи.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ухвалюючи рішення в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, суд першої інстанції, виходив з того, що останній платіж на погашення кредиту відповідач ОСОБА_3 здійснив 26.10.2013 року. Згідно з п. 2.1.1.4.6 Умов та Правил строк користування кредитом, наданим відповідачу вважається таким, що сплив через 90 днів, тобто з 27.01.2014 року, тому право вимоги за кредитом у позивача виникало на 91-й день після здійснення відповідачем останнього платежу, з 28.01.2014 року. Однак, до суду позивач звернувся лише 24.03.2017 року поза межами визначеного законом трирічного строку позовної давності. Здійснення відповідачем погашення кредиту в сумі 6000 грн. за період з 01.12.2016 року по 01.01.2017 року, не свідчить про визнання ним боргу в цілому. ОСОБА_3 погодився, що він здійснював погашення за основним тілом кредиту, суму заборгованості за нарахованими відсотками не визнає, що не може бути підставою для переривання строку позовної давності для стягнення суми заборгованості за відсотками по кредиту.

Відповідно до статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи аргументи учасників справи та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

За нормами частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

ОСОБА_3, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, приєднався до договору приєднання та погодився з його умовами.

При цьому Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

Стаття 633 ЦК України передбачає, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу частини 2 статті 634 ЦК України договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона виходячи зі своїх інтересів не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

З наведеного вбачається, що у разі якщо умови договору приєднання порушують права особи, яка приєдналась до нього, то вона вправі поставити питання про його зміну або розірвання.

Разом з тим, у справі відсутні докази про те, що ОСОБА_3 оспорював укладення, чи не укладення кредитного договору, звертався до банку з пропозиціями про внесення змін до умов кредитного договору, а тому вказані обставини свідчать про його згоду з усіма умовами цього договору.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

До того ж, з розрахунку кредитної заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що позичальник частково сплачував заборгованість, користувався кредитними коштами, тобто погоджувався з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

У пунктах 34-35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.

Відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку.

За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).

На платіжній картці указано граничний строк дії (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле month).

Правова позиція Верховного Суду України № 6-2104цс16 викладена у постанові від 23.11.2016 року.

За кредитним договором б/н від 10.09.2013 року, відповідачу були надані кредитні картки - № 5577212910107286, № 5168742301724468 та № 516875506181310 з терміном дії до 05.2017 року.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі та матеріали справи у їх сукупності апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції, щодо пропуску позивачем строку позовної давності, щодо місячних платежів, є необґрунтованими.

Зокрема, суд першої інстанції встановив факт переривання у відповідності до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України строку позовної давності щодо сплати заборгованості за тілом кредиту, вказав, що вчиненням дії, що свідчить про визнання відповідачем свого боргу, є сплата останнім заборгованості за кредитом в грудні 2016 року.

Разом із тим, суд першої інстанції не врахував, що сплачені в грудні 2016 року ОСОБА_3 на погашення заборгованості за кредитом грошові кошти були, у відповідності до положень ст. 534 ЦК України частково зараховані на погашення процентів за користування кредитними коштами.

Достатніх належним та допустимих доказів на спростування вказаних обставин, а також на підтвердження внесення в грудні 2016 року вказаних грошових коштів з метою погашення виключно суми тіла кредиту відповідачем суду надано не було.

При таких обставинах висновки суду першої інстанції про те, що погашення суму боргу, що мало місце в грудні 2016 року, стосувалося лише заборгованості за тілом кредиту та не мало відношення до заборгованості по відсоткам, є помилковими.

Враховуючи, що право вимоги за кредитом у позивача виникло з 28.01.2014 року, перебіг позовної давності було перервано в грудні 2016 року, а з позовом до ОСОБА_3 банк звернувся в березні 2017 року, то встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності ПАТ КБ «ПриватБанк» стосовно вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами пропущений не був.

Вирішуючи питання щодо нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Враховуючи те, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, колегія суддів перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, виходячи із зазначених банком вихідних даних, погоджується з нарахованою банком сумою процентів за користування кредитом на заборгованість станом на 01.09.2014 року в загальному розмірі 318 грн. 93 коп.

Разом з тим, із матеріалів справи, а саме розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами здійснюється, виходячи із ставки 32,40 % річних починаючи з 1 вересня 2014 року та 42 % річних починаючи з 1 квітня 2015 року.

Згідно п. 1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг, банк має право, здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.9. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.

Банк зобов'язаний 1.1.3.1.9. Не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у Заяві, надавати Власнику виписки про стан Картрахунків і про здійснені за минулий місяць операції по Картрахункам. У разі підключення Власника до системи INTERNETbanking (ПРИВАТ24) надання виписок здійснюється через цей комплекс. У разі підключення Клієнта до комплексу Mobilebanking Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS повідомлень.

Згідно п. 1.1.3.2.9. Банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активація додаткових послуг, актуалізація контактних даних, зміна Умов та Правил надання банківських послуг, інформування про розмір заборгованості за кредитом, інформування про проведених банком акціях, дистанційне обслуговування і т.д.) встановити контакт з Клієнтом, використовуючи будь які зазначені канали зв'язку: відправлення SMS повідомлень на мобільний телефон Клієнта? авторизація за допомогою мобільного телефону та OTP пароля? поштовий лист? телеграма? повідомлення по електронній пошті? повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування? друк інформації на чеках в POS терміналах? інші засоби комунікації.

При цьому, механізм отримання згоди від Клієнта шляхом авторизації за допомогою мобільного телефону та OTP пароля наступний: Банк генерує OTP пароль і відправляє його Клієнту в тілі SMS повідомлення з зазначенням інформації, яка буде ним підтверджуватися.

Для підтвердження згоди, Клієнт передає отриманий OTP пароль у відповідному SMS повідомлені або шляхом введення цього пароля у відповідному рядку використовуваного сервісу.

У разі збігу пароля з відправленим Клієнту, Банк перевіряє номер мобільного телефону Клієнта, а саме: чи зареєстрований він в системі Приват24 і/або MobileBanking. У разі, якщо номер мобільного телефону зареєстрований і збігається з номером телефону Клієнта, вважається, що Клієнт прийняв умови публічного договору, розміщеного у відповідному розділі цих Умов і правил, згідно якого Клієнту надаватимуться витребувані ним послуги.

Сторони визнають ОТР пароль, що співпав, електронним підписом Клієнта.

При здійсненні платіжних операцій в системах дистанційного обслуговування банкоматі, терміналі самообслуговування, на сайті http://www.privat24.ua, виконання в програмних комплексах маніпуляцій, спрямованих на успішне завершення платежу, прирівнюється до електронного підпису Клієнта.

Згода Клієнта може бути підтверджена, крім іншого: документом на паперовому носії з реквізитами, що дозволяють ідентифікувати цей документ і фізичну особу, в тому числі згоду (анкета заява) суб'єкта персональних даних на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Здійсненням Клієнтом банківських операцій, отриманням банківських послуг, яке супроводжується оформленням касових документів. Відміткою на електронній сторінці документа чи в електронному файлі, що обробляється в інформаційній системі на основі документованих програмно технічних рішень.

За правилами частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155 (далі - Правила), рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, дрібний пакет, мішок "М"), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з пунктом 114 Правил адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа чи SMS повідомлення про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові, шляхом отримання від останнього розписки, ОТР пароля.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 30 листопада 2016 року № 6-82цс16.

Матеріалами справи не підтверджено, що вищезазначені вимоги законодавства були належним чином виконані позивачем - відсутні докази того, що відповідач був ознайомлений належним чином зі зміною відповідних процентних ставок та погодив таку зміну.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що банк не повідомляв відповідача про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, як це передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг.

Отже, банк неправомірно збільшив відсоткову ставку по кредиту в односторонньому порядку.

Із наданого ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованості та виписці по картковому рахунку вбачається, що в період з 1 вересня 2014 року відповідачем не здійснювалась оплата на погашення кредиту у більшому розмірі процентів ніж це передбачено у Тарифах банку які підписані відповідачем.

Згідно позовних вимог, заявлених ПАТ КБ «ПриватБанк» в позовній заяві, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла станом на 28.02.2017 року у розмірі - 52868,25 грн., яка складається з наступного:

13089,95 грн. - заборгованість за кредитом;

36495,73 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

288,84 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг:

500грн. - штраф (фіксована частина).

2493,73 грн. - штраф (процентна складова).

Виходячи з диспозитивності цивільного судочинства (межі заявлених позовних вимог) та беручи до уваги визначені банком періоди та суми поточної і простроченої заборгованості, розмір відсоткової ставки 27,60 % та надану формулу розрахунку, розмір процентів за користування кредитом за період з 01.09.2014 року по 25.09.2014 року розраховується наступним чином: - 12997,80 грн. (заборгованість за кредитом) х 27,60% : 100 : 360 х 25 днів = 249,12 грн.; з 26.09.2014 року по 29.09.2014 року - 12897,48 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 4 дні = 39, 55 грн.; з 30.09.2014 року по 05.10.2014 року - 12897,48 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 6 днів = 59,33 грн.; з 06.10.2014 року по 08.10.2014 року - 12896,48 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 3 дні = 29,66 грн.; з 09.10.2014 року по 30.10.2014 року - 12881,48 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 22 дні = 217,27 грн.; з 31.10.2014 року по 27.11.2014 року - 12881,48 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 28 днів = 276,52 грн.; з 28.11.2014 року по 13.12.2014 року - 12328,89 грн. х 27,6% : 100 : 360 х 16 днів = 9,45 грн.; 14.12.2014 року - 13402,98 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 1 день = 10,27 грн.; 15.12.2014 року - 13276,86 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 1 день = 10,18 грн.; 16.12.2014 року - 13297,66 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 1 день = 10,19 грн.; з 17.12.2014 року по 18.12.2014 року - 13277,66 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 2 дні = 20,35 грн.; з 19.12.2014 року по 20.12.2014 року - 13196,38 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 2 дні = 20,23 грн.; з 21.12.2014 року по 24.12.2014 року - 13276,38 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 4 дні = 40,71 грн.; з 25.12.2014 року по 26.12.2014 року - 13154,46 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 2 дні = 20,17 грн.; з 27.12.2014 року по 21.01.2015 року - 13279,46 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 32 дні = 325,80 грн.; з 28.01.2015 року по 26.02.2015 року - 12515,80 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 30 днів =287,86 грн.; 27.02.2015 року - 13271,74 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 1 день = 10,17 грн.; з 28.02.2015 року по 17.03.2015 року - 13279,74 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 18 днів = 183,26 грн.; 18.03.2015 року - 13240,32 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 1 день = 10,15 грн.; з 19.03.2015 року по 24.03.2015 року - 13191,55 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 6 днів = 60,68 грн.; з 25.03.2015 року по 29.03.2015 року - 13130,59 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 5 днів = 50,33 грн.; 30.03.2015 року - 13089,95 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 1 день = 10 грн.; з 31.03.2015 року по 28.02.2017 року - 13089,95 грн. х 27,60% : 100 : 360 х 701 днів = 7034, 97 грн., а разом - 8986 грн. 22 коп.

Крім цього, відповідачем за зазначений період погашена заборгованість за кредитом у сумі - 7194 грн. 92 коп.

Таким чином, сума відсотків за користування кредитом за весь період, що підлягає стягненню станом на 28.02.2017 року складає 2110 грн. 23 коп. (318 грн. 93 коп. - заборгованість, яка виникла станом на 01.09.2014 року, згідно наданого позивачем розрахунку + 8986 грн. 22 коп. - заборгованість за період з 1 вересня 2014 року по 28 лютого 2017 року - 7194 грн. 92 коп. сума погашення кредиту).

Відтак, колегія суддів вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за процентами в сумі 2110 грн. 23 коп.

Рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом (тіло кредиту), штрафів, заборгованості за пенею та комісією, в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, а відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 07.08.2017 року змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами за кредитним договором б/н від 10.09.2013 року у сумі 2110 грн. 23 коп. В іншій частині рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 1600 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.03.2017 року.

Оскільки позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню на 28,75%, то судові витрати відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 460 грн. (1600/100х28,75%=460).

Згідно платіжного доручення від 21.08.2017 року позивачем понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1760 грн., а оскільки позовні вимоги задоволені частково на 5,78%, то з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 92 грн. 48 коп. (1760/100х5,78%=92,48).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 7 серпня 2017 року змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання - АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами за кредитним договором б/н від 10.09.2013 року в сумі 2110 грн. 23 коп.

Збільшити розмір суми судових витрат, стягнутих з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», з 396 грн. до 460 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 92 грн. 48 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23 липня 2018 року.

Головуючий

Судді: