Ухвала суду № 75609043, 27.07.2018, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/387/18 провадження № 4-с/403/3/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2018 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Гарбар С.І.,

з участю:

представника заявника ОСОБА_1 акціонерного товариства "Ощадбанк" в особі філії - Кіровоградського обласного управління ОСОБА_2,

представника боржника ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Нива"

ОСОБА_4,

державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_5,

представника заінтересованої особи Устинівського районного відділу державної

виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_6,

розглянувши скаргу заявника ОСОБА_1 акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії - Кіровоградського обласного управління, боржник: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нива», заінтересована особа: Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про скасування постанови державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_5 про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов"язання державного виконавця поновити виконавче провадження та провести виконавчі дії, необхідні для виконання рішення суду,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_7 акціонерне товариство «Ощадбанк» в особі філії -Кіровоградського обласного управління (стягувач за виконавчим документом) в порядку ст.447 ЦПК України звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) ОСОБА_5 про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену 29.05.2018 року у виконавчому провадженні №54439197 на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв"язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. На обгрунтування поданої до суду скарги, представник заявника зазначає про те, що постанова про повернення виконавчого документа була винесена державним виконавцем без проведення ним, всупереч вимогам ст.18, ч.2 ст.36, ч.1 ст.48, ч.2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», повного комплексу заходів та вчинення всіх виконавчих дій, спрямованих на виявлення наявного у боржника майна, проведення його опису, арешту та примусової реалізації, що є необхідним для своєчасного та в повному обсязі виконання рішення суду, зазначеного у виконавчому листі №2-104, виданому 17.01.2008 року Устинівським районним судом Кіровоградської області, про стягнення на користь держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» 154041 грн. 63 коп. в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту від 21.04.2006 року №178, шляхом звернення стягнення на заставне майно ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нива» (далі - ТОВ «Нива») згідно договору застави від 21.04.2006 року. З урахуванням викладеного, представник заявника прохав суд скасувати постанову державного виконавця Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 29.05.2018 року, зобов"язати державного виконавця поновити виконавче провадження №54439197 та здійснити дії щодо встановлення наявності у боржника рухомого майна, зазначеного у виконавчому листі №2-104, проведення його опису, накладення арешту та примусової реалізації вказаного майна, а також вчинення всіх інших виконавчих дій з метою виконання рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2007 року.

В судовому засіданні по розгляду скарги представник заявника викладені в скарзі вимоги підтримала в повному обсязі, прохала суд їх задоволити.

В судовому засіданні представник боржника ТОВ «Нива» зазначила про те, що скарга заявника є обгрунтованою, оскільки з матеріалів виконавчого провадження не вбачається здійснення державним виконавцем всіх передбачених законом заходів, спрямованих як на встановлення майна, зазначеного у виконавчому листі №2-104, виданому Устинівським районним судом Кіровоградської області 17.01.2008 року, так і на встановлення причин його відсутності після відкриття виконавчого провадження 04.08.2017 року. При цьому суду пояснила, що на виконання рішення суду про стягнення з боржника ТОВ «Нива» на користь держави в особі «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно товариства згідно договору застави від 21.04.2006 року, в період часу з 17 червня 2008 року по 23 червня 2011 року належне боржнику ТОВ «Нива» майно, яке зазначене у виконавчому листі №2-104, було частково реалізоване шляхом проведення аукціонів по реалізації рухомого майна, що підтверджується копіями відповідних протоколів, отриманих нею під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, яке на даний час знищене, однак грошові кошти від його реалізації направлялись державним виконавцем на задоволення вимог не лише заставодержателя, але і інших стягувачів.

В судовому засіданні державний виконавець Басай О.В., як суб"єкт оскарження, вважав, що ним вживались заходи та проводились дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», з метою встановлення наявного у боржника ТОВ «Нива» майна, а тому вважає винесену ним постанову про повернення виконавчого документа стягувачу правомірною. Разом з цим на запитання учасників судового процесу та суду пояснив, що ним не направлялись відповідні запити до державних органів, які здійснюють облік сільськогосподарської техніки, не отримувалась інформація з реєстру рухомого майна, не проводився огляд за місцезнаходженням юридичної особи. Причини відсутності здійснення ним будь-яких заходів примусового виконання судового рішення після відкриття виконавчого провадження 04.08.2017 року і до 29.05.2018 року, тобто дати винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, суду пояснити не міг. Під час судових дебатів державний виконавець визнав, що ним були лише частково вчинені дії, спрямовані на виявлення майна боржника під час здійснення виконавчого провадження.

Представник заінтересованої особи Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_6 вважав скаргу ПАТ «Ощадбанк» безпідставною, оскільки постанова про повернення виконавчого листа стягувачу була винесена державним виконавцем Басай О.В. в результаті встановлення відсутності у боржника ТОВ «Нива» майна, на яке може бути звернено стягнення.

Заслухавши пояснення представника заявника, представника боржника, державного виконавця, представника заінтересованої особи, дослідивши зміст поданої заявником скарги та доданих до неї документів, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що 17.01.2008 року Устинівським районним судом Кіровоградської області на виконання рішення даного суду від 21.11.2007 року був виданий виконавчий лист про стягнення на користь держави в особі «Державний ощадний банк України» 154 041 грн. 63 коп. в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту від 21.04.2006 року №178, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк Україна» та ОСОБА_8, шляхом звернення стягнення на заставне майно ТОВ «Нива» згідно договору застави від 21.04.2006 року, а саме: комбайн СК 5М, реєстраційний №8994 ФД; комбайн СК 5М, реєстраційний №8853ФД; комбайн СК 5, реєстраційний № 8851ФД; причіп 2ПТС-4, реєстраційний №43-45 ТФ пр-п; причіп 2ПТС-4, реєстраційний №44-70 ТФ пр-п; плуги ПЛН 5,35, 3,35, 4,35; зчепки СГ 18, 21; розкидувач добрив МВУ; розкидувач кормів РОУ 6; борони дискові БДТ 3; оприскувач ПВ 630 ОМ; косарку КПІ 2,4; жатку ПСП 1,5; котки голчаті, котки водоналивні (а.с.40).

04.08.2017 року державним виконавцем Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_5 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №54439197 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-104, виданого 17.01.2008 року Устинівським районним судом Кіровоградської області, про стягнення з ТОВ «Нива» на користь ПАТ «Ощадбанк» боргу в сумі 89651,57 грн. (а.с.44, 67).

Зазначена постанова була винесена державним виконавцем за результатами розгляду заяви представника філії Кіровоградське облуправління ПАТ «Ощадбанк» ОСОБА_9 від 25.07.2017 року про: прийняття виконавчого листа по справі №2-104/2007, виданого Устинівським районним судом Кіровоградської області 17.01.2008 року, та відкриття виконавчого провадження; стягнення на користь Устинівського ТВБВ №10010/0121 філії-Кіровоградське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості в сумі 89651,57 грн. (а.с.45, 65).

Судом по справі також встановлено, що постановою державного виконавця Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_5 від 21.08.2017 року виконавчі провадження ВП №554439197 та №54439281 були об’єднанні у зведене виконавче провадження №54560750 у зв’язку із перебуванням на виконанні у відділі декількох виконавчих проваджень щодо одного боржника. Найменування боржника постанова не містить (а.с.47, 69).

04.08.2017 року державним виконавцем був направлений запит №3006 до відділу Держгеокадастру в Устинівському районі Кіровоградської області та Устинівської селищної ради щодо термінового надання йому вичерпної інформації про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником ТОВ «Нива» з одночасним роз’ясненням про відповідальність винних осіб за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог закону (а.с.46, 68).

Згідно акту державного виконавця від 29.05.2018 року, складеного суб’єктом оскарження ОСОБА_5, останнім з телефонної розмови з директором ТОВ «Нива» ОСОБА_10 була встановлена відсутність майна боржника, на яке може бути накладено стягнення. При цьому акт державного виконавця містить лише відомості про найменування боржника та стягувача, а також зазначення того, що державним виконавцем здійснюються дії по примусовому виконанню, дослівно, «ЗВП» (а.с.48, 73).

29.05.2018 року державним виконавцем Басай О.В. було сформовано інформаційну довідку за №125585401 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, з якої вбачається відсутність відомостей про речові права на нерухоме майно та права власності на нерухоме майно юридичної особи ТОВ «Нива» (а.с.49-50, 71-72).

Постановою державного виконавця Басай О.В. від 29.05.2018 року виконавче провадження №54439197 було виведене із зведеного виконавчого провадження на підставі ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» у зв"язку з відсутністю у боржника майна (а.с.74).

29.05.2018 року державним виконавцем Басай О.В., з посиланням на п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме: виконавчого листа №2-104, виданого 17.01.2008 року Устинівським районним судом Кіровоградської області, про стягнення боргу з ТОВ «Нива» на користь ПАТ «Ощадбанк» в сумі 89651,57 грн.. Підставою повернення виконавчого документа зазначено відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення (а.с.51).

Даючи оцінку аргументам, наведеним заявником, щодо наявності підстав для задоволення скарги, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право заявника, як сторони виконавчого провадження - стягувача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п.1 ч.1 ст.3, ч.1 ст.5 Закону примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Згідно положень ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» одним із заходів примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до п.п.3, 5, 18 ч.3, ч.5 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.13 Закону).

Таким чином, Законом детально визначені як зміст виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень, так і форми їх вчинення шляхом прийняття виконавцем відповідних рішень під час здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Зі змісту даної правової норми слідує, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» допускається за наявності одночасно двох умов: відсутності у боржника майна та не встановлення державним виконавцем наявності такого майна в результаті здійснених ним заходів щодо його розшуку.

Разом з тим, як вбачається зі змісту досліджених судом матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем Басай О.В. зазначені вище вимоги Закону не були дотримані в повному обсязі.

Так, державним виконавцем, як суб"єктом оскарження, після відкриття виконавчого провадження 04.08.2017 року, було направлено запит до відділу Держгеокадастру в Устинівському районі та Устинівської селищної ради Кіровоградської області з метою термінового надання інформації про наявне у боржника ТОВ «Нива» майно. Разом з тим, жодних відповідей на вказаний запит матеріали виконавчого провадження не містять, як і не містять доказів вжиття державним виконавцем заходів щодо притягнення відповідних посадових осіб до передбаченої законом відповідальності за ненадання запитуваної інформації.

Крім того, зі змісту виконавчого листа №2-104, виданого Устинівським районним судом Кіровоградської області 17.01.2008 року, судом встановлено, що до складу майна божника ТОВ «Нива», шляхом звернення стягнення на яке мало бути здійснено погашення заборгованості перед стягувачем, була включена сільськогосподарська техніка та причіпне (навісне) обладнання до неї.

Згідно положень п.11-1 ч.4 Положення «Про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 02.09.2015 року №667, остання, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру, держателем якого вона є.

Разом з тим, жодних запитів до вказаного державного органу та (або) його територіального підрозділу з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність зареєстрованої за боржником ТОВ «Нива» сільськогосподарської техніки, матеріали виконавчого провадження не містять, і державним виконавцем в судовому засіданні безпосередньо підтверджено, що такі заходи ним не здійснювались.

Крім того, зі змісту виконавчого листа №2-104, виданого Устинівським районним судом Кіровоградської області 17.01.2008 року, судом встановлено, що адресою місцезнаходження боржника ТОВ «Нива» зазначено: смт.Устинівка, вул.Миру, 61 Кіровоградської області. Матеріали виконавчого провадження №54439197 не містять відповідних запитів, направлених державним виконавцем Басай О.В. з метою розшуку боржника-юридичної особи, отже, його місцезнаходження виконавцю було відоме. Разом з тим, всупереч вимогам п.5 ч.3 ст.18 Закону виконавцем не був здійснений огляд приміщень, сховищ, іншого володіння боржника за вказаною адресою та не складено акту за результатами реалізації наданого повноваження з метою встановлення наявності чи відсутності заставного майна, зазначеного у виконавчому листі №2-104, виданому 17.01.2008 року.

Також під час здійснення виконавчого провадження виконавцем не були дотримані положення п.18 ч.3 ст.18 Закону щодо вимоги надання матеріально відповідальними і посадовими особами боржника - юридичної особи пояснень за фактом невиконання ними рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2007 року, з урахуванням тієї обставини, що суб"єкту оскарження були відомі посада, прізвище, ім"я, по батькові та засоби зв"язку керівника ТОВ «Нива», про що свідчить наявний в матеріалах виконавчого провадження акт державного виконавця від 29.05.2018 року.

Відповідно до ч.2 ст.37 Закону про наявність обставини, передбаченої п.2 ч.1 цієї статті (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) виконавець складає акт.

Відповідно до п.6 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі - Інструкції) під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення, крім іншого, шляхом складання актів та протоколів.

За змістом п.8 Інструкції акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).

Натомість складений державним виконавцем Басай О.В. акт від 29.05.2018 року вказаним вимогам Інструкції відповідає лише частково, оскільки не містить: реквізитів виконавчого документа; суті проведених виконавцем дій, які б відповідали заходам та повноваженням виконавця, передбаченими ст.ст.10, 18 Закону; за зведеним виконавчим провадженням - дати об"єднання виконавчих проваджень у зведене; підстави для складання акта; зазначення повної адреси місця його складення. При цьому суд звертає увагу, що вказана державним виконавцем Басаєм О.В. в акті від 29.05.2018 року інформація про відсутність майна боржника ТОВ «Нива» була отримана ним в усній формі - під час телефонної розмови з директором ТОВ «Нива» ОСОБА_10, тобто без здійснення передбачених Законом виконавчих дій та заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, що суперечить самій суті даного документа - підтвердження державним виконавцем лише встановлених ним фактів або подій, з урахуванням відсутності в матеріалах виконавчого провадження будь-якої інформації щодо керівника юридичної особи ТОВ «Нива».

Згідно положень ч.8 ст.48 Закону виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, та не заперечувалось самим державним виконавцем в судовому засіданні, після відкриття виконавчого провадження та направлення 04.08.2017 року відповідного запиту про наявне у боржника ТОВ «Нива» майно, ним в подальшому був складений акт державного виконавця лише 29.05.2018 року, тобто більше, ніж через дев"ять місяців після початку виконавчого провадження, що прямо суперечить вимогам ч.8 ст.48 Закону, яка імперативно визначає періодичність здійснення виконавцем дій, спрямованих на виявлення нерухомого та рухомого майна боржника - не рідше одного разу на три місяці.

Крім того, про проведення виконавцем не в повній мірі заходів та виконавчих дій, спрямованих на виявлення заставного майна боржника, зазначеного у виконавчому листі №2-104, виданому Устинівським районним судом Кіровоградської області 17.01.2008 року, свідчить і відсутність в матеріалах виконавчого провадження відомостей про часткову реалізацію заставного майна на аукціонах в період часу з 17.08.2008 року по 23.06.2011 року, що було встановлено судом під час дослідження матеріалів цивільної справи за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором №178 від 21.04.2006 року, однак з наявної в матеріалах виконавчого провадження копії вступної та резолютивної частини рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 06.12.2017 року такої інформації не вбачається.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених під час розгляду скарги обставин, суд приходить до висновку про те, що подана заявником скарга є обгрунтованою, оскільки державним виконавцем Басаєм О.В. під час здійснення виконавчого провадження не було вчинено всіх передбачених Законом заходів та дій, направлених на примусове виконання рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2007 року, внаслідок чого винесена ним постанова про повернення виконавчого листа стягувачу з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст.37 Закону, є передчасною та підлягає скасуванню.

Щодо вимог заявника про зобов’язання державного виконавця Басай О.В. поновити виконавче провадження №54439197 за виконавчим листом №2-104, виданим 17.01.2008 року Устинівським районним судом Кіровоградської області, та провести виконавчі дії, спрямовані на виявлення майна, вказаного у виконавчому листі, проведення його опису, накладення арешту та примусової реалізації майна боржника, проведення інших виконавчих дій, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до роз’яснень п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» суд не має права зобов’язувати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі визнання судом постанови виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною чи її скасування в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином, законом чітко визначені суб’єкт, на якого покладається обов’язок відновити виконавче провадження, - державний виконавець та підстава відновлення виконавчого провадження - рішення суду про визнання незаконною чи скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, а не судове рішення про зобов’язання державного виконавця поновити виконавче провадження. При цьому вимога ч.1 ст.41 Закону про відновлення виконавчого провадження на підставі судового рішення є імперативною, яка безпосередньо покладає на державного виконавця обов’язок відновити виконавче провадження за умови одержання відповідного судового рішення, передбаченого цією статтею.

За змістом ч.2 ст.36 Закону виконавець організовує розшук майна боржника - юридичної особи шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Згідно положень ч.ч.2, 4 ст.13 Закону арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого ч.7 ст.26 цього Закону. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п’ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Згідно положень п.6 ч.3 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Таким чином, виявлення майна та звернення на нього стягнення може здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, в тому числі, шляхом винесення ними відповідної постанови.

З огляду на викладене, враховуючи системний аналіз наведених вище норм Закону, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги в частині зобов"язання державного виконавця поновити виконавче провадження та здійснити всі необхідні виконавчі дії з примусового виконання рішення суду, оскільки такі обов'язки на державного виконавця покладені безпосередньо Законом, а їх невиконання забезпечується можливістю оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця у встановленому законом порядку стороною виконавчого провадження за умови порушення її прав саме на момент їх прийняття, здійснення чи не проведення, а не в майбутньому.

З огляду на викладене, скарга ПАТ «Ощадбанк» в особі філії - Кіровоградського обласного управління підлягає до задоволення частково.

Відповідно до роз"яснень п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Приймаючи до уваги зазначене, та з урахуванням того, що інші судові витрати, пов"язані з розглядом скарги, відсутні, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 89, 258, 259, 260, 263, 273, 354, 450, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства «Ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління, боржник: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нива», заінтересована особа: Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про скасування постанови державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_5 про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов"язання державного виконавця поновити виконавче провадження та провести виконавчі дії, необхідні для виконання рішення суду, - задоволити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_5 про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.05.2018 року, винесену у виконавчому провадженні №54439197 по виконанню виконавчого листа №2-104, виданого Устинівським районним судом Кіровоградської області 17.01.2008 року.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 акціонерного товариства «Ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління в частині зобов"язання державного виконавця поновити виконавче провадження - відмовити.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 акціонерного товариства «Ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління в частині зобов"язання державного виконавця провести виконавчі дії, спрямовані на виявлення майна, вказаного у виконавчому листі, проведення його опису, накладення арешту та примусової реалізації майна боржника, проведення інших виконавчих дій - відмовити.

Судові витрати, пов"язані з розглядом скарги, відсутні.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повний текст ухвали складений 31 липня 2018 року.

Суддя Устинівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_11