Постанова № 75608881, 12.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1464/18 Справа № 175/2236/17 Головуючий у 1 й інстанції - Озерянська Ж. М. Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є., при секретарі Сахарові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2017 року за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до ОСОБА_2 з позовом про стягнення кредитної заборгованості за договором (без номера) від 24.12.2010р. Свій позов банк мотивував тим, що за вказаним договором ОСОБА_2 отримано 5000грн. кредиту у вигляді встановленого кредиту на платіжну картку зі сплатою 27,60% на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Станом на 31.05.2017р. заборгованість за кредитним договором складає 19 089грн.04коп. та складається з 2573грн.32коп. заборгованості за кредитом, 15 130грн.53коп. заборгованості за відсотками та штрафу у сумі 500грн. та 885грн.19коп.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.11.2017р. позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено, на його користь з ОСОБА_2 на погашення кредитної заборгованості 19 089грн.04коп., у тому числі, 2573грн.32коп. заборгованості за кредитом, 15 130грн.53коп. заборгованості за відсотками, штрафу у сумі 500грн. (фіксована частина) та 885грн.19коп. (процентна складова).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати вказане рішення суду, посилаючись на не надання банком суду виписки з рахунку, суперечливість доказів банку про виникнення заборгованості та здійсненої транзакції, безпідставність застосування процентної ставки у розмірі 42%.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові за такими підставами.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості, суд першої інстанції посилався на їх доведеність.

Вказаний висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та обставинам справи, з яких вбачається наступне.

На підтвердження заявленого до ОСОБА_2 позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано у якості договору (без номера) від 24.12.2010р. заяву останньої про приєднання до Умов та Правилам надання банківських послуг та розрахунок заборгованості станом на 31.05.2017р.

Згідно заяви ОСОБА_2 про приєднання до Умов та Правилам надання банківських послуг від 24.12.2010р. вбачається, що вона виконана на бланку типової заяви, у якому, крім персональних даних, дати та підпису ОСОБА_2, не міститься жодної з істотних умов договору. Зокрема, вказана заява не містить відомостей ні про вид запитуваної із 7 наведених як можливих карток, ні про бажаний розмір кредитного ліміту, ні про його строк, ні про відсотки за користування ним, ні про умови погашення (а.с.8). Умови та Правила надання банківських послуг у редакції, яка діяла станом на 24.12.2010р. та які б свідчили про ознайомлення з ними ОСОБА_2 банком не надано.

З розрахунку заборгованості, яка обліковується банком за ОСОБА_2 за договором (без номера) від 24.12.2010р., вбачається, що кредитний ліміт фактично встановлено 06.05.2014р. у сумі 2624грн.37коп., сума у розмірі 242грн.88коп. є погашенням заборгованості на 23.06.2014р. з розрахунку 27,60% річних. З 23.06.2014р. заборгованість вважалась простроченою, а з 01.09.2014р. почали нараховуватися відсотки за підвищеною ставкою у розмірі 32,40% та 42% річних. Останнє погашення заборгованості зафіксовано 08.08.2014р. у сумі 250грн. (а.с.7).

Наданий банком та наявний у матеріалах справи Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» вказує на його дію у 2014,2015р.р. та розміри процентних ставок з 01.09.2014р. (а.с.9).

Однак вказаний розрахунок не підтверджує факту отримання ОСОБА_2 за договором (без номера) від 24.12.2010р. саме 5000грн. кредиту у вигляді встановленого кредиту на платіжну картку. Між тим, надані ОСОБА_2 та не завірені належним чином копії-виписки з рахунків ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свідчать, що кредитний ліміт у сумі 5 000грн. встановлено за іншою угодою - угодою від 06.05.2014р. (а.с.85-91).

Для з'ясування дійсних обставин по справі ухвалою апеляційного суду від 01.03.2018р. з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» витребувано виписку з рахунку за вказаним ним у позовній заяві договором із зазначенням дат та розмірів сум внесених платежів. Копія вказаної ухвали банком отримана 14.03.2018р. (а.с.140,144). Проте ні у вказаний у ній строк, ні у судове засідання зазначений доказ банком не надано.

Враховуючи зазначені обставини, які свідчать про недоведеність ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заявлених до ОСОБА_2 позовних вимог, факту укладення 24.12.2010р. договору, його умов та обставин виконання обома сторонами, у задоволенні вказаних вимог на підставі ст.ст.1048,1054 ЦК України слід відмовити.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та обставинам справи, його рішення на підставі п.3,4 ст.376 ЦК України слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у позові та із задоволенням апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2017 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_2 1760грн. на повернення судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді : Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.