Ухвала суду № 75608847, 27.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/906/18 Справа № 210/144/17 Слідчий суддя - Літвіненко Н.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді – доповідача Мазниці А.А.

суддів Іванової А.П., Кондакова Г.В.

при секретарі Баглик О.О.

прокурора Пономаренка І.О.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2018 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, 1960 року травня місяця 02 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в повному обсязі.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволене клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, застосовано до останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб з 09 липня 2018 року по 06 вересня 2018 року включно, з визначенням застави у розмірі 896 тис. 481 грн.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що, вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, дані, що характеризують його особу, конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу.

Приймаючи до уваги те, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що докази та обставини, якими обгрунтовується клопотання, дають достатні підстави вважати, що тільки застосування виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді першої інстанції є необґрунтованою та незаконною.

Вказує, що клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 було подане з порушення територіальної юрисдикції (підсудності), оскільки вісі події та слідчі дії кримінального провадження відбувалися на території м. Дніпро, а відповідне рішення щодо зміні підслідності або підсудності в матеріалах провадження відсутнє.

Зазначає, що слідчим суддею не було належним чином проаналізовано ризики, передбачені ст. 177 КПК України, з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практика ЄСПЛ. Не було оцінено судом у сукупності і обставини, зазначені в ст. 178 КПК України.

Захисник також вказує, що його підзахисному було пред'явлено підозру, яка не є обгрунтованою, і це питання не було належним чином досліджене слідчим суддею.

Крім того зазначає, що наявність відносно ОСОБА_3 ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не має достатнього підтвердження та спростовується відомостями відомості про особу його підзахисного, який раніше не судимий, є немолодою особою, має стійкі соціальні зв'язки, має на утриманні дружину та тещу похилого віку, не має на меті переховуватися від органів слідства та суду.

На думку захисника, визначений ОСОБА_3 розмір альтернативної застави є надмірним і явно виходить за межі матеріальних можливостей цього підозрюваного, а визначений слідчим суддею обсяг обов'язків, що можуть бути покладені на ОСОБА_3 у випадку її внесення, не відповідає вимогам ч. 5 ст.194 КПК України.

Одночасно вказує, що судом не було наведено підстав, з яких до його підзахисного неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, при цьому не було навіть розглянуто можливість його застосування.

Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку колегії суддів, слідчий суддя суду першої інстанції, вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, який належить застосувати до ОСОБА_3, належним чином виконав вказані вимоги кримінального процесуального закону.

Так, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину зважаючи на наступне.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, достатньою мірою для вирішення питання про обрання відносно нього запобіжного заходу підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами, з яких вбачається, що рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2006 р. у цивільній справі № 2-2163/2006, яким зокрема було визнане за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1, може бути підробленим, а також що вказане рішення було використане ОСОБА_3 для реєстрації за собою права власності на вищезгадану квартиру.

Також є обґрунтованими висновки слідчого судді щодо наявності відносно ОСОБА_3 ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у виді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зважаючи на тяжкість інкримінованого йому злочину, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, та передбачене за нього основного покарання лише у виді позбавлення волі на тривалий строк.

Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що запобігти доведеним ризикам можливо тільки шляхом обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованості підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину та недоведеності наявності щодо нього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України не можуть бути прийняті до уваги у зв'язку з вищенаведеним.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про необгрунтованість висновків слідчого судді та допущені ним порушення вимог кримінального процесуального закону при вирішенні питання про визначення підозрюваному ОСОБА_3 розміру альтернативної застави.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що застава щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Вимоги вказаних положень кримінального процесуального закону не були дотримані слідчим суддею у належному обсязі. Так, згідно наданим матеріалам, ОСОБА_3 працює у КП "Жилсервіс-2" ДМР" на посаді старшого майстра, сума нарахованої йому заробітної плати за попередні 18 місяців, з січня 2017 року до червня 2018 року включно, склала 201.681, 19 грн. Відомості про наявність в нього будь-яких інших джерел доходів, або про належність йому на праві власності іншого цінного майна, ніж квартира АДРЕСА_2, стороною обвинувачення не надані, як не надані і відомості про подальшу долю грошового зобов'язання у розмірі 1.000.000 грн., яке згідно договору іпотеки від 05.02.2016 р. мало місце між ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Колегія суддів приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не було надано належного підтвердження, а слідчим суддею не було встановлено обставин, які свідчили б про те, що ОСОБА_3 має можливість внести заставу у визначеному йому розмірі, тобто про відповідність вказаного розміру застави вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги щодо його непомірності не можуть вважатися спростованими. Крім того, слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі в цілому не було наведено належного та достатнього обґрунтування виключності даного випадку, що тягне необхідність виходу за граничні межі розміру застави, визначені ч. 5 ст. 182 КПК України.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що покладений на підозрюваного обов'язок у випадку внесення застави цілодобово не відлучатися з місця проживання не відповідає вимогам ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 194 КК України та по суті є аналогічним застосуванню іншого, більш обтяжливого запобіжного заходу - цілодобового домашнього арешту, що є неприпустимим.

З урахуванням наведеного оскаржувана ухвала слідчого судді не може залишатися в силі та у межах повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ч. 3 ст. 407 КПК України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою належить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на той самий строк, з визначенням належного розміру застави, що відповідає вимогам закону та обставинам, що підлягають врахуванню, зокрема відомостям про особу підозрюваного, який є особою немолодого віку, раніше не судимий, працевлаштований, має постійне місце проживання та обтяжений вагомими соціальними зв'язками.

Обговорюючи питання альтернативну заставу, колегія суддів вважає за необхідне встановити її у межах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, та у розмірі, наближеному до суми документально підтверджених доходів підозрюваного за останні 18 місяців, що становить 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в грошовому виразі дорівнює 211.440, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2018 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 – скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 06 вересня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України розмір застави у 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 211.440, 00 грн. (двісті одинадцять тисяч чотириста сорок гривень 00 коп.), та визначити, що у випадку її внесення на підозрюваного покладаються наступні обов’язки:

-прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатись за межі м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_3 про те, що у разі невиконання вищевказаних обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладене грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_7