Вирок № 75607944, 31.07.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2621/16-к

Номер рядка у звіті 19

31 липня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

за участю:

прокурора Долотія В.С., Компанієць М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Побиванця Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Золотоноша, Золотоніського району, Черкаської області, проживаючого АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта середня, раніше судимого :

1) 21.01.2013 року Корсунь-Шевченківським судом за ст. 190 ч. 1, ст. 358 ч. 3, ст. 70 ч. 1 КК України, до покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном строком 1 рік 6 місяців;

2)13.11.2014 Золотоніським міськрайонним судом за ст. 186 ч. 1 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 850 гривень;

3) 03.08.2016 Золотоніським міськрайонним судом за ст. 190 ч. 2 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі. На підставі ст.ст.71, 72 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.11.2014 року з урахуванням ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 10.09.2015 р. та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання - 1 (один) рік 6 (шість) днів позбавлення волі.

4) 12.08.2016 Золотоніським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.08.2016 та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання - 4 (чотири) роки 1 місяць позбавлення волі.

5) 03.11.2016 Золотоніським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, враховуючи покарання, призначене вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.08.2016 остаточно призначено ОСОБА_1 покарання - 4 (чотири) роки 4 місяці позбавлення волі.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, маючи не погашену судимість згідно вироку від 13.11.2014 року Золотоніського міськрайонного суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України та вчинивши 26.06.2016р. кримінальне правопорушення проти власності (грабіж), обвинувальний акт в якому 28.07.2016р. за ч.2 ст. 186 КК України скеровано до Золотоніського міськрайонного суду на шлях виправлення не став та 31.07.2016 року близько 08-30 год. перебуваючи біля магазину «Делікат» навпроти будинку № АДРЕСА_2, діючи з прямим, корисливим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном, підійшов до потерпілого ОСОБА_3, який виходив з магазину та вирвавши з рук останнього гаманець, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 300,00 грн. та банківська карта ПАТ БК «Приватбанк», відкрито заволодів вказаним майном, після чого втік у невідомому напрямку, спричинивши потерпілому матеріальних збитків на вищевказану суму.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав повністю та в порядку ст.. 63 Конституції України відмовився від дачі показань.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, його вина повністю стверджується дослідженими в ході судового засідання доказами, а саме:

-показами потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що 31.07.2016 року він відпочивав з компанією і близько 08-30 год. зайшов у магазин «Делікат». При виході з магазину ОСОБА_1 вирвав у нього гаманець з грошима та втік. Впізнав він ОСОБА_1, бо гуляли з ним в одній компанії. Гроші обвинувачений йому не повернув. Впізнання ОСОБА_4 відбувалося в той же день. На запитання обвинуваченого вказав, що вживав в той день алкоголь, але це не заважало йому упізнати обвинуваченого. Також потерпілий зазначав, що слідчий експеримент відносно нього проводився в той же день, коли стався злочин, співробітниками поліції за його участю та участю понятих, також проводилась відео зйомка. ОСОБА_1 присутній не був. В подальшому потерпілий скерував до суду заяву про розгляд справи в його відсутність. Покарання просив призначити на розсуд суду.

- показами свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що про обставини грабежу ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 31.07.2016 року він нічого не знає. Лише бачив, як ОСОБА_1 заходив у магазин, після чого до нього підійшов потерпілий і почав стверджувати, що саме він у нього щось забрав, бо думав, що він був з ОСОБА_1, потім приїхала поліція і він пішов додому.

- показами свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що 31.07.2016 року він перебував біля магазину «Копілка», там стояли ОСОБА_1, ОСОБА_5 і потерпілий. Потім ОСОБА_1 і ОСОБА_3 пішли балакати, після чого він почув, що хтось біжить і побачив, що це потерпілий ОСОБА_3 біжить за ОСОБА_1, який завернув за магазин «Копілка». Через деякий час до нього підійшов потерпілий ОСОБА_3 і сказав, що ОСОБА_1 забрав у нього гаманець.

- показами свідка ОСОБА_7, яка дала пояснення про те, що 31.07.2016 року ОСОБА_1 скупився у магазині і пішов, потім приїхали працівники поліції і провели допит, що нібито ОСОБА_1 вкрав гроші у ОСОБА_3

-показами свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що 31.07.2016р., після обід він скуплявся в магазині і до нього підійшов слідчий, який попросив прийняти участь в слідчому експерименті. Під час слідчого експерименту потерпілий пояснив, що хлопець вихватив гаманець у нього і побіг у другу сторону;

-показами свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що він був свідком того, коли на відео знімали слідчий експеримент, як у потерпілого хлопець викрав гаманець і зник за супермаркетом «Копілка».

- протоколом огляду місця події від 31.07.2016 року, згідно якого обвинувачений вказує куди саме він викинув гаманець потерпілого ОСОБА_3 (а.п. 7-10);

- протокол пред'явлення особи до впізнання за фотознімками, згідно якого потерпілий чітко вказав на ОСОБА_1, як особу, що здійснила грабіж у нього гаманця (а.п. 15-17);

- висновком експерта від 26.08.2016 року № 1/1344 (а.п.75-86).

Досліджений судом протокол проведення слідчого експерименту від 31.07.2016 року (а.п. 18-21) суд не приймає до уваги як доказ, оскільки даний документ не підтверджує та не спростовує факту вчинення злочину ОСОБА_1

Згідно з ч.ч.1, 2 та 6 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Таким чином, оцінюючи зібрані, перевірені та досліджені докази в їх сукупності, суд визнає доведеним пред'явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_1, тому кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Судом було досліджено дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1, він має непогашену судимість (а.п. 42-47). За місцем проживання характеризується як схильний до крадіжок (а.п. 48). На «Д»-обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває (а.п. 49).

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого ОСОБА_1, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який будучи раніше судимим, належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову вчинив злочин, а також те, що ОСОБА_1 засуджений вироком Золотоніського міськрайонного суду від 03.11.2016р. до 4 років 4 місяців позбавлення волі, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Враховуючи, що злочин обвинувачений вчинив до постановлення попереднього вироку Золотоніського міськрайонного суду від 03.11.2016 року, за яким його було визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі, остаточне покарання слід визначити за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання.

Речові докази по справі:

- пластикова картка «Приватбанк» НОМЕР_2, пластиковий сим тримач «Київстар» № НОМЕР_1, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - повернути за належністю;

- два чеки розмірами 79*94 та 100*144 мм, дактилоскопічні карти заповнені на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити.

Процесуальні витрати становлять 660,30 грн. за залучення експерта, які підлягають стягненню з ОСОБА_1

Щодо доводів прокурора про зарахування ОСОБА_1 строку попереднього ув'язення за правилами ч. 5 ст. 72 КК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Зворотна дія закону означає, що новий закон застосовується як до тих фактів і правовідносин, як виникли чи продовжують існувати після набрання цим актом законної сили, так і тих, що існували до цього. Водночас цей принцип не може тлумачитися як такий, що забороняє пряму дію закону, тобто дію або застосування цього закону до фактів і правовідносин, які виникли або тривають після набрання законом чинності.

Зважаючи на те, що попереднє ув'язнення має триваючий у часі характер і застосовувалося щодо ОСОБА_1 як до 20 червня 2017 року включно (тобто під час дії ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 838-VIII, який визначав правило зарахування попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі), так і після того, починаючи з 21 червня 2017 року (коли набрав чинності Закон України № 2046-VIII, яким ч. 5 ст. 72 КК викладена в новій редакції, що передбачає зарахування попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі), суд вважає, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_1 період попереднього ув'язнення, який мав місце до 20 червня 2017 року включно, за правилами ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 838-VIII (з урахування принципу заборони зворотної дії закону, який «іншим чином погіршує становище особи»), а період попереднього ув'язнення, який тривав, починаючи з 21 червня 2017 року, - за правилами ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 2046-VIII (відповідно до принципу прямої дії закону).

Про правильність даної позиції вказував і Верховний Суд в постанові від 01.03.2018 по справі № 759/19973/15-к, та в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.06.2018 року по справі № 180/746/16-к.

Керуючись ст.ст. 368 - 374, 376, 395 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання - 5 (п'ять) років 5 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду від 03.11.2016 року, остаточно визначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у вигляді 5 (п'ять) років 9 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 вираховувати з дня затримання - 31.07.2016р.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання, строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 31.07.2016 по 20.06.2017 року включно.

Речові докази по справі:

- пластикова картка «Приватбанк» НОМЕР_2, пластиковий сим тримач «Київстар» № НОМЕР_1, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - повернути за належністю;

- два чеки розмірами 79*94 та 100*144 мм, дактилоскопічні карти заповнені на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 660,30 грн. процесуальних витрат на користь держави.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ: М.Ю. Степченко