Ухвала суду № 75605557, 02.07.2018, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/2922/2012

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Гребенюка В.В.,

за участю секретаря - Мишак І.Ю.,

представника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві - заступника начальника Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві - Мойсеєнка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києві подання старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бабенко О.О., про примусове входження до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бабенко О.О. (надалі за текстом - державний виконавець) звернулася до суду з клопотанням про примусове входження до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_3 за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2. Подання мотивоване тим, що на виконанні державного виконавця перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа Подільського районного суду м. Києва № 2607/2922/2012 від 07.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» боргу в сумі 626 855, 76 грн. Боржник рішення суду, на підставі якого був виданий вказаний виконавчий лист не виконує, всі виклики до державного виконавця ігнорує, доступу до квартири, в якій проживає боржник не надає. Боржник є керівником ТОВ «Київоблсвітло» та ТОВ «Облсвітло 2016» (де отримує прибуток), підтвердження чого наявне в матеріалах справи та куди неодноразово надсилалися виклики державного виконавця, що також були проігноровані боржником. Враховуючи наведене, державний виконавець звернулась із вищезазначеним до суду.

В судовому засіданні представник Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві подання підтримав та просив його задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини справи.

Відповідно до виконавчого листа Подільського районного суду м. Києва № 2607/2922/2012 від 07.09.2012 року, Подільським районним судом м. Києва ухвалено Рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» борг в сумі 626 855, 76 грн.

28.07.2016 р. постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа 2607/2922/2012 від 07.09.2012 року. Боржник ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, за якою отримувала виклик державного виконавця його матір. Натомість, боржником особисто, в акті виходу державного виконавця від 16 травня 2018 року за місцем роботи боржника, вказано, що фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець 19.01.2018 р. за вих. № Д/18, 08.02.2018 р. за вих. № Д/18 та 26.04.2018 р. за вих. № Д/18 звертався до боржника з вимогою державного виконавця з відповідним попередженням про наслідки неявки.

Згідно акту державного виконавця від 19 січня 2018 року, виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що двері вказаної квартири відчинила жінка, що представилась матір'ю боржника, та повідомила, що її син за даною адресою не проживає, речей його в даній квартирі немає, від підпису на акті відмовилась.

Актом виходу державного виконавця від 16 травня 2018 року за місцем роботи боржника (АДРЕСА_3) встановлено, що боржник погодився визначити дату та час вчинення державним виконавцем відповідних дій, та погодився з зобов'язанням перебувати за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржник є іпотекодержателем за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О. 27.08.2017 р. за реєстровим № 1814, де розмір основного зобов'язання становить 2500000, 00 грн.

Як вбачається з подання, боржником було надано державному виконавцю копію Договору про розірвання вищезгаданого договору іпотеки від 23 травня 20018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бориско О.О. за реєстровим № 4982.

Втім, боржником не було надано інформації з приводу погашення перед ним боргового зобов'язання за вказаним договором в сумі 2500000, 00 грн.

Відповідно до п.п. 4, 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Статтею 439 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Положення ст. 439 ЦПК України дають підстави для висновку про те, що подання про примусове входження до житла боржника має розглядатися за обов'язкової участі державного виконавця, який має довести суду наявність підстав для задоволення такого подання (зокрема, надати докази щодо ухилення боржника від примусового виконання рішення суду), із наданням також матеріалів виконавчого провадження.

Як пояснив державний виконавець і вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №51779302 державним виконавцем вживались всі необхідні дії передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» з метою виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 травня 2012 року.

Таким чином, судом встановлено, що державному виконавцю необхідно здійснити примусове входження до житла боржника, за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, Закон України "Про виконавче провадження" передбачає право державного виконавця на звернення до суду із поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.

У відповідності до ст. 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Відповідно до ч.ч. 2, 5,6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Отже, як вбачається з аналізу ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 439 ЦПК України, умовами примусового проникнення до житла боржника для арешту майна, яке там знаходиться, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема за рахунок звернення стягнення на кошти боржника та інше його майно.

Подання державного виконавця містить докази того, що боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій, уникає викликів державного виконавця. Відповідно до чинного законодавства України державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та повно.

Отже, за змістом наведених норм слід дійти висновку, що станом на час порушення питання про необхідність входження у житлове приміщення боржника на підставі рішення суду, уповноважена особа органу примусового виконання зобов'язана дотриматись встановленого законодавством порядку проведення виконавчих дій від часу відкриття провадження, як це визначено нормами Закону України «Про виконавче провадження», що має місце в даному випадку.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника, оскільки державним виконавцем надано достатньо доказів, які свідчать про необхідність надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника як можливого способу виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 258-260, 261, 439 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Подання старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бабенко О.О. про примусове входження до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_3 - задовольнити;

Надати дозвіл на примусове проникнення до квартир, за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, для проведення виконавчих дій по виконанню виконавчого провадження № 51779302 з примусового виконання: виконавчого листа Подільського районного суду м. Києва № 2607/2922/2012 від 07.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» боргу в сумі 626 855, 76 грн.

Апеляційне оскарження ухвали здійснюється шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Гребенюк