Ухвала суду № 75605465, 05.07.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32784/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., при секретарі Сліпець К.В., за участю заступника начальника відділу: Сьоміча А.А., захисників: Краснова І.В., Кирича С.О., Бондарчука Д.М., Фурмана В.О., підозрюваного: ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12017110150001095 від 07.11.2017 року - старшого слідчого в особливо важливих справах Національної поліції України підполковника поліції Гладчена Дмитра Вікторовича про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Байбузи, Черкаського району, Черкаської області, українця, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В:

05.07.2018 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. надійшло клопотання сторони кримінального провадження провадження № 12017110150001095 від 07.11.2017 року - старшого слідчого в особливо важливих справах Національної поліції України Гладчена Дмитра Вікторовича, погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України радником юстиції Жупіною О.С. про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Байбузи, Черкаського району, Черкаської області, українця, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12017110150001095 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ст. 236, ч. 1 ст. 239, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс» від 28.08.2007 (Протокол №1) та рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Комплекс Агромарс» від 20.06.2007 (Протокол №60), шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства «Комплекс Агромарс» (код ЄДРПОУ 30160757), створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

Згідно з розділом 3 Статуту ТОВ «Комплекс Агромарс» учасниками зазначеного Товариства є ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

З матеріалів кримінального провадження, вбачається, шо у період часу з 2011 року по червень 2018 року, ОСОБА_6, перебуваючи на посаді виконавчого директора адміністрації ТОВ «Комплекс Агромарс», діючи у складі злочинної організації, спільно і по взаємній згоді з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також невстановленими досудовим розслідуванням особами, виконуючи відведені спільним планом ролі, в порушення правил екологічної безпеки та технологічного процесу виробничої діяльності філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс», а також вимог ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991, ст. 16 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» від 07.04.2015, ст. 17 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998, систематично здійснювали складування та захоронення побічних продуктів тваринного походження, непризначених для споживання людиною, що утворюються під час виробництва указаним підприємством продукції (кров, жирову тканину забитих на бійні тварин, побічні продукти тваринного походження з інкубатора, яйця, яйцепродукти, пір'я, голови, лапи, яєчна шкарлупа, забиті курчата, трупи курей) на непризначених для цього територіях земельних ділянок, розташованих біля сіл Гаврилівка та Тарасівщина Вишгородського району Київської області.

Внаслідок указаних дій, службовими особами указаного Товариства ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, допущено забруднення земельних ділянок, розташованих біля сіл Гаврилівка та Тарасівщина Вишгородського району Київської області, яке відповідно до розділу 4 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України №171 від 27.10.1997, спричинило збитки державі в сумі 19 620 116,88 гривень.

Одночасно вказані особи, діючи у складі злочинної організації, у ході виробничої діяльності ТОВ «Комплекс Агромарс», експлуатуючи вказане підприємство, в порушення ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» допустили здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів, в результаті чого, відповідно до розділу 4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди №639 від 10.12.2008, спричинено збитків державі на суму 36 739 052,69 гривень.

Таким чином, в наслідок порушення правил екологічної безпеки під час експлуатації підприємства ТОВ «Комплекс Агромарс» спричинено збитки державі на загальну суму 56 359 169,57 гривень що є тяжкими наслідками.

Окрім цього, в період часу з 2011 року по червень 2018 року, ОСОБА_6, перебуваючи на посаді виконавчого директора адміністрації ТОВ «Комплекс Агромарс», діючи у складі злочинної організації, спільно і по взаємній згоді з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також невстановленими досудовим розслідуванням особами, виконуючи відведені спільним планом ролі, в порушення ст. 13 Конституції України, ст.ст. 19, 28 Кодексу України «Про надра» від 27.07.1994, систематично здійснювали незаконне, тобто без дозволу на спеціальне водокористування, видобування корисної копалини загальнодержавного значення - підземних вод, які використовувались у ході виробничої діяльності підприємства, а саме ТОВ «Комплекс Агромарс».

В результаті такої діяльності, указаними особами, відповідно до розділу 4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди №389 від 20.07.2009, спричинило збитки державі на суму 197 462 222 гривень.

02.06.2018 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ст. 236, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 240 КК України.

Вина ОСОБА_6 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами досудового розслідування, а саме: допитами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій 29.05.2018; актами за результатами перевірок ТОВ «Комплекс Агромарс» державною екологічною інспекцією у Київській області; актами за результатами перевірок ТОВ «Комплекс Агромарс» Вишгородським районним управлінням ГУ Держпродспоживслужби в Київській області; протоколом обшуку приміщень ТОВ «Комплекс Агромарс», за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, 3; протоколом обшуку приміщень ТОВ «Комплекс Агромарс», розташованих на земельній ділянці із кадастровим номером 3221882000:06:183:0001, що знаходиться в межах Гаврилівської сільської ради Вишгородського району Київської області та перебуває у постійному користуванні указаного Товариства; протоколами огляду земельних ділянок, розташованих в межах Гаврилівської та Димерської селищних рад, Вишгородського району, Київської області; висновком експерта від 04.06.2018 №7706/18-48; іншими матеріалами кримінального провадження.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити посилаючись на викладені у ньому обставини. Разом з цим, прокурор зазначив, що підозрюваний жодного разу не порушував своїх процесуальних обов'язків.

Підозрюваний та його захисники проти задоволення клопотання заперечували, надавши суду свої письмові заперечення.

Заслухавши думку, прокурора, захисників та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає наступне.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження зобов'язаний оцінити в сукупності із іншими обставинами також і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Разом з цим, незважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ст. 236, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 240 КК України, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Однак вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед позитивними даними про особу підозрюваного.

Так, ні в самому клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ЄСПЛ наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями).

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, приходить до висновку про доцільність застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням на ОСОБА_38 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які забезпечать уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання сторони кримінального провадження № 12017110150001095 від 07.11.2017 року - старшого слідчого в особливо важливих справах Національної поліції України підполковника поліції Гладчена Дмитра Вікторовича про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Байбузи, Черкаського району, Черкаської області, українця, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Байбузи, Черкаського району, Черкаської області, українця, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., за адресою проживання: АДРЕСА_1, строком до 02 вересня 2018 року, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 наступних обов'язків: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім випадків необхідності отримання медичної допомоги; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: О.М. Соколов