Рішення № 75605322, 13.07.2018, Оболонський районний суд міста Києва

13.07.2018 Справа № 756/311/17

№756/311/17

№2-а/756/18/18

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Тітова М.Ю.

за участю секретаря - Лісовенка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовував наступним. Позивач перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію. У грудні 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Проте в переведенні позивача на такий вид пенсії відповідач відмовив, посилаючись на недостатність стажу державного службовця.

Просить суд зобов'язати відповідача перевести його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з дати звернення, а саме з 12.12.2016.

Від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Від представника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Сорокіної О.М. на адресу суду надійшли заперечення на позов. Відповідач вказує, що підстави для здійснення перерахунку пенсії відсутні, оскільки у позивача відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу».

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію.

Відповідно до копії трудової книжки позивача, у серпні 1977 року ОСОБА_1 розпочав трудову діяльність в Міністерстві закордонних справ УРСР, з 09.09.1991 - Міністерстві закордонних справ України, 13.04.1994 прийняв присягу державного службовця та продовжив виконувати функціональні обов'язки працівника Міністерства закордонних справ України.

12.12.2016 позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з письмовою заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Листом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.12.2016 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу», мотивуючи тим, що у позивача відсутній необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За змістом ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723 (в редакції, чинній на момент виникнення у позивача права не отримання пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 10 років стажу державної служюи, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому зазначений вік визначається ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності новим Законом) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

З огляду на викладене, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу є недостатність стажу державної служби.

Спеціальним законом, що визначає правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової частини державної служби, а також особливості правового статусу працівників дипломатичної служби України є Закон України «Про дипломатичну службу».

Статтею 1 Закону України «Про дипломатичну службу» визначено, що дипломатичний працівник - державний службовець, який виконує дипломатичні або консульські функції в Україні чи за кордоном та має відповідний дипломатичний ранг.

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.1997 №499-р "Про упорядкування пенсійного забезпечення працівників закордонних установ України" посади працівників дипломатичної установи, які працюють в закордонних дипломатичних установах України, прирівнювалися до відповідних категорій посад державних службовців.

У відповідності до ч. 5 статті 36 Закону України «Про державну службу» № 889-УІІІ та відповідно до статті 17 Закону України «Про державну службу» № 3723- XII, особа, яка вперше займає посаду державної служби, набуває статусу державного службовця з дня складення Присяги державного службовця.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом для призначення пенсії є трудова книжка.

Судом встановлено, що позивачем присягу державного службовця прийнято 13.04.1994, після чого позивач продовжував працювати в Міністерстві закордонних справ України, займаючи дипломатичні посади, зокрема посла, консула, радника. На час звернення позивача з заявою про переведення його на пенсію за віком позивач мав стаж роботи повних 22 роки та обіймав посаду Посла з особливих доручень відділу прав людини та Ради Європи Департаменту міжнародних організацій.

Отже, на момент звернення з заявою про призначення пенсії за віком позивач досяг 62-річного віку, мав необхідний стаж державної служби, обіймав посаду державного службовця, а відтак мав право на призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Під час розгляду даної справи розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.03.2018 переведено позивача на пенсію за віком у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу», здійснено перерахунок пенсії, починаючи з 13.09.2017. Однак, як вбачається з матеріалів справи, право на призначення пенсії за віком виникло у позивача з дня звернення до відповідача з відповідною заявою, тобто з 12.12.2016, а тому відповідача необхідно зобов'язати перевести позивача на пенсію за віком саме з 12.12.2016.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

З викладеного, керуючись ст.ст. 241-246, 250 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 12.12.2016.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.Ю. Тітов