Рішення № 7560440, 30.09.2008, Миронівський районний суд Київської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2008 року Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудика Ю.В.,

при секретарі - Капшук О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м.Миронівка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, №2-651/2008 -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що перебуває з відповідачем у шлюбі з 11.02.2006 року. Від цього шлюбу вони мають доку: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та перебуває на її утриманні. Після припинення шлюбних відносин відповідач припинив надавати матеріальну допомогу на утримання дочки, не бере участі у її вихованні. Просить стягнути з нього аліменти на свою користь на утримання дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 30 % від встановленого прожиткового мінімуму, до досягнення нею повноліття.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, проти стягнення з нього аліментів на неповнолітню дитину у вказаному розмірі не заперечує.

Суд, з'ясувавши позиції сторін, роз'яснивши сторонам наслідки визнання позову відповідачем, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до cт. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до cт. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення для справи. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до cт. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки відповідач зобов'язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, працездатний та не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дочки, а також, з урахуванням наведених обставин, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на

утримання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходів) щомісячно до досягнення нею повноліття.

На підставі cт. 4 п. 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито " відповідача необхідно звільнити від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, ст. ст. 80, 84, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 59, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного підприємця, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

Аліменти стягувати, починаючи з 17.09.2008 року.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь територіального управління державної судової адміністрації в Київській області ( код 23569859, МФО 821018, банк ГУ ДКУ в Київській області, р/р 31218259700424 ) 7, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 cт. 295 ЦПК України.