Постанова № 75604267, 25.07.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року м. Чернівці

справа № 725/6357/13-ц

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Литвинюк І. М.

суддів: Владичана А.І., Яремка В.В.

секретар Тодоряк Г.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 квітня 2018 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, головуючий у І-й інстанції - Войтун О.Б.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

В обгрунтування позовних вимог посилалося на те, що відповідно до укладеного договору № CVR0GA00000054 від 09 липня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 60 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11.04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07 липня 2017 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту.

Зазначав, що у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе відповідачкою зобов'язань за кредитним договором, станом на 28 травня 2015 року, ОСОБА_1 має заборгованість 64 509,91 дол. США, яка складається з наступного: 38 692,13 дол. США - заборгованість за кредитом; 8 547 дол. США - по процентам за користування кредитом; 1 909,32 дол. США - по комісії за користуванням кредитом; 12 008,24 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а

_______________

Провадження № 22-ц/794/629/18 Категорія: 27

також штрафи відповідно до Договору: 11,88 дол. США - штраф (фіксована частина); 3 071,31 дол. США - штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачі 09 липня 2007 року уклали договір іпотеки № CVR0GA00000054. Згідно з договором іпотеки відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 62.80 кв.м., житловою площею 37.80 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з уточненими позовними вимогами, просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CVR0GA00000054 від 09 липня 2007 року в розмірі 64 509,91 дол. США, що за курсом 21,04 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28 травня 2015 року складає 1 357 288,51 грн., звернути стягнення на квартиру загальною площею 62,80 кв.м., житловою площею 37.80 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №CVR0GA00000054 від 09 липня 2007 року) ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_3, які зареєстровані та проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1, та стягнути з відповідачів на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 квітня 2018 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

На рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 квітня 2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументує вимоги скарги тим, що у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору виникла заборгованість, в зв'язку з чим просив звернути стягнення на предмет іпотеки та одночасно виселити мешканців з житлового приміщення. Крім того, судом не враховано, що рішенням Першотравневого районного суду по справі №725/3919/17 від 05 березня 2018 року визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31578399 від 27 вересня 2016 року, яким проведена реєстрація права власності на квартиру по АДРЕСА_1 за ПАТ КБ «Приватбанк».

На апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відзив, у якому просять залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи по суті ПАТ КБ «ПриватБанк» є власником спірної квартири, оскільки фактично здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки позасудовим способом, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Стаття 33 цього Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, законом чітко передбачені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

-передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

-право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

З матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 2016 року за ПАТ КБ «ПриватБанк» було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується копією інформаційної довідки №106903610 (а.с.243, 244).

Відповідно до п. 22 Договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п. 16.7.1, 16.7.2, 16.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

На підставі викладеного та з урахуванням вищенаведених вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, місцевий суд зробив обґрунтований висновок, що ПАТ КБ «Приватбанк» є власником спірної квартири, оскільки фактично здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки, позасудовим способом. Враховуючи те, що ПАТ КБ «Приватбанк» використав один із способів звернення стягнення, а саме в позасудовому порядку, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки, заявлені позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким встановлений другий спосіб звернення стягнення, є порушенням норм законодавства, а також положень Договору іпотеки.

Доводи апеляційної скарги, що відповідно рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 березня 2018 року у справі №725/3919/17 було скасовано державну реєстрацію, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 04 липня 2018 року прийнято відмову від позову, рішення визнано нечинним, а провадження у вказаній справі закрито.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги такий висновок суду не спростовують, стверджуючи про те, що дії банку є правомірними, оскільки він як іпотекодержатель скористався своїм правом на звернення стягнення на іпотечне майно у спосіб, передбачений договором та ст.ст. 33, 38 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене та положення ст. 375 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: А.І. Владичан

В.В. Яремко