Постанова № 75604045, 30.07.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1256/18Головуючий по 1 інстанції - Добриднюк Н.О. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції - Бородійчук В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Карпенко О.В., Нерушак Л.В.

секретаря Наконечної М.М.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника приватного підприємства «Родинний сад» - Коровкіна Олега Володимировича на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2018 року (постановлену 26 квітня 2018 року в приміщенні Лисянського районного суду Черкаської області під головуванням судді Добриднюк Н.О.) у справі за заявою приватного підприємства «Родинний сад», зацікавлені особи: ОСОБА_4, Лисянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, апеляційний суд, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Лисянського районного суду знаходяться справа за заявою ПП «Родинний сад», зацікавлені особи: ОСОБА_4, Лисянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання виконавчого листа №2/700/860/15 від 14 березня 2016 року таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування доводів заяви ПП «Родинний сад» вказало, що рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2015 року у справі № 700/3710/15-ц задоволено позов ОСОБА_4 до ПП «Родинний сад» про стягнення 36 389 грн.44 коп. інфляційних витрат, 2 551 грн. 80 коп. трьох процентів річних та судових витрат в розмірі 453 грн. 90 коп.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 21 січня 2016 року рішення Лисянського районного суду від 10.12.2015 р. змінено, зменшено розмір стягненої з ПП «Родинний Сад» на користь ОСОБА_4 з 36 389 грн. 44 коп. до 34 990 грн. 26 коп., в решті рішення суду залишено без змін.

14 березня 2015 року Лисянським районним судом було видано виконавчий лист про стягнення з ПП «Родинний Сад» на користь ОСОБА_4 коштів в розмірі 37 542 грн. 06 коп. та судових витрат в сумі 453 грн.90 коп.

Лисянським районним відділом ДВС ГТУЮ в Черкаській області винесено постанову від 25 березня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50628550.

Також, Лисянським районним відділом ДВС ГТУЮ в Черкаській області було винесено постанову від 25 березня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50628304 за яким здійснюється примусове стягнення судових витрат в розмірі 453 грн. 90 коп.

Рішенням Лисянського районного суду від 05 грудня 2012 року у справі № 2/2311/23/12 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ПП «Родинний Сад» про стягнення боргу.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 31 січня 2013 року, скасовано рішення Лисянського районного суду та винесено нове рішення, яким задоволено позов ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Родинний Сад» про стягнення боргу та стягнуто з ПП Родинний Сад на користь ОСОБА_4 богу в розмірі 131 356 грн.05 коп., та судові витрати в сумі 1 970 грн.34 коп.

27 лютого 2013 року Лисянським районним судом було видано виконавчий лист про стягнення з ПП «Родинний Сад» на користь ОСОБА_4 коштів в розмірі 133 326 грн. 39 коп.

04 березня 2013 року ВДВС Лисянського районного управління юстиції Черкаської області винесено постанову про відкриття провадження за №36888770.

На підставі виконавчого листа від 18 червня 2015 року Лисянським районним судом Черкаської області на підставі рішення Апеляційного суду Черкаської області від 29 квітня 2015 року у справі № 700/867/14-ц про стягнення з ПП «Родинний Сад» на користь ОСОБА_4 боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення в сумі 29 075 грн. 97 коп., три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення -9864 грн.35 коп., всього 38 940 грн. 14 коп..

Лисянським районним відділом ДВС ГТУЮ в Черкаській області винесено постанову від 22 червня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № 47938473.

Загальна сума боргу за вищевказаними виконавчими провадженнями складає 210 262 грн. 49 коп.

За період примусового виконання вказаних вище виконавчих листів на загальну суму боргу 210 262 грн. 49 коп. погашено кошти в розмірі: 4 917 грн. 59 коп. було списано ВДВС Лисянського РУЮ в Черкаській області з поточного рахунку ПП «Родинний Сад»; 38 000 грн. було сплачено ПП «Родинний Сад» через відповідний рахунок ВДВС Лисянського РУЮ в Черкаській області; 172 000 грн. було сплачено ПП «Родинний Сад» безпосередньо стягувачу ОСОБА_4

Крім того, ПП «Родинний Сад» сплатив у повному обсязі виконавчий збір у сумі 17324 грн.61 коп.

Вважають, що ПП «Родинний Сад» повністю погасив борг перед стягувачем ОСОБА_4 та ВДВС Лисянського РУЮ в Черкаській області.

Однак, по даний час ВДВС Лисянського РУЮ в Черкаській області не винесено постанови про закінчення зведеного виконавчого провадження №52129157 у зв'язку з погашенням боргу.

В ході розгляду справи представник ПП «Родинний сад» Чеченко М.В. уточнила позовні вимоги (т. 1 а.с. 147-153) та остаточно просила суд визнати виконавчі листи № 2/700/860/15 від 10.12.2015 року, виданий 14 березня 2016 року на суму 37 542 грн. 06 коп. та № 2/700/860/15 від 10.12.2015 року, виданий 14 березня 2016 року на суму 453 грн. 90 коп. такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2018 року в задоволенні заяви ПП «Родинний сад» про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню відмовлено.

Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2017 року про зупинення стягнення з ПП «Родинний сад» за виконавчими листами № 2/700/860/15 від 14 березня 2016 року на суму 37 542 грн. 06 коп., № 2/700/860/15 від 14 березня 2016 року на суму 453 грн. 90 коп. скасовано.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу виходив з того, що в порушення вимог закону, боржник не перерахував кошти для погашення заборгованості за виконавчими листами на відповідний рахунок Державної виконавчої служби, а самостійно погасив борг перед стягувачем після спливу строку визначеного законом для добровільного виконання рішення. Крім того, згідно матеріалів справи, 14.11.2016 року від ОСОБА_4 надійшла заява про те, що заяву від 04.11.2016 року про погашення боржником ПП «Родинний сад» заборгованості за всіма виконавчими листами та закриття у зв'язку із цим зведеного виконавчого провадження, він просить вважати недійсною та залишити без розгляду.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, ПП «Родинний сад» в особі свого представника Коровкіна О.В. оскаржило її до суду апеляційної інстанції.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що боржник ПП «Родинний сад» мав сплатити загальну суму заборгованості за виконавчими листами в розмірі 231 538,72 грн.

Згідно ухвали апеляційного суду черкаської області від 29 серпня 2017 року, яка має преюдиційне значення на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України ПП «Родинний сад» повністю погасив борг перед стягувачем та Лисянським районним відділом ДВС.

Також факт погашення заборгованості підтвердив безпосередньо сам стягувач заявою від 04 листопада 2016 року, яку надав суду.

Але, оскільки у зведеному виконавчому провадженні є заява стягувача про факт примусового написання заяви про повне погашення боргу, суд помилково посилається на такий факт, як на безперечний, належний та допустимий доказ непогашення боргу.

Відносно факту написання вищевказаної заяви порушено кримінальну справу, по якій ще відсутнє рішення. Оскільки, кримінальним кодексом України передбачена презумпція невинуватості, тому районний суд помилково обґрунтував свої висновки фактом наявності такої заяви та однобоко підійшов до оцінки доказів, надавши перевагу лише доказам зацікавлених осіб та повністю не взявши доводи заявника.

Тому, з урахування вищевикладених обставин, просить скасувати ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2018 року як незаконну та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги заяви.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до залишення без задоволення виходячи з наступного.

Встановлено, що у ВДВС Лисянського РУЮ у Черкаській області знаходиться зведене виконавче провадження № 52129157, об'єднане 30.06.2016 року.

В своїй заяві ПП «Родинний сад» вказувало про повне погашення боргу боржника перед стягувачем ОСОБА_4 та відділом ДВС Лисянського РУЮ в Черкаській області, яке здійснювалось ним як в примусовому порядку на рахунки ДВС, так і в добровільному - безпосередньо стягувачу.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.11.2016 року (т. 1, а.с. 185) від ОСОБА_4 надійшла заява про те, що заяву від 04.11.2016 року (т. 1, а.с. 26) про погашення боржником ПП «Родинний Сад» заборгованості перед ним за всіма виконавчими листами та закриття у зв'язку із цим зведеного виконавчого провадження він просить вважати не дійсною та залишити без розгляду, оскільки написана ним заява про фактичне виконання рішень від 04.11.2016 року була написана під тиском, фактичного погашення існуючої перед ним заборгованості не відбулося, тому твердження ПП «Родинний Сад» про наявність правових передумов для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження внаслідок фактичного виконання в повному обсязі рішень згідно з виконавчим документом є неаргументованим.

Частинами 1, 2 статі 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені положеннями ЗУ «Про виконавче провадження».

Статтею 25 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Стосовно примусового виконання рішень, то відповідно до норм ч.1 ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження» воно починається на наступний день після закінчення відповідних строків повного виконання зобов'язань, у разі ненадання божником у вказані строки, документального підтвердження повного виконання ним рішення.

У пункті 13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, визначено, що органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів на їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Згідно із п.п.13.1,13.2 Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті.

Не допускається видача та переказ стягнутих державним виконавцем сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок ДВС.

При розгляді справи за скаргою ПП «Родинний сад» на бездіяльність в.о. начальника відділу ДВС Лисянського РУЮ у Черкаській області Вдовиченко Н.М. ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 29.08.2017 встановлено, що рішення суду боржником ПП «Родинний сад» виконано 04.11.2016, тобто вже після спливу строку на добровільне виконання зобов'язань, про що було повідомлено ВДВС Лисянського РУЮ Черкаської області заявою від 04.11.2016 про те, що ПП «Родинний сад» погасило заборгованість перед стягувачем ОСОБА_4 у повному обсязі по зведеному виконавчому провадженню №52129157 (т. 1, а.с. 127-130, 131-132).

При цьому в порушення вищенаведених вимог законодавства, боржник не перерахував кошти для погашення заборгованості перед ОСОБА_4 за виконавчими листами на відповідний рахунок ДВС, а самостійно погасив борг перед стягувачем після спливу строку, визначеного законом для добровільного виконання рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі фактичні обставини, а також вищенаведені норми законодавства, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що вимоги заяви у цій справі про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованими, адже після спливу строку на добровільне виконання судового рішення, що має місце в даному випадку, боржник має вчиняти погашення заборгованості згідно процедури, визначеної ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, тобто з урахуванням сплати виконавчого збору та погашення боргу шляхом внесення коштів на депозитний рахунок ДВС.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення процесуального питання.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, підстави для скасування оскаржуваної ухвали, з мотивів наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Черкаської області, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника приватного підприємства «Родинний сад» - Коровкіна Олега Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2018 року у справі за заявою приватного підприємства «Родинний сад», зацікавлені особи: ОСОБА_4, Лисянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий -

Судді -

Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2018 року.