Рішення № 75603659, 27.07.2018, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/1599/18 Номер провадження 2/676/1320/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2018 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Слободенюк О.О.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Подільський цемент», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – Федерація профспілок Хмельницької області, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства «Подільський цемент», про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, вказавши третьою особою по справі без самостійних вимог на стороні позивача – Федерація профспілок Хмельницької області. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що він з 14.09.1995 р. по 14.02.2018 р. перебував у трудових відносинах із ПАТ «Подільський цемент», працюючи на посаді охоронця дільниці охорони підприємства. Відповідач переслідуючи мету незаконного звільнення працівників дільниці охорони підприємства, в тому числі і його видав наказ ім- 558/1 від 19.10.2017 р. про введення в дію «Програми добровільного, вивільнення працівників» дільниці охорони, що являється грубим порушенням КЗпП України. Після відмови частини працівників дільниці охорони написати заяви про розірвання трудового договору за «власним бажанням», в.о. Голови правління 08.12.2017 р. було видано наказ № 653 « Про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату працівників підприємства», а саме ліквідації дільниці охорони підприємства з 4 лютого 2018 року На підставі зазначеного наказу відповідачем був винесений наказ № 44-кв.д 14.02.2018 р. яким позивача було звільнено з займаної посади у звязку із скороченням штату працівників підприємства на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Позивач вказує що його звільнення відбулося з порушенням діючого законодавства оскільки: при винесенні рішення ОСОБА_5 підприємства про ліквідацію дільниці охорони з подальшою передачею цих функцій зовнішній підрядній організацій останнє керувалось не намірами підвищення ефективності управління діяльності підприємства, отримання найбільшого соціального та економічного ефекту за рахунок зосередження на основному виду діяльності - виробництві цементу, а намірами незаконного звільнення як керівника дільниці так і інших працівників охорони та його; протокол засідання ОСОБА_5 підприємства містить неправдиві відомості, оскільки директор з виробництв ОСОБА_6 в день проведення засідання перебував у відрядженні за межами Хмельницької області, а подальшому цього ж дня виїхав за межі території України, а від так не міг брати участі у зазначеному засіданні ОСОБА_5, яке нібито було проведене в м. Кам'янець-Подільському, в копії протоколу виданого посадовими особами підприємства 6 лютого 2018 р. відсутні підписи членів ОСОБА_5, що дає підстави стверджувати, що засідання ОСОБА_5 ПАТ «Подільський цемент» 6 жовтня 2017 року не проводилось, питання щодо ліквідації дільниці охорони не розглядалось; відповідач в супереч положенням ч. 2 ст 40 ч 3 ст. 49-2 КЗпП будь-якої роботи йому не запропонував хоча він має відповідний рівень кваліфікації, який відповідає вимогам Наказу МВС України з приводу дотримання ліцензійних вимог по охороні об'єкту, на якому використовуються прекурсори та джерела іонізованого випромінювання; витрати на оплату праці, залученої зовнішньої підрядної організації, якою здійснюється охорона ПАТ «Подільський цемент» значно вищі ніж оплата праці ліквідованої дільниці охорони; ОСОБА_5 підприємства не використало право на залишенні його на роботі у відповідності приписів ст. 42 КЗпП України; профспілковий комітет ПАТ « Подільський цемент» надав аргументовану відмову щодо ліквідації дільниці охорони, посилаючись в своєму рішенні на порушення процедури звільнення, формування комісії, про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату працівників, тільки зі склад представників роботодавця, які є підлеглими особами, що фактично на підприємстві формально відбувається не скорочення працівників, а їх заміщення на третіх осіб. Внаслідок протиправних дій відповідача йому було заподіяно немайнових втрат, спричинених моральними та душевними стражданнями. Позивач просить суд винести рішення яким: визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_5 ПАТ«Подільський цемент» від 06.10.2017 р. «Про внесення змін в організацію виробництва та праці, оптимізації персоналу, скорочення чисельності та штату працівників», наказ в.о. Голови правління ПАТ« Подільський цемент» №653 від 8 грудня 2017 року «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату працівників» та наказ №44-к від 14 лютого 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади охоронця дільниці охорони ПАТ «Подільський цемент»; поновити його на посаді охоронця дільниці охорони ПАТ«Подільський цемент»; стягнути з відповідача на його користь оплату за вимушений прогул з 14.02.2018 р. по 13.03.2018 р. у розмірі 25556 грн. 16 коп. та 10000, 00 грн. моральної шкоди. В суді позивач та його представник позовні вимоги доповнили(заява від 09.05.2018 р.(а.с.224-233 т.1), вказують, що звільнення позивача пов’язано з особистим мотивів як помста за критику членів ОСОБА_5 підприємства та посадових осіб ОСОБА_7 і ОСОБА_8, звернення із заявою в правоохоронні органи; що при винесені наказу № 533/1 та повідомлення профспілки листом № 6-3059/1 було порушено вимоги «Правил організації діловодства» затверджених наказом МЮУ від 18.06.2015 р. № 1000/5; в повідомлені профспілковому комітетові 13.10.2017 р. про засідання правління 06.10.2017 р. не повідомлялось, 09.02.2018 р. на засіданні профкому було надано копію протоколу правління без підписів членів ОСОБА_5; оскільки фактично рішення 06.10.2017 р. правлінням не приймалося, а тому підлягає до скасування наказ № 563 від 08.12.2017 р.; в період скорочення штату працюючих на підприємстві була вакантна посада заступника фінансового директора однак вона позивачу не пропонувалась, наказом від 08.12.2017 р. на підприємстві була введена посада менеджера з безпеки та охорони підприємства на яку було призначено ОСОБА_9 який не мав відповідної освіти і на яку позивач який має значний досвід роботи в охоронній діяльності мав переважне право; відповідач в наказі про звільнення позивача з роботи не обґрунтував чому не прийняв до уваги рішення профспілки про ненадання згоди на звільнення позивача. В суді позивач та його представник позовну заяву та уточнення до позовної заяви підтримали, просять позов задоволити. Суду позивач пояснив, що під час роботи на підприємстві він не притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Представники відповідача в суді позов не визнали, просять відмовити в його задоволенні, подали відзив на позов. Суду представники відповідача пояснили, що рішення про скорочення штату працюючих було прийнято ОСОБА_5 підприємства 06.10.2017 р. відповідно до вимог діючого законодавства, внутрішніх документів товариства; засідання правління проходило в режимі телеконференції за участю 5 членів правління Товариства, в т.ч. К.ОСОБА_10 який перебував за кордоном; протокол правління оформлено до вимог діючого положення про правління товариства і в подальшому підписаний членами правління; водночас, з метою оптимізації чисельності працівників на добровільній основі та забезпечення соціальних гарантій працівників на підприємстві було введено в дію «Програму добровільного вивільнення працівників» суть якої полягала у наданні значної фінансової підтримки працівників, що звільняються за згодою сторін. Після прийняття Рішення ОСОБА_5 підприємством було повідомлено первинну профспілкову організацію працівників та обласну профспілкову організацію профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України про заплановане скорочення штату; 08.12.2017 р. на підприємстві було прийнято наказ № 653 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату працівників підприємства» яким було вирішено з 14.02.2018 р. скоротити ряд посад на підприємстві, в тому числі посаду яку займав позивач; одночасно цим наказом було створено комісію для збору, обробки та аналізу інформації, документів, що визначають переважне право працівників на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, якою було сформовано перелік працівників, що підлягають скороченню; 13.12.2017 р. наказом №658 по підприємству було затверджено список працівників, які підлягають звільненню, до якого також увійшов позивач; 14.12.2017 р. позивача було повідомлено про наступне звільнення із займаної посади з 14.02.2018 р. та повідомлено про відсутність вільних вакансій на підприємстві, оскільки скороченню підлягали всі штатні одиниці дільниці охорони, підстави для визнання переважного права позивача на залишення на роботі відповідно до статті 42 КЗпПУ були відсутні; в зв‘язку із відмовою позивача від підписання повідомлення про наступне звільнення було складено відповідний акт від 14.12.2017 p.; підприємство зверталося з поданням до Профспілки про надання згоди на звільнення позивача яке було розглянуто і профспілка відмовила у наданні згоди без належного правового обґрунтування; 14.02.2018 р. на підставі наказу № 47-к позивач був звільнений з роботи, копію наказу позивач отримав 19.02.2018 р.; перевіркою проведеною на підставі звернення одного із працівників Управлінням Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці було складено акт №22-21/139-ІВ від 02.03.2018 р., згідно з яким жодних порушень вимог діючого законодавства про працю, а також прав та соціальних гарантій працівників, не було виявлено. Представники відповідача вказують, що твердження позивача та його представника, що звільнення відбулося з особистих мотивів є надуманим та безпідставним; на час вивільнення позивача вакантних посад на підприємстві не було; після звільнення позивачу направлялось пропозиція про повернення на підприємство та було запропоновано вакантні посади.

Представник третьої особи в судове засідання не з‘явився, направив суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі, вказує, що Федераціярофспілок Хмельницької області підтримує рішення первинної профспілкової організації ПАТ «Подільський цемент» щодо ненадання згоди на звільнення працівника, вважає його законним та обгрунтованим.

Під час розгляду справи 27.07.2018 р. представником позивача заявляось клопотання про зупинння провадження у справі до набрання законної сили рішення прийнятого у кримінальному провадженні № 12018240070000604, внесеного до ЄДР 13.04.2018 р. Ухвалою суду від 27.07.2018 р.було відмовлено в задоволені клопотання.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, вивчивши надані сторонами письмові докази по справі, матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 14.09.1995 р. працював на ПАТ «Подільський цемент» на посаді охоронця дільниці охорони підприємства, з 30.10.2012 р. старшим охоронцем(а.с 17).

На засіданні ОСОБА_5 ПАТ «Подільський цемент» 6 жовтня 2017 року(протокол № 06-10/2017(а.с.169-170 т.1)) були прийняті рішення: провести заходи спрямовані на скорочення чисельності та штату працівників ПАТ «Подільський цемент», зокрема ліквідації дільниці «охорони», а також скорочення посад Служби матеріально-технічного постачання відповідно до службових записок Директора з виробництва ОСОБА_10 та начальника служби матеріально-технічного постачання ОСОБА_11; доручити організацію та вирішення всіх необхідних питань щодо заходів спрямованих на скорочення чисельності та штату працівників ПАТ «Подільський цемент» Голові ОСОБА_5ОСОБА_12; доручити проведення консультацій та переговорів з профспілковими органами щодо заходів спрямованих на скорочення чисельності та штату працівників ПАТ «Подільський цемент» члену ОСОБА_13ОСОБА_10; затверджено посади які підлягають скороченню, а саме: начальник служби безпеки, заступник начальника служби безпеки, 4 штатних одиниці старших охоронців, 17 штатних одиниць охоронців, 2-х інженерів з комплектації устаткування і матеріалів; доручено Голові ОСОБА_5ОСОБА_12 розробити умови та ввести в дію Програму добровільного вивільнення працівників ПАТ «Подільський цемент» із строком дії до 31.10.2017 р.

Головою правління ПАТ «Подільський цемент» ОСОБА_12 19.10.2017 р. був виданий наказ № 558/1 «Про продовження дії «Програми добровільного вивільнення працівників» яким було продовжено дію програми на термін з 19.10.2017 р. до 31.10.2017 р. (а.с.23 т.1).

В.о. голови ОСОБА_5 ПАТ «Подільський цемент» К.ОСОБА_10 08.12.2017 р. було прийнято наказ № 653 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату працівників підприємства»(а.с.24-25), яким було вирішено скоротити з 14.02.2018 р. 25 посад(професій» у ПАТ «Подільський цемент», в т.ч. дільницю охорони(начальника служби безпеки, заступника начальника служби безпеки, 4-х штатних одиниць старших охоронців та 17 штатних одиниць охоронців.

11.12.2017 р. на засіданні комісії, створеної відповідно до наказу № 653 від 08.12.2017 р., було прийнято рішення погодити список працівників, що підлягають до звільнення у зв‘язку із скороченням штату працівників підприємства через зміни в організації виробництва і праці, в т.ч. і позивача(а.с.33-35).

13.12.2017 р. в.о. голови ОСОБА_5 ПАТ «Подільський цемент» К.ОСОБА_10 було видано наказ № 658 «Про затвердження списку працівників, які підлягають звільненню в зв’язку із скороченням штату працівників підприємства, та попередження працівників про звільнення у зв’язку із скороченням штату працівників підприємства»(а.с.173 т.1).

09.02.2012 р. профспілковим комітетом ПАТ «Подільський цемент» було прийнято рішення про відмову щодо звільнення працівників підприємства по 22 поданнях, в т.ч. і щодо позивача, що підтверджується витягом з протоколу № 54 від 09.02.2018 р.(а.с.31).

14.02.2018 р. відповідачем був винесений наказ № 44-к яким позивача було звільнено з займаної посади у звязку із скороченням штату працівників підприємства на підставі п.1 ст.40 КЗпП України(а.с.18).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Спірні правовідносини регулюються Господарським кодексом України та Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ч.5 ст. 63 Господарського кодексу України Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб. Ч.3 ст.64 ГК України встановлено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Відповідно до ч.1-ч.2 ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Згідно п.11.6 ст. 11 Статуту ПАТ «Подільський цемент»(а.с.84 т.1 на звороті) ОСОБА_5 товариства вирішує всі питання, пов'язані з керівництвом діяльністю Відповідача, крім тих, що належать до виключної компетенції Загальних Зборів Акціонерів та ОСОБА_14. При цьому відповідно до п. 11.14 ст. 11 Статуту(а.с.85 т.1), в межах своєї компетенції Голова ОСОБА_5 без довіреності діє від імені Товариства, представляє його інтереси перед третіми особами, видає накази та розпорядження, приймає рішення щодо прийняття та звільнення працівників Товариства. Аналогічні положення закріплені також і в Положенні про ОСОБА_5 (чинна редакція, затверджена Загальними Зборами Акціонерів ПАТ «Подільський цемент» від 07.03.2012 р. №20), (а.с. 155-8157 т.1).

Відповідно до положень Статуту(п.11.4) та Положення про ОСОБА_5(розділ 6) правління Товариства реалізує покладені на нього функції у формі засідань, які визнаються правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від його кількісного складу. Відповідно до п. 6.3 Положення про ОСОБА_5, засідання може проводитися: у формі спільної присутності членів ОСОБА_5 у відведеному місці для обговорення питань порядку денного та голосування (у формі спільної присутності); рішення ОСОБА_5 вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше половини членів ОСОБА_5, присутніх на засіданні. Секретар засідання організовує ведення протоколів засідання ОСОБА_5, які мають бути оформлені у строк не більше 2 робочих днів з дня проведення засідання (пункти 6.13, 6.15 статті 6 Положення про ОСОБА_5), або у формі заочного голосування (за допомогою телефонного конференц- зв'язку, подібного пристрою зв'язку, шляхом обміну повідомленнями за допомогою електронної пошти чи іншим чином); за підсумками заочного голосування оформляється протокол протягом 5 днів з дати закінчення строку приймання відповідей від членів ОСОБА_5 (пункт 6.4 статті 6 Положення про ОСОБА_5).

Вимоги щодо оформлення протоколу засідання ОСОБА_5 визначені у п. 6.14 Положення про ОСОБА_5 відповідно до якого до реквізитів протоколу належать: (1) повне найменування товариства; (2) дата та місце проведення засідання ОСОБА_5; (3) перелік осіб, які були присутні на засіданні; (4) інформацію про головуючого на засіданні; (5) наявність кворуму; (6) питання порядку денного; (7) основні положення виступів; (8) підсумки голосування та рішення, прийняті ОСОБА_5.

Суд критично оцінює твердження позивача та його представника, що засідання правління товариства 06.10.2017 р. не відбулося оскільки надана начальнику відділу безпеки підприємства ОСОБА_15 та голові профкому копія протоколу не була підписана членами правління, в той день голова правління перебував за кордоном. При цьому суд враховує, що представниками відповідача надано суду копію протоколу підписану всіма членами правління які приймали участь в засіданні правління в режимі телеконференції(а.с. 169-170 т.1), доказів підтверджуючих витребування ОСОБА_15 офіційної копії протоколу засідання правління позивачем та його представником суду не надано. Факт проведення засідання правління Товариства в режимі телеконференції за участю К.ОСОБА_10 підтверджується інформаційною довідкою(а.с.78 т.2), довідкою ПрАТ «ВФ Україна»(а.с.79 т.2). На думку суду, не має значення для правильного вирішення спору та обставина, що в провадженні слідчого відділу Кам’янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12018240070000604 за заявою ОСОБА_15 по факту підроблення протоколу № 06-10/2017 від 06.10.2017 р. При цьому суд враховує, що позивач перебував з відповідачем в трудових відносинах, а не в корпоративних. Діючим законодавством не передбачено обов’язку адміністрації підприємства надавати профспілковій організації для розгляду подань про звільнення працівників, працівнику який підлягає до звільнення за скороченням належних, підписаних копій документів, в даному випадку засідання правління від 06.10.2017 р., а тому твердження позивача та його представника, що засідання правління 06.10.2017 р. не мало місце оскільки отримані головою профспілки, начальником дільниці охорони копії протоколу не були підписані і що свідчить про підробку протоколу, є хибними та надуманими. За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги оскаржуване рішення ОСОБА_5 ПАТ «Подільський цемент» від 06.10.2017 р. «Про внесення змін в організацію виробництва та праці, оптимізації персоналу, скорочення чисельності та штату працівників» прийнято в межах компетенції, належно оформлено, а тому вимога позивача про визнання його незаконним та скасувати задоволенню не підлягає.

08.12.2017 р. відповідачем було прийнято наказ № 653 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату працівників підприємства», згідно з яким було вирішено з 14.02.2018 р. скоротити на підприємстві дільницю охорони, в тому числі, посаду старшого охоронця дільниці охорони яку на той момент займав позивач. Вказаний наказ було прийнято на підставі рішення ОСОБА_5 підприємства від 06.10.2018 р., проведених консультацій у формі листування між представниками адміністрації та профспілковим комітетом підприємства, повідомленням в обласну організацію профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України. Вказаний наказ було видано в.о. голови ОСОБА_13ОСОБА_10 в межах його повноважень передбачених п.11.14.4 та п.11.14.5 Статуту ПАТ «Подільський цемент»(а.с.85 т.1), розділом 2 положення «Про правління ПАТ «Подільський цемент»(а.с.155 т.1 на звороті). Причиною скорочення чисельності працюючих на підприємстві стало виконання вимог і політики компанії CRH щодо зосередження на ключових компетенція, які сприяють виробництву клінкеру і цементу, покладання частини функцій підрозділів підприємства на підрядні організації, а також із потребою скорочення витрат на фонд заробітної плати початок удосконалення і оптимізації бізнес-процесів в закупівлях з ціллю зосередження служби МТП на основній діяльності, прискорення впровадження нових рішень в інформаційних технологіях Зміни в організації виробництва і праці у вигляді скорочення штату служби охорони підтверджені відповідними змінами до штатного розпису відповідача(а.с. 185-190 т.1).

Оскільки вказаний наказ було прийнято в.о. голови ОСОБА_13ОСОБА_10 в межах повноважень, враховуючи об’єктивне проведення на підприємстві змін в організації виробництва і праці, а тому позовні вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування наказ в.о. Голови правління ПАТ« Подільський цемент» №653 від 8 грудня 2017 року «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату працівників» задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Ст.42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Ст.43 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

На підставі вищевказаного наказу № 653 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату працівників підприємства» від 06.12.2017 р.(п.3) було створено комісію для збору, обробки та аналізу інформації, документів, що визначають переважне право працівників на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, а також з метою скорочення штату працівників підприємства та визначення списку працівників, скорочення яких забороняється. До складу комісії із семи чоловік серед інших увійшли менеджер з персоналу ОСОБА_16 як голова комісії, а також за згодою як член комісії голова Профспілки - ОСОБА_17 На виконання вимог Наказу про скорочення, комісією, зокрема, було сформовано перелік працівників, що підлягають скороченню.

13.12.2017 р. наказом №658(а.с. 173 т.1) в.о. голови ОСОБА_13 ПАТ «Подільський цемент» К.ОСОБА_10 на підставі результатів роботи вказаної комісії було затверджено список працівників, які підлягають звільненню у зв‘язку із скороченням чисельності штату працівників, до якого, в тому числі, увійшов позивач(п. 5 Додатку № 1(а.с.174 т.1).

14.12.2017 р. відповідач повідомив позивача про наступне звільнення із займаної посади охоронця дільниці охорони з 14.02.2018 р. на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Одночасно позивача було повідомлено про відсутність вільних вакансій на підприємстві станом на 14.12.2017 р. та про те, що у випадку появи вакансій до закінчення двомісячного терміну попередження, вони будуть запропоновані позивачу у відповідності до вимог чинного законодавства. Оскільки скороченню підлягали всі штатні одиниці дільниці охорони, підстави для визнання переважного права позивача на залишення на роботі відповідно до статті 42 КЗпП були відсутні. Вказані обставини підтверджуються копією повідомлення про наступне звільнення від 14.12.2017 р.(а.с.177 т.1) копія якого надана представником відповідача із відзивом на позов, а також поясненнями в суді свідка ОСОБА_16 В той же час позивач відмовився від підписання повідомлення про наступне звільнення, про що свідчить відповідний акт від 14.12.2017 p., складений комісією, копія якого приєднана представником відповідача із відзивом на позов(а.с.176 т.1). Той факт, що всіх працівників охорони було попереджено про звільнення за скороченням в суді підтвердив і свідок ОСОБА_18

26.01.2018 р. голові профспілкового комітету ПАТ «Подільський цемент» ОСОБА_17 було направлено адміністрацією підприємства 24 подання про надання згоди на звільнення працівників згідно п.1 ст. 40 КЗпП України з додатками до них, в т.ч. і подання на звільнення позивача((а.с. 165 т.1) та копію наказу «Про затвердження списку працівників, які підлягають звільненню у зв‘язку із скороченням штату працівників, та попередження працівників про звільнення у зв‘язку із скороченням штату працівників підприємства», що підтверджується копією листа голові профспілки(а.с.168 т.1).

09.02.2018 р. питання про надання згоди на звільнення працівників розглядалося на засіданні профспілкового комітету ПАТ «Подільський цемент» на якому було відмовлено в наданні згоди на звільнення 22 працівників, в т.ч. і щодо позивача. Відмова Профспілки була аргументована наступним тим, що: відповідач фактично здійснив заміщення працівників дільниці охорони на працю третіх осіб; працівники дільниці охорони під підпис не були ознайомлені з наказом про скорочення та наказом № 658 від 13.12.2017 p.; формування комісії відбулось без участі представників Профспілки; роботодавцем не обґрунтував причини оптимізації персоналу, скорочення витрат на фонд оплати праці; не проведено перемовин стосовно застосування Програми добровільного вивільнення працівників.

14.02.2018 р. головою ОСОБА_13 ОСОБА_19 був винесений наказ № 44-к «Про звільнення ОСОБА_1М.» яким позивача було звільнено з займаної посади старшого охоронця у зв’язку із скороченням штату працівників підприємства на підставі п.1 ст.40 КЗпП України із виплатою йому вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку та компенсації за 20 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період з 14.09.2016 р. – 14.02.2018 р.(а.с.18).

Суд критично оцінює твердження позивача та його представника що звільнення позивача було проведено адміністрацією підприємства з особистих мотивів як помста за критику відповідальних посадових осіб безпеки CRH. При цьому суд враховує, що за час роботи позивач адміністрацією підприємства до дисциплінарної відповідальності не притягувався, навпаки із копії трудової книжки позивача(а.с.17 т.1) видно що за час роботи на підприємстві він періодично отримував заохочення за сумлінну працю. З наданих суду копій витягів із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень № 12018240160000007 від 05.01.2018 р.(а.с.36 т.1) та № 12018240070000604 від 13.04.2018 р. (т.2), із змісту уточненої позовної заяви видно, що позивач в правоохоронні органи з приводу дій адміністрації підприємства не звертався. Не є підставою вважати що звільнення позивача відбулось із особистих мотивів і факт його не погодження щодо звільнення за діючою на підприємстві «Програмою добровільного вивільнення працівників» яка діяла на підприємстві з 02.10.2017 р. по 04.10.2017 р.(а.с.158 т.1), з 19.10.2017 р. по 31.10.2017 р.(а.с.15 т.2), з 30.01.2018 р. по 15.03.2018 р.(а.с.159 т.1), яка запроваджувалась на підприємстві з метою оптимізації чисельності персоналу на добровільній основі з дотриманням вимог чинного законодавства та забезпечення соціальних гарантій та підтримки працівників, що бажають звільнитися.

Відхиляються судом як не обґрунтовані твердження позивача та його представника, що під час звільнення йому не було запропоновано іншої роботи на підприємстві, не було враховано його переважне право на залишення на роботі. При цьому суд враховує, що відповідно до змін в організації підприємства скороченню підлягала вся дільниця охорони, а посади заступника фінансового директора та менеджера з безпеки та охорони підприємства на час попередження позивача про звільнення – 14.12.2017 р. були зайняті, що підтверджується копіями наказів № 325-к від 17.10.2017 р.(а.с.14 т.2), № 651/1 від 08.12.2017 р.(а.с.17 т.2), довідкою відповідача від 18.05.2018 р.(а.с.13). Вже після звільнення листом від 16.03.2018 р. № 6-1219(а.с.183 т.1) позивачу повідомлялось про вакантні посади на підприємстві та пропонувалась можливість прийому на одну із вакантних на підприємстві вакантних посад, навіть з можливістю пройти навчання на допуск до робіт з підвищеною небезпекою за рахунок підприємства.

Безпідставними, на переконання суду, є посилання позивача та його представника на порушення відповідачем при нумерації внутрішньої документації, наказів вимоги «Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» затверджених наказом МЮУ від 18.06.2015 р. № 1000/5 оскільки наказу про введенні в дію програми добровільного вивільнення працівників № 533/1 та повідомленню первинної профспілкової організації від 02.10.2017 р. № 6-3059/1 були надані реєстраційні індекси оскільки відповідно до п.5 розділу 3 цих же Правил система індексів розробляється самою установою.

Суд погоджується із поясненнями представника відповідача, що відмова профспілки в наданні згоди на звільнення позивача за скороченням не була об’єктивно обґрунтована та аргументована оскільки: підприємство саме вправі визначати власну організаційну структуру, штат та чисельність працівників, вирішувати питання про залучення третіх осіб згідно договору підряду; позивача було повідомлено про звільнення відповідно до вимог діючого законодавства і в зв’язку з відмовою від підписання повідомлення було складено відповідний акт; в роботі комісії по збору, обробки та аналізу інформації, документів, що визначають переважне право працівників на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, створеної згідно наказу № 653 від 08.12.2017 р. приймав участь як член комісії за згодою Голова профспілки підприємства. Оскільки рішення профкому не було обґрунтовано, а тому відповідач відповідно до положень ст. 43 КЗпПУ мав право звільнити позивача без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що звільнення позивача за скороченням відбулося без порушення відповідачем вимог діючого трудового законодавства. Той факт, що при скороченні відповідачем було дотримано всіх вимог законодавства (в тому числі, належне ознайомлення про наступне вивільнення) було також підтверджується копією ОСОБА_8 інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці №22-21/139-ІВ від 02.03.2018 р.(а.с.178-182 т.1).

В зв’язку з викладеним суд дійшов висновку, що вимоги позивача визнати незаконним та скасувати наказ №44-к від 14 лютого 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1М.» задоволенню не підлягають.

Оскільки звільнення позивача за ч.1 ст. 40 КЗпП України з посади охоронця дільниці охорони ПАТ «Подільський цемент» відповідачем було проведено правомірно, з дотриманням вимог діючого законодавства, а тому не підлягають до задоволення і вимоги позивача: про поновлення його на посаді охоронця дільниці охорони ПАТ«Подільський цемент», про стягнення з відповідача на його користь оплату за вимушений прогул з 14.02.2018 р. по 13.03.2018 р. у розмірі 25556 грн. 16 коп., про стягнення з відповідача на його користь 10000, 00 грн. моральної шкоди, а також щодо стягнення судових витрат по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 40, 42, 43, 49-2, 233, 235 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, 13, 76, 81, 82, 141, 200, 263-265 ЦПК України:

ухвалив:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1(ІПН НОМЕР_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до публ ічного акціонерного товариства «Подільський цемент»(код ЄДРПОУ 00293091; місцезнаходження: Хмельницьке шосе, 1-а в с.Гуменці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) відмовити в повному обсязі.

На рішення сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення виготовлено 30.07.2018 р.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В.