Рішення № 75602747, 31.07.2018, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/204/18

Провадження № 2/636/575/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді – Гуменного З.І.,

за участю секретаря судового засідання – Шикової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 23.02.2010 відповідач отримала кредит у розмірі 6 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов’язання не виконує, внаслідок чого станом на 31.10.2017 виникла заборгованість у розмірі 14 780,76 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, разом з позовною заявою надав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності (а.с. 4).

Відповідач у судове засідання також не з’явилася, однак, подала до суду відзив, оскільки не погоджується з позовними вимогами банку, з наступних підстав.

ОСОБА_2 вважає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів отримання нею вказаної суми кредиту: не надано жодної квитанції, меморіального ордеру за підписом відповідача, чи іншого документу на підтвердження цього, незрозумілим є день отримання грошових коштів. Також, відповідач не погоджується із розрахунком заборгованості за кредитом. ОСОБА_2 зазначає, що позивачем до позову надана таблиця, з якої не можливо встановити яким чином була нарахована вказана сума, з яких сум складається вимога, що собою становлять відсотки на залишок простроченої заборгованості за кредитом. В той час, як ПАТ КБ «ПриватБанк» повинно було надати повний та детальний розрахунок усіх сум: вихідні дані, надані кошти, повернуті кошти, різницю (залишок), процентну чи відсоткову ставку, кількість днів, формулу підрахунку, правову підставу (передбачену законом або договором), згідно якої проводиться нарахування, математичні дії, які б можна було перевірити на правильність підрахунку. Відповідач також вважає незаконною застосування одночасно штрафів та пені, що є подвійною відповідальністю, забороненою законом.

Крім того, на думку відповідача, банком не дотримана письмова форма договору та порушено вимоги законодавства про захист прав споживачів; позивач не повідомив відповідача письмово про те, що умовами договору передбачена зміна процентної ставки. Ненадання відповідачу повної та достовірної інформації про вартість кредиту також суперечить встановленим вимогам надання банками інформації по кредиту. А пункти «Умов та правил надання банківських послуг», якими передбачено зміна процентної ставки - є несправедливими та дискримінаційними умовами, які не підлягають застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що сплив строк позовної давності, позов ПАТ КБ «ПриватБанк», на думку ОСОБА_2, не підлягає задоволенню.

ПАТ КБ «ПриватБанк» надало суду відповідь на відзив ОСОБА_2, спростовуючи заперечення відповідача тим, що, на думку банку, фото клієнта з картою та виписка по картрахунку - є підтвердженням, що відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується, що відповідач користувалася грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже, отримала кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без її наявності.

Банк вважає, що надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображає стан нарахувань в певні періоди часу. Тому, позивачем надано банківську виписку по рахунку, що має статус первинного документу, з якої вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому, твердження ОСОБА_2 щодо не знання Тарифів, Умов та Правил не відповідають дійсним обставинам справи.

Укладання договору між ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснюється у відповідності до ст. 634 ЦК України, за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання. Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в Заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином, між банком та позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов'язків, що вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови, Правила та Тарифи, з якими позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.

При укладенні кредитного договору між банком і клієнтом дотримується принцип свободи договору. А саме, позичальник є вільним у заключенні даного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, підписуючи кредитний договір він погоджується з усіма умовами, передбаченими кредитним договором. Враховуючи це, принцип свободи договору дає право банку передбачати в кредитних договорах відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов'язання - у вигляді штрафу, і за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання за кожен день прострочення виконання - у вигляді пені. Заперечення відповідача про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, на думку ПАТ КБ «ПриватБанк», є помилковими, оскільки пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, тобто, є різновидом штрафних санкцій.

Банк також не вважає, що його діями порушено Закон України «Про захист прав споживачів». Позивачем надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. А Анкеті-Заяві зазначено: «Я ознайомився (-лась) і згоден (-на) з Умовами та правилами. Своїм підписом я підтверджую факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку…». Таким чином, підписавши Анкету-Заяву відповідач підтвердила, що вона була ознайомлена з умовами кредитування та погодилася з ними, що засвідчила власним підписом. Погашаючи заборгованість по кредиту відповідач прийняла умови договору та погодилася з ними. Сторони погодили положення кредитного договору в тих межах, які сторони бажали викласти у самому договорі.

Оцінивши позицію сторін, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.02.2010 ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 6 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, підписавши Анкету-заяву про приєднання до «Умов і Правил надання банківських послуг» (а.с. 8).

Зміна кредитного ліміту проведена відповідно до п. 3.2 та п. 3.3 «Умов та Правил надання банківських послуг», де зазначено, що клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» і «Правилами користування платіжною карткою», затвердженими наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010, та «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 5.3 «Умов та Правил надання банківських послуг» передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід’ємних частин договору. Розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у п. 4.9 «Умов та правил надання банківських послуг». Відповідно до п. 6.3, до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 6.5 «Умов та Правил надання банківських послуг», позичальник зобов’язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до п. 6.6 «Умов та Правил надання банківських послуг», у разі невиконання зобов'язань за договором позичальник на вимогу банку зобов’язаний виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно з п. 6.7 «Умов та Правил надання банківських послуг».

Відповідно до п. 8.6 «Умов та Правил надання банківських послуг», при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш, ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 5.6 «Правил користування платіжною карткою», боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку, зокрема з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 6.4 «Умов та Правил надання банківських послуг», у разі незгоди зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість, що виникла перед банком.

Пунктом 5.3 «Умов та Правил надання банківських послуг» визначено, що банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно з п. 4.6 «Умов та Правил надання банківських послуг», клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючої сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 5.7 «Правил користування платіжною карткою», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленій банком частці в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.

Згідно з п. 5.2 «Умов та Правил надання банківських послуг», у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення овердрафту - банк має право призупинити здійснення розрахунків по картці (заблокувати карту) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленій банком частці у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим договором.

В порушення умов договору відповідач зобов’язання належним чином не виконала, внаслідок чого, згідно наданого розрахунку заборгованості, станом на 31.10.2017 виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 14 780,76 грн., яка складається з наступного:

- 6 729,09 грн. - заборгованість за кредитом;

- 6 071,63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 800,00 грн. - заборгованість за пенею;

а також штрафи відповідно до п. 8.6 «Умов та Правил надання банківських послуг»:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 680,04 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 31-33).

З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачувала заборгованість за договором. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки відповідача: баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції) (а.с. 97-99).

З матеріалів справи не вбачається, і відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 9.12 «Умов та Правил надання банківських послуг» передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той саме строк.

У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов’язання за договором, відповідач порушила зазначені норми законодавства та умови кредитного договору.

За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Умовами спірного договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з п. 8.6 кредитного договору, сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за будь-яке з порушень грошових зобов’язань позичальником.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Отже, враховуючи принцип справедливості, добросовісності, розумності цивільного законодавства, суд вважає за доцільне зменшити суму заборгованості ОСОБА_2, виключивши з розміру заборгованості за кредитним договором заборгованість за пенею та процентну складову штрафів.

Розглядаючи вимогу відповідача про застосування строків позовної давності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Відповідно до пунктів 3.1.1 «Правил користування платіжною карткою», граничний строк дії картки (місяць і рік) вказано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постанові від 19 березня 2014 року по справі № 6-14цс14 та постанові від 18 червня 2014 року по справі № 6-61 цс 14.

Відповідно до висновків Верховного Суду України про застосування ст. 257 ЦК України до правовідносин, у яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, викладених у вищезазначених постановах, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Згідно з довідкою про видачу кредитних карт клієнта за договором б/н від 23.02.2010, картка № 4149437114716085 була надана клієнту зі строком дії до травня 2017 року, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 100).

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 18.01.2018, тобто, до спливу строку позовної давності.

У зв’язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму відзиві, не відповідають дійсності, строк позовної давності при зверненні до суду позивачем дотримано.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви.

Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» № Е.65.0.0.0/3-365676 від 07.07.2018р., з 21.05.2018р. Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» змінило назву на Акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 280-283, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка народилася 01 листопада 1959 року у с. Борова Зміївського району Харківської області, на користь Акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.02.2010 у розмірі 13 300,72 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у сумі 6 729,09 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 6 071,63 грн, штрафу (фіксована сума) у сумі 500 грн.; та судовий збір в сумі 1 600,00 грн., а всього – 14 900 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот) грн. 72 коп.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя –