Рішення № 75601318, 05.07.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16258/17

н/п 2-а/640/236/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сенаторова В.М.,

при секретарі - Явнюк К.Р.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1

розглядувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Київського об'єднанного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірною відмову у переведені з пенсії на іншу пенсію та зобов'занні переведення з пенсії за віком за нормами ЗУ « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком за нормами ЗУ « Про державну службу» з зарахуванням до стажу періодів роботи, -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірною відмову Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (рішення № 179 від 18.09.2017 р.) у переведенні ОСОБА_2 з 12.09.2017 року з пенсії за віком за нормами Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » на пенсію за віком за нормами Закону України « Про державну службу » та зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України перевести ОСОБА_2 з 12.09.2017 року з пенсії за віком за нормами Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » на пенсію за віком за нормами Закону України « Про державну службу » з 12.09.2017 року з зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи: з 18.02.1985 року по 01.01.1988 рік, з 15.08.1995 року по 13.05.1998 рік, з 14.05.1998 року до 10.12.2015 рік.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказав, що відповідно до вимог п.5 Постанови Верховної Ради України від 16.12.1993 р. № 3724 "Про введення в дію Закону України «Про державну службу», п.п.1, 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби», п. п. 1, 3 «Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. за№ 283; п.1,3 «Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 р. за №377, додатком 1 « Перелік посад журналістів державних інформаційних агентств, стаж роботи на яких зараховується для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій», додатком 2 «Перелік колишніх органів державної влади, що були засновниками (співзасновниками) засобів масової інформації, стаж роботи в яких зараховується журналістам для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій» до зазначеного порядку, а також п. 2 «Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 р. за №1038, а також додатками 1 та 2 до зазначеного порядку, робота в державних і комунальних засобах масової інформації на посадах журналіста та редактора прирівнюється до стажу державної служби (є державною службою у розумінні Закону України «Про державну службу» в усіх редакціях) та дає право на пенсійне забезпечення у відповідності до Закону України « Про державну службу».

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова в судове засіданні не з'явився, належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, направив до суду заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, фактично не надав доводів, не вказав підстави відмови у переведенні ОСОБА_2 з одного виду пенсії на другий вид.

Суд, вислухав пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи, перевірив доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, 08.04.2011 року видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 вид пенсії - за віком, термін дії - довічно.

Позивач письмовою заявою від 12.09.2017 року звернувся до Київського ОУПФУ м. Харкова з приводу переведення з пенсії за віком у порядку Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » на пенсію за віком у порядку Закону України « Про державну службу ».

Рішенням відповідача від 18.09.2017 року за №179 у заяві ОСОБА_2 було відмовлено.

Відповідач листом № 1013/10 від 08.12.2016 року повідомив позивача про відсутність підстав для такого переведення з посиланням на те, що на момент набрання чинності Законом № 3723-VІІ ОСОБА_2 був звільнений з посади державної служби, стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, становить 17 років, 6 місяців 28 днів. Оскільки у ОСОБА_2 відсутній необхідний для призначення пенсій як державному службовцю стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (20 років), управлінням прийняте рішення відмовити гр. ОСОБА_2 в переведенні в пенсії за віком на нормами Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » на пенсію за віком за нормами Закону України « Про державну службу».

Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Як з'ясовано судом, одночасно юридичною та фактичною підставою для цього послугувало судження суб'єкта владний повноважень про те, що на момент набрання чинності Законом № 3723-VІІ ОСОБА_2 був звільнений з посади державної служби, стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, становить 17 років, 6 місяців 28 днів, а інші періоди роботи ОСОБА_2, зокрема робота з 18.12.1985 року по 01.01.1988 рік (тобто 2 роки, 0 місяців та 13 днів) на посаді кореспондента редакції газети « Вечірній Харків », яка була органом Харківського міського комітету КП України міської Ради депутатів трудящих, а також з 15.09.1995 року по 24.11.1995 рік (тобто 0 років, 2 місяці та 6 днів) на посаді редактора ТО « ТБ-АРТ » (тимчасово) Харківської обласної державної телерадіокомпанії Державного комітету телебачення і радіомовлення України та з 25.11.1995 року по 13.05.1998 рік (тобто 2 роки, 5 місяців та 19 днів) - на посаді редактора ТО «ТБ-АРТ» (за контрактом) Харківської обласної державної телерадіокомпанії Державного комітету телебачення і радіомовлення України - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Перевіряючи відповідність Закону, зокрема, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України (у редакції до 15.12.2017р.) та ч. 2 ст. 2 КАС України (у редакції з 15.12.2017 р.), спірного рішення суб'єкта владних повноважень суд відмічає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадян у формі пенсійного забезпечення унормовані приписами як загальних норм права, до яких належать ст. 46 Конституції України, ст. 25 Основ законодавства України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України « Про пенсійне забезпечення », Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », так і спеціальних норм права, до яких у даному випадку відносяться положення Закону України « Про державну службу».

01.05.2016 року набув чинності ЗУ « Про державну службу » за №889-VІІІ від 10.12.2015 р. (далі - Закон №889-VІІІ), згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України « Про державну службу » від 16.12.1993 р. за № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

До досягнення віку, встановленого першим реченням ч. 1 цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися з 1.01.1954 року по 31.12.1954 рік.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ».

Тобто до 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 року, відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723-ХІІ.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 рік певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 рік. на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст.37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 899 « Про державну службу») зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 р. у справі № 569/350/17 (адміністративне провадження №К/9901/32146/18), а також у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018р. (зразкова справа № 822/524/18).

З матеріалів справи та доводів заперечень відповідача проти позову вбачається, що єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу є недостатність стажу державної служби.

Стаж державної служби тривалістю 17 років 6 місяців та 28 днів (з 14.05.1998 року по 10.12.2015 рік. - в Арбітражному суді Харківської області, Господарському суді Харківської області та в Харківському апеляційному господарському суді) обома сторонами не заперечується.

У ході розгляду справи судом встановлено, що згідно відомостей трудової книжки та продовження до неї (вкладиш серії НОМЕР_3) позивач, також працював:

-записи 13-14, сторінки 20-21 трудової книжки - з 18.12.1985 року

по 01.01.1988 рік. (тобто 2 роки, 0 місяців та 13 днів) на посаді кореспондента редакції газети « Вечірній Харків », яка була органом Харківського міського комітету КП України міської Ради депутатів трудящих.

-записи 7-10, сторінки 6-7 (продовження трудової книжки) - з

15.09.1995 року по 24.11.1995 рік (тобто 0 років, 2 місяці та 6 днів) на посаді редактора ТО «ТБ-АРТ» (тимчасово) Харківської обласної державної телерадіокомпанії Державного комітету телебачення і радіомовлення України, а з 25.11.1995 року по 13.05.1998 рік (тобто 2 роки, 5 місяців та 19 днів) - там же на посаді редактора ТО «ТБ-АРТ» (за контрактом).

Вищвказане підтверджується записами трудової книжки ОСОБА_2, а також продовження до неї (вкладиш серії НОМЕР_3).

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 року (чинного до 01.05.2016 року, тобто в період роботи позивача на посаді кореспондента редакції газети «Вечірній Харків», яка була органом Харківського міського комітету КП України міської Ради депутатів трудящих, а також на посаді редактора ТО «ТБ-АРТ» Харківської обласної державної телерадіокомпанії Державного комітету телебачення і радіомовлення України) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно абз. дев'ятнадцятим п. 3 ч. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби включається також стаж роботи журналіста в державних і комунальних засобах масової інформації, обчислений відповідно до Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 р. № 377 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 11, ст. 430; 2001 р., № 39, ст. 1760).

« Порядком обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств », затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 року за № 377, передбачено, що до стажу роботи, що дає право на встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації, зараховується стаж роботи на посадах, зазначених у переліку, затвердженому цією постановою, а також на посадах журналістів державних інформаційних агентств, зазначених у додатку 1, а саме: до 01 серпня 1990 року - у засобах масової інформації, засновниками яких були партійні, комсомольські та профспілкові організації; до 23 серпня 1991 року - у засобах масової інформації, засновниками яких були органи державної влади колишньої УРСР та інших республік СРСР, а також органи державної влади та військові формування колишнього СРСР (додаток 2); з 24 серпня 1991 року - у засобах масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є (були) органи державної влади або органи місцевого самоврядування; стаж державної служби, обчислений відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року за № 283 (ЗП України, 1994 р., № 8, ст. 213 із наступними змінами).

Згідно « Переліку посад журналістів державних інформаційних агентств, стаж роботи на яких зараховується для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій» (Додаток 1 до зазначеного Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств"), серед іншого віднесені і посади «кореспондент» та «редактор». «Переліком колишніх органів державної влади, що були засновниками (співзасновниками) засобів масової інформації, стаж роботи в яких зараховується журналістам для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій» (Додаток 2 до того ж Порядку), передбачені також і «місцеві ради депутатів трудящих, ради народних депутатів та їх виконавчі комітети».

Отже, стаж державної служби позивача складає більше 22 років. Це також узгоджується зі змістом довідок Харківського апеляційного господарського суду № 252 від 23.09.2016 року та № 281 від 16.12.2016 року, згідно яких ОСОБА_2 протягом періоду його роботи в Харківському апеляційному господарському суді нараховувалась та виплачувалась надбавка за вислугу років (50%) за стаж державної служби 22 роки 03 місці та 09 днів.

Проте відповідач не надав заперечень проти позову стосовно саме цих обставин та його підстав, відповідачем також не надане обґрунтування свої відмови зарахувати спірні періоди роботи позивача до стажу державної служби.

Враховуючи, що позивач станом на 01.05.2016 року досяг 61-річного віку, має необхідний страховий стаж роботи, та має не менш як 20 років стажу державної служби, він набув права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ на підставі п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а тому відмова відповідача у переведенні (призначенні) йому пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ є протиправною.

Суд бере до уваги, що тлумачення змісту п. 10 і п. 12 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII було надано Верховним Судом у рішенні від 04.04.2018р. по зразковій справі №822/524/18 (провадження № Пз/9901/23/18).

Правовий висновок Верховного Суду з приводу застосування даних норм матеріального права полягає у тому, що після 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 899 «Про державну службу») зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року за № 3723 «Про державну службу» лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 899 «Про державну службу», та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України від 16.12.1993р. № 3723 «Про державну службу» вік і страховий стаж. При цьому для жінок зазначений вік визначається ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та становить шістдесят років.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 КАС України.

Оскільки інших доводів, окрім недостатності стажу державної служби, відповідач в основу оскарженого рішення не поклав, а цей мотив визнаний судом юридично неспроможним, то слід вважати підтвердженим факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі справи соціального забезпечення, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення заявлених вимог в частині скасування рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України « Про державну службу».

З огляду на зміст абзац 1 ч. 4 ст. 245 КАС України визнаючи протиправною бездіяльність відповідача у переведенні ОСОБА_2 з 12.09.2017 року з пенсії за віком за нормами Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » на пенсію за віком за нормами Закону України « Про державну службу», суд зобов'яззує відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, оскільки для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Розподіл судових витрат суд проводить за правилами ст. ст. 139, 143 КАС України та Закону України « Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Київського об'єднанного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірною відмову у переведені з пенсії на іншу пенсію та зобов'занні переведення з пенсії за віком за нормами ЗУ « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » на пенсію за віком за нормами ЗУ « Про державну службу» з зарахуванням до стажу періодів роботи задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірною оформлену рішенням № 179 від 18.09.2017 року відмову Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 2 під'їзд, 3 поверх; ідентифікаційний код - 41247819) у переведенні ОСОБА_2 (місце проживання : 61022, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) з 12.09.2017 року з пенсії за віком за нормами Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу».

Зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 2 під'їзд, 3 поверх; ідентифікаційний код - 41247819) перевести ОСОБА_2 (місце проживання : 61022, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) з 12.09.2017 року з пенсії за віком за нормами Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу» з 12.09.2017 року з зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи: з 18.12.1985 року по 01.01.1988 рік, з 15 вересня по 13 травня 1998 року, з 14.05.1998 року до 10.12.2015 рік.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 2 під'їзд, 3 поверх; ідентифікаційний код - 41247819) на користь ОСОБА_2 (місце проживання : 61022, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) судові витрати за сплату судового збору у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017 року

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя -