Ухвала суду № 75600204, 31.07.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2309/18

УХВАЛА

31 липня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Марченко А.А.,

з участю прокурора Клімашевича І.О.,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Рівненського міського суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці, оскільки строк застосування останнього закінчується 03 серпня 2018 року.

Ухвалою Рівненського міського суду від 05 червня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів – до 03 серпня 2018 року із продовженням розміру застави – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 03 серпня 2018 року, однак призначити судове засідання та завершити кримінальне провадження до цієї дати неможливо.

ПотерпілаОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилися. До його початку подали до суду заяви, в яких просять суд проводити розгляд справи без їх участі.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечилищодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.

За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв’язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, незаконно впливати на потерпілих, свідків, також із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів.

Отже, підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 01 липня 2018 року встановлений в розмірі 1 841 гривень.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 314, 316 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою на 60 днів – з 31 липня 2018 року до 28 вересня 2018 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 73 640 (сімдесят три тисячі шістсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області ГУ ДКУ у Рівненській області, розрахунковий рахунок на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області № 37315038010559, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий суду.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов’язки, а саме: прибувати на виклики до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду.

Вказані обов’язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_2 на строк до 28 вересня 2018 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_2 та заставодавцю що, у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Рівненського слідчого ізолятора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду С.В. Рогозін