Постанова № 75599443, 18.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 528/788/17 Номер провадження 22-ц/786/1141/18Головуючий у 1-й інстанції Татіщева Я. В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Абрамова П.С., Прядкіної О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2018 року у складі головуючого судді Татіщевої Я.В.

по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2017 року представник ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2, як особи винної у ДТП, що сталася 23 вересня 2014 року на 156 км автодороги Київ-Харків за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобілю НОМЕР_1, суму страхового відшкодування в розмірі 102 155,70 грн., сплаченого потерпілому ОСОБА_4 відповідно до договору страхування № 540586778.14.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2018 року в задоволенні позову ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» відмовлено з мотивів недоведеності позивачем заявлених позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення районного суду скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту другому частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

По справі встановлено та не заперечується сторонами, що 23 вересня 2014 року на 156 км. автодороги Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 листопада 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП та притягнуто до відповідальності.

Згідно договору № 540586778.14 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, укладеного між страховиком - ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та страхувальником - ОСОБА_4 та адендуму № 1 до договору страхування № 540586778.14, що діяли на час настання страхового випадку, пошкодження, знищення або втрата застрахованого транспортного засобу - автомобілю НОМЕР_1, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є страховим випадком, виплата страхового відшкодування за яким здійснюється без вирахування зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході відновлювального ремонту транспортного засобу, в межах страхової суми - 224 000 грн., а при частковому пошкодженні транспортного засобу - в сумі, що не перевищує вартість відновлювального ремонту (п. 2, п. 10.2.2.3.).

При пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування визначається Страховиком на підставі документів, що підтверджують розмір збитку (рахунки СТО, калькуляції СТО чи Страховика, висновок спеціаліста-автотоварознавця), за вирахуванням встановленої в п. 2 Договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми (п. 10.2.3.).

Згідно страхового акту № 120104 від 09 жовтня 2014 року, складеного на підставі рахунку-фактури № 0000088749 від 29.09.2014 р. ТОВ «Автоцентр Київ», розмір страхового відшкодування за умовами страхування з вирахуванням франшизи - 500 грн. та зносу на шину - 493,66 грн., що не відноситься до страхового випадку, становить 152 155,70 грн.

15 жовтня 2014 року платіжним дорученням № 5555 страховик потерпілого - ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» сплатив ТОВ «Автоцентр Київ» 152 155,70 грн. за ремонт автомобілю НОМЕР_1 ОСОБА_4 в рахунок сплати страхового відшкодування за вказаним договором страхування.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на час настання страхового випадку була застрахована у ПрАТ «УПСК» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АС/1760690) в межах ліміту відповідальності страховика - 50 000 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази є недостатніми та такими, що у своїй сукупності не дають змоги дійти висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Проте, такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального й процесуального права, тому колегія суддів погодитись з ними не може.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з володінням. користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункти 2, 3 частини першої статті 980 ЦК України).

Страхування може бути добровільним або обов'язковим (частина перша статті 5 Закону України «Про страхування»).

Видами добровільного страхування можуть бути, зокрема, страхування наземного транспорту (крім залізничного) (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»).

До обов'язкових видів страхування відноситься страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування»).

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься і у статті 27 Закону України «Про страхування».

Згідно пункту четвертого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Отже, право позивача ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», засноване на договорі добровільного страхування майнових інтересів страхувальника ОСОБА_4, який є потерпілим внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2, ґрунтується на суброгації - переході права вимоги, яке страхувальник (потерпілий) має до особи, винної у збитках.

У деліктних зобов'язаннях з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (частина перша статті 1166, частина друга статті 1187 ЦК України), шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, згідно статті 1192 ЦК України визначаються за вибором самого потерпілого.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Встановивши факт спричинення відповідачем ОСОБА_2 збитків внаслідок пошкодження забезпеченого позивачем автомобілю НОМЕР_1, що сторонами по справі не заперечується, суд першої інстанції не взяв до уваги, що розмір страхового відшкодування, виплаченого потерпілому ОСОБА_4 визначено страховиком ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на підставі страхового акта за заявою страхувальника відповідно до вартості виконаних робіт з ремонту автомобіля ТОВ «Автоцентр Київ», яке входить до офіційної дилерської мережі компанії SKODA в Україні та є спеціалізованою СТО, що відповідає умовам договору страхування № 540586778.14 (п.п. 10.2.2., 10.2.3.) та нормам статей 990, 1192 ЦК України.

Заперечення, які висунуті відповідачем ОСОБА_2 проти вимог нового кредитора щодо неповідомлення відповідача про проведення оцінки пошкоджень транспортного засобу, відсутності експертного дослідження та невідповідності дійсних пошкоджень, зазначеним у звіті № 616 від 02 жовтня 2014 року про оцінку автомобіля НОМЕР_1 суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5, правового значення по справі не мають, оскільки не стосуються фактичних обставин підстав виплати страхового відшкодування позивачем, та їх не спростовують.

Враховуючи, що розмір страхового відшкодування відповідає розміру збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому відповідно до реальної вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, що підтверджується рахунком та ремонтною калькуляцією сертифікованої СТО та платіжним дорученням про перерахування 152 155,70 грн. за ремонт автомобіля НОМЕР_1 ТОВ «Автоцентр Київ» (а.с. 70-78), висновки суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» є помилковими.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Таким чином, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (стаття 37 Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Розмір страхової суми (страхового відшкодування) за шкоду, заподіяну майну потерпілих, за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності - 50 тисяч гривень на одного потерпілого, встановлено статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та відповідно до частини третьої статті 82 ЦПК України дана обставина доказуванню не підлягає.

Відмовляючи позивачеві у стягненні різниці між страховою виплатою, здійсненою у відшкодування майнової шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної події - 152 155,70 грн., та розміром відповідальності страховика винної особи за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності - 50 000 грн., що становить 102 155,70 грн., суд першої інстанції зазначеного не врахував та не взяв до уваги, що сам факт виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховиком винної особи не впливає на право вимоги ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» безпосередньо до особи, яка завдала шкоду. Відповідальність заподіювача шкоди настає за наявності факту перевищення розміру страхового відшкодування завданої потерпілому шкоди над розміром страхової суми за договором обов'язкового страхування - 50 000 грн., що відповідачем по суті не заперечується.

Враховуючи, що ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», яке сплатило страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_4, в порядку статті 993 ЦПК України та статті 27 Закону України «Про страхування» набуло право вимоги до заподіювача шкоди ОСОБА_2 в межах різниці між фактичним розміром завданої шкоди та розміром страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», які є законними та обґрунтованими.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» - задовольнити.

Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2018 року - скасувати та постановити по справі нове рішення.

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» 102 155 грн. 70 коп. у відшкодування страхової виплати, здійсненої потерпілому ОСОБА_4 за договором страхування № 540586778.14, та 4000 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.Б. Бутенко

Судді: /підписи/ П.С. Абрамов

О.В. Прядкіна

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області С.Б. Бутенко