Ухвала суду № 75599432, 24.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/5217/16-к Номер провадження 11-кп/786/948/18Головуючий у 1-й інстанції Микитенко В. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. Полтава

Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1

з секретарем судового засідання – Гавриленко Л.М.

під час підготовки до апеляційного розгляду матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170040001237 розглянула у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_2 про скасування обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

за участі

прокурора Махно А.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 12.06.2018 року, ОСОБА_3 засуджено за статтями 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2, 70 ч.1 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі та за ч.2 ст. 186 КК України за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

16.07.2018 року суддею-доповідачем відкрите апеляційне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4

17.07.2018 року під час підготовки до апеляційного розгляду від захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_2 надійшло клопотання про скасування запобіжного заходу та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з під варти.

Своє клопотання захисник мотивує тим, що не має підстав для утримання обвинуваченого в умовах СІЗО, оскільки підставою такого тримання може слугувати лише вирок суду, що набрав законної сили. Вказує, що ОСОБА_3, з огляду на положення ч.5 ст. 72 КК України, станом на момент звернення з клопотанням по суті відбув повний термін покарання визначений вироком суду, а тому перебуває під вартою незаконно.

Заслухавши думки учасників провадження з приводу заявленого клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження в межах цього клопотання, вважаю, що воно не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

За змістом ч.1 ст.401 КПК України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргами на вирок суду першої інстанції вирішує, в тому числі, клопотання про обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених розділом IV КПК України.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та, відповідно до п.3 ч.3 ст.183 КПК України не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного вироку, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі суд належним чином обґрунтувавши своє рішення суд залишив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Зокрема, зі змісту вироку вбачається, що судове рішення в цій частині обґрунтоване тяжкістю злочинів, за які засуджений обвинувачений та особи обвинуваченого, який не працює, характеризується незадовільно, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів проти власності.

До ухвалення вироку ОСОБА_3 перебував під вартою, оскільки по справі існували ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливість ухилення або переховування обвинуваченого від суду та органів на які покладається виконання вироку.

Вважаю, що на даний час вказані ризики не зникли, з огляду на міру покарання, яка призначена обвинуваченому вироком суду першої інстанції.

Таким чином вважаю, що висновки місцевого суду щодо необхідності тримання обвинуваченого під вартою до набрання вироком законної сили є обґрунтованими та узгоджуються з вимогами закону.

З огляду на це доводи захисника щодо відсутності законних підстав для тримання обвинуваченого під вартою не відповідають змісту судового рішення.

Крім того, суд на підставі ч.5 ст.72 КК України зарахував в строк відбування покарання попереднє ув’язнення з 27.06.2016 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Ця обставина, серед інших, буде предметом апеляційного перегляду, оскільки на цьому наголошує прокурор у своїй апеляційній скарзі. За таких обставин доводи захисника щодо необхідності звільнення ОСОБА_3 з під варти у зв’язку з повним відбуттям обвинуваченим призначеного вироком суду покарання є передчасними, до того ж вони не узгоджуються з правовим висновком, викладеним в постанові об’єднаної палати Верховного Суду від 06.06.2018 року щодо застосування норми ч.5 ст.72 КК України в редакції від 26.11.2015 року.

За таких обставин, клопотання адвоката ОСОБА_2 про скасування запобіжного заходу та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3В з під варти задоволенню не підлягає.

Керуючись ч.2 ст.376, п.3 ч.1 ст.401 КПК України суддя-доповідач

У Х В А Л И Л А :

Клопотання захисника ОСОБА_2 про скасування запобіжного заходу та звільнення з під варти обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1