Ухвала суду № 75596957, 26.07.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/287/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2018 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Широкоряда Р.В.,

суддів Кабанової В.В., Ткаченко Л.Я.,

при секретарі Кримської Ю.О.,

за участі прокурора Невмитого О.Ю.,

адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4

переглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 липня 2018 року, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого менеджером, учасник АТО, маючий державні нагороди, перебуваючого у незареєстрованому шлюбі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 19 години 10 хвилин 11 липня 2018 року до 19 години 10 хвилин 08 вересня 2018 року, із визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 70 080 гривень.

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обставини вчинення кримінального правопорушення, як їх наразі встановлено органом досудового розслідування, такі.

26.05.2018 року в період з 15.00 год. по 18.00 год., точного часу слідству встановити не вдалось, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 таємно, шляхом віджиму пластикового вікна, проникли до приміщення житлового будинку №23Б, який знаходиться на вул. Балашівський, м.Кропивницький та вчинили крадіжку грошових коштів в кількості 103 000 грн., мобільного телефону Nokia та коштовних виробів зі срібла.

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, та постановлено застосувати стосовно підозрюваного вказаний запобіжний захід, із визначенням застави.

Своє рішення слідчий суддя місцевого суду мотивував наявністю достатніх доказів про обґрунтовану підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи вказане та інші обставини, зокрема, й передбачені ст. 178 КПК України, суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та постановив судове рішення, яким обрав стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалу слідчого судді оскаржено в апеляційному порядку адвокатом підозрюваного – ОСОБА_3

В апеляційній скарзі адвокат в інтересах підозрюваного просить скасувати ухвалу слідчого судді, обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Свої вимоги умотивовує наступними доводами.

Слідчим суддею не проведено аналізу всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

До клопотання слідчого не надано жодного доказу на те, що існують ризики, що свідчило б про необхідність застосування щодо підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Вказує, що судом залишено поза увагою наявність у підозрюваного ОСОБА_4 постійного місця проживання, перебування його у фактичних шлюбних відносинах, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, тривалий час перебував на військовій службі, є учасником АТО, як військовослужбовець характеризується позитивно, має державні нагороди, після АТО мав тривалий розлад здоров’я, на обліку психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Крім того, акцентує увагу на тому, що фактично ОСОБА_4 затримано 11.07.2018 року о 15.10 год., а не об 19.10 год.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката в інтересах підозрюваного, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу слідчого судді, обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Підозра ОСОБА_4, як те правильно зазначено також слідчим суддею, ґрунтується на наявних зібраних в ході досудового розслідування доказах, як зокрема: протоколом ОМП, протоколом додаткового допиту потерпілої.

Кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких, санкція ч. 3 ст. 185 КК України , - передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Також відповідно до ст. 178 КПК України, колегією суддів враховуються й наступні обставини.

Підозрюваний ОСОБА_4 працює, перебуває у незареєстрованому шлюбі, тобто має міцні соціальні зв’язки.

Разом із тим, кримінальне правопорушення, вчинення якого інкриміновано підозрюваному ОСОБА_4 як те слідує з матеріалів клопотання, скоєно останнім за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи наведене і тяжкість покарання, що може загрожувати ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, останній може вчинити спробу переховуватись від досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також, у межах даного кримінального провадження тільки розпочато досудове розслідування, проведено не всі необхідні слідчі дії, тож можливо вважати наявним з боку підозрюваного ризику вчинити незаконний вплив на свідків або потерпілу, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Тож, враховуючи зазначене вище у сукупності, можливо стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З огляду на означене, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя місцевого суду обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування та правильно обрав стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м’які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апеляційної скарги про те, що у судовому засіданні суду першої інстанції не було доведено наявність ризиків для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також й інші доводи, є необґрунтованими та спростовуються наведеним вище.

У конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що судом залишено поза увагою наявність у підозрюваного ОСОБА_4 постійного місця проживання, того факту, що підозрюваний має нагороди, проходив службу в зоні АТО, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, не перебуває на обліку психоневрологічному та наркологічному диспансерах, - вказане, враховуючи сукупність обставин, що їх проаналізовано вище, не може переконувати у тому, що у разі обрання стосовно ОСОБА_4 більш м’якого запобіжного заходу, те забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Доводи сторони захисту, що фактичний час затримання підозрюваного ОСОБА_4 11.07.2018 року є 15.10 год., а не 19.10 год., тобто час коли розпочато обшук, колегія суддів вважає необґрунтованими.

З огляду на положення ч.3 ст.236 КПК України слідчий має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Тобто, пов’язувати момент затримання особи з часом з якого почато обшук, суперечить кримінальному-процесуальному закону.

В даному випадку, за результатами обшуку підозрюваного ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України о 19.10 год., що підтверджується протоколом обшуку та протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого слідчим суддею судового рішення, тому доводи апеляційної скарги є безпідставними і її необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді – без змін.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 липня 2018 року, якою стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 19 години 10 хвилин 11 липня 2018 року до 19 години 10 хвилин 08 вересня 2018 року, із визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 70 080 гривень, – залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2