Постанова № 75596342, 26.07.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/972/18

Провадження № 22-ц/779/804/2018

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів Ясеновенко Л.В., Горейко М.Д.,

секретарів Петріва Д.Б. - Турів О.М.,

з участю представника апелянта,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 03 травня 2018 року під головуванням судді Кардаш О.І., в м.Калуш,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту посилаючись на те, що 19.04.2011 року ОСОБА_3 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» з заявою №б/н про отримання кредиту у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок із сплатою процентів за користування кредитними коштами. Позивачем свої зобов'язання за даним договором виконані в повному обсязі. Позивачеві стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_3 померла. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є її чоловік ОСОБА_2. Спадкоємці ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися, тому спадкова справа після смерті спадкодавця була відкрита на підставі претензії ПАТ КБ «ПриватБанк». Оскільки, ОСОБА_2 не подав заяви до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини за законом у передбачені законодавством строки, тому він вважається таким, що прийняв спадщину, до складу якої входять кредитні зобов'язання померлого позичальника. На дату смерті позичальника її заборгованість перед банком становила 9992,22 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 4195,04 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 5797,18 грн., які позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 03 травня 2018 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення прийняте без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вказав, що кредитор не має права вимагати від відповідача, як спадкоємця після смерті позичальника ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором, так як не встановлено даних чи відповідач прийняв спадщину після смерті позичальника або ж подав заяву про відмову від прийняття.

Апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи та положенням ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 3 ст. 1223 ЦК України згідно яких спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно прожинав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, то прийняв спадщину якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього ЦПК України він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Нормами ЦПК України прийняття спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, у разі відсутності наведених вище обставин - подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

Після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, спадкоємці позичальника мали право подати заяву про відмову від спадщини у строк з ІНФОРМАЦІЯ_4 року по 09.03.2017 року.

У встановлений строк ніхто із спадкоємців не подав заяву про відмову від прийняття спадщини. Доказів протилежного відповідачем не надано, а тому ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину.

ПАТ КБ «ПриватБанк» надав до суду докази проживання відповідача разом із спадкодавцем, а саме копії паспортів спадкодавця та спадкодавця, а також докази заборгованості позичальника.

Відповідач до суду не з'являвся, заперечень проти позову не подавав, доказів на спростування позовних вимог Банку не надав, а саме не надав доказів звернення до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадкування, проживання за іншою адресою, ніж позичальник, розміру отриманої спадкової маси чи взагалі її відсутності.

Суд першої інстанції не дослідив належним чином докази по справі, зокрема копію анкети-заяви від 19.04.2011 року та не звернув уваги, що в колонці «Тип володіння нерухомістю за адресою проживання» стоїть відмітка в полі «в особистій власності». Тобто, Позичальнику на праві власності належить нерухоме майно. Проте, суд першої інстанції вказаної обставини не перевірив та не врахував, що Відповідач є спадкоємцем вказаного нерухомого майна.

Вказані вище обставини свідчать про однобічність та неповноту судового розгляду справи.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове яким задовольнити позов в повному обсязі.

В засідання апеляційного суду відповідач не з'явився, хоча неодноразово повідомлявся судом про час і місце слухання справи з повідомленням на сайті суду та шляхом направлення йому повісток про виклик до суду.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що відсутні дані чи відповідач прийняв спадщину після смерті позичальника або ж подав заяву про відмову від її прийняття.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що до такого висновку суд прийшов передчасно, без належного дослідження зібраних у справі доказів та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до постановлення неправильного рішення.

Судом встановлено, що 19.04.2011 року ОСОБА_3 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» з заявою №б/н підставі якої отримала кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок із сплатою процентів за користування кредитними коштами. Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором. Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), слід оплати винагороду банку (а.с.6, 7-40).

ОСОБА_3 передбачені кредитним договором зобов'язання, щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за його користування не виконала, внаслідок чого допустила прострочення платежів.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с.51). Заборгованість за розрахунками банку станом день смерті становить 9992,22 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 4195,04 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 5797,18 грн. (а.с. 45-47).

Спадкоємцем за законом, який постійно проживав з спадкодавцем на час відкриття спадщини є її чоловік ОСОБА_2, що підтверджується копіями паспортів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які були одружені та зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 48-50).

ОСОБА_2 не подав заяви до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини за законом у передбачені законодавством строки, тому вважається таким, що прийняв спадщину, до складу якої входить кредитні зобов'язання померлого позичальника. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

За загальними правилами спадкування до складу спадщини входять усі права та обов'язки, а також майно, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а також обов'язок відшкодувати майнову шкоду, яка була завдана спадкодавцем. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців після смерті спадкодавця він не заявив про відмову від неї. Згідно ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини постійно не проживав із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

В матеріалах справи містяться дані про те, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2. з 03 квітня 2001 року (а.с. 50) і залишався зареєстрованим за цією ж адресою станом на 27 березня 2018 року (а.с. 73).

Після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, спадкоємці позичальника мали право подати заяву про відмову від спадщини у строк з ІНФОРМАЦІЯ_4 року по 09.03.2017 року.

Позивач зазначив, що у встановлений законом строк ніхто із спадкоємців не подав заяву про відмову від прийняття спадщини. Доказів протилежного відповідачем не надано.

ОСОБА_2 вважається таким, що відповідно до вимог закону прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, як особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Тому позовні вимоги банку підлягають до задоволення з урахуванням поданого розрахунку в розмірі 9 992,22 грн.

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є доведеними та обґрунтовані зібраними у справі доказами. Постановлене у даній справі судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь банку понесені ним витрати на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 03 травня 2018 року скасувати.

Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (прож. АДРЕСА_3) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.04.2011 року у розмірі 9 992,22 грн, з яких: 4 195,04 грн заборгованість по тілу кредиту; 5 797,18 грн заборгованість по процентах, а також 4 405 грн понесених витрат на оплату судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30 липня 2018 року.

Судді: І.В. Бойчук

Л.В. Ясеновенко

М.Д. Горейко