Постанова № 75596132, 26.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/1237/17 Головуючий у І інстанції Кравченко Л. М.Провадження № 22-ц/780/2675/18 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 56 26.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

за участі секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів(страхового відшкодування), -

встановив:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до Васильківського міськрайонного суду Київської області, який мотивував тим, що 31 березня 2016 року між ним та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено», яким було застраховано транспортний засіб «FAW CA 3252», державний № НОМЕР_1. Вказував, що ним під час укладення договору було повідомлено відповідача про те, що вказаний автомобіль знаходиться в оренді у юридичної особи. Страхова компанія взяла на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у договорі, зокрема, викрадення. В період часу з 22:00 год. 20.08.2016 р. по 08:00 год. 22.08.2016 р. відбулось викрадення його транспортного засобу, з приводу чого він 26.08.2016 р. звернувся до Оболонського управління поліції в Київській області (а.с.25). На його звернення до страхової компанії із письмовою заявою про настання випадку страхового відшкодування з переліком документів, що підтверджують настання страхового випадку, 17.10.2016 р. йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з ненаданням ним під час укладення договору страхування інформації про наявність договору найму застрахованого автомобіля, що має істотне значення для оцінки ступеню страхового ризику. У зв'язку з вищезазначеним, позивач просив суд стягнути на його користь грошові кошти у розмірі 517400,00 грн.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено», яким було застраховано транспортний засіб «FAW CA 3252», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.7-15).

Відповідно до положень п.25.1 даного договору страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, до яких, зокрема, відноситься і крадіжка транспортного засобу.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 989 ЦК України та п.26.2.3. договору добровільного страхування передбачено, що страхувальник зобов'язаний при укладенні договору надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки степеня страхового ризику, і надалі письмово протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виникнення таких обставин, інформувати його про будь-які зміни страхового ризику чи обставини, що істотно впливають на умови договору (в тому числі і про передачу застрахованого транспортного засобу в оренду (прокат)).

Відповідно до договору найму (оренди) транспортного засобу від 10 липня 2015 року, укладеного між ОСОБА_4 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХНІК» (орендар), було передано транспортний засіб марки FAW, модель СА 3252, тип вантажний самоскид, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в оренду строком до 10 грудня 2016 року (а.с.23-24).

Згідно із довідкою Головного управління Національної поліції Оболонського управління поліції від 26 серпня 2016 року, в період часу з 22:00 год. 20.08.2016 року по 08:30 год. 22.08.2016 року відбулося викрадення транспортного засобу «FAW CA 3252», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.25).

Позивач звернувся до страхової компанії з вимогою про виплату страхового відшкодування, проте йому було відмовлено, оскільки позивачем не було дотримано вимог п.26.2.3. договору.

Також відповідно до п.п. 26.3.4, 30.5.6 договору страхування страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник (його представник) не виконав обов'язків, передбачених умовами договору. Страховик має право відмовити в виплаті страхового відшкодування на підставі розділу 30 цього договору.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2, ним можливо і не було надано договір оренди транспортного засобу для ознайомлення відповідачу при укладенні договору добровільного страхування (а.с.124-125).

Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_2 при укладенні договору добровільного страхування належним чином повідомив страхову компанію про факт перебування транспортного засобу в оренді, а свідчення про усну форму надання зазначеної інформації не можна вважати за належний та допустимий доказ.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права і процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів, яким судом дана належна правова оцінка.

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Ураховуючи наведене та положення ст.375 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 6 ст. 259, ст. 268, 383 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2018 року- без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Матвієнко Ю.О.

Мельник Я.С.