Ухвала суду № 75595694, 31.07.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/1781/17

Номер провадження: 1-кп/0343/34/18

У Х В А Л А

про проведення експертизи

31 липня 2018 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – Монташевич С.М.,

секретаря – Шикор Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Долина Івано-Франківської області кримінальне провадження № 12015090010004082 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 Федерації, жительки с. Мала Тур'я вул. Сагайдачного, 11 Долинського району Івано-Франківської області, громадянки України, одруженої, раніше несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України,

з участю: прокурора - Гриненка А.В.,

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 140 КК України. ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 25.09.2015 р. об 11 год. 45 хв. у акушерсько-гінекологічне відділення Долинської центральної районної лікарні, що по вул. Оксани Грицей, 15 в м. Долина Івано-Франківської області, поступила на стаціонарне лікування ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, з діагнозом: вагітність І, 39-40 т.в., прееклампсія легкого ступеня.

Вагітна ОСОБА_7 сумісно оглянута лікарем ординатором акушерсько-гінекологічного відділення ОСОБА_8 та завідуючим акушерсько-гінекологічним відділенням ОСОБА_9

29.09.2015 р. о 09 год. 00 хв. ОСОБА_7 оглянута спільно лікарями ОСОБА_9 та ОСОБА_8 У ході огляду встановлено діагноз: вагітність І, 40 тижнів, дистрес плоду, прееклампсія легкого ступеня. Після огляду ОСОБА_9 та ОСОБА_8 прийняли спільне рішення про проведення кесаревого розтину в умовах операційної гінекологічного відділення.

Для проведення кесаревого розтину 29.05.2015 р. о 15 год. 51 хв. ОСОБА_7 переведено в операційну гінекологічного відділення. Операцію кесарів розтин проведено хірургом ОСОБА_9, асистентом ОСОБА_10, лікарем анестезіологом-реаніматологом ОСОБА_11 В результаті операції народжено доношену дівчинку.

В подальшому, 29.09.2015 р. о 15 год. 51 хв. в приміщенні акушерського відділення Долинської ЦРЛ по закінченні пологів у ОСОБА_7, які відбувались оперативним шляхом -операцією кесарів розтин, що була нестандартною та згідно Клінічного протоколу "Акушерські кровотечі", затвердженого наказом МОЗ України № 676 від 31.12.2004 року "Про затвердження клінічних протоколів з акушерства та гінекологічної допомоги" відноситься до етіологічних чинників гіпотонічних післяопераційних кровотеч та ризику виникнення ДВЗ-синдрому в акушерстві, породілля була переведена в післяопераційну палату гінекологічного відділення вказаного медичного закладу.

ОСОБА_1, займаючи посаду лікаря акушер-гінеколога акушер-гінекологічного відділення Долинської центральної районної лікарні згідно наказу № 63 від 31.03.1981 р., являючись медичним працівником першої кваліфікаційної категорії за спеціальністю "акушерство та гінекологія", тобто будучи відповідно ст.74 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р. медичним працівником зі спеціальною освітою, а також маючи відповідно до своєї посадової інструкції № 1760, затвердженої головним лікарем Долинської ЦРЛ, обов’язки по організації чи самостійному проведенню лікування, лікарських маніпуляцій, кваліфікованому і своєчасному виконанню наказів, розпоряджень, нормативно-правових актів по своїй професійній діяльності, згідно п. "а" ч. 1 ст. 78 Основ законодавства України про охорону здоров'я, зобов'язана надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.

Лікар ОСОБА_1 у період часу із 16 год. 29.09.2015 р. по 08 год. 30.09.2015 р. перебувала на чергуванні у вказаному відділенні, згідно вимог наказу МОЗ України № 624 від 03.11.2008 р. "Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15 грудня 2003 року № 582 "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги", наказу МОЗ від 31.12.2004 р. № 676 "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги" та посадових інструкцій, повинна була у ранньому післяопераційному періоді здійснювати огляд і обстеження породіллі протягом перших двох годин - кожні 15 хвилин та протягом третьої години - кожні 30 хв., та в наступний період ретельно документувати крововтрату, однак здійснювала такі огляди пацієнтки ОСОБА_7 несвоєчасно й без дотримання такого графіку спостережень, що в свою чергу призвело до того, що кровотеча в ранньому післяпологовому періоді виявлена невчасно.

Крім цього, ОСОБА_1 під час свого чергування не оцінила об'єм крововтрати, яка складала більше 1,5% від маси тіла породіллі, відповідно до клінічного протоколу "Геморагічний шок в акушерстві", затвердженого наказом МОЗ України № 782 від 29.12.2005 р. "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги, так як маткову кровотечу у породіллі було діагностовано лише 30.09.2015 р. о 08.05 год., що у той час вже потребувало оперативної зупинки кровотечі та якісного складу і об'єму інфузійно-трансфузійної терапії, через втрату крові породіллею, несвоєчасно повідомила про ускладнення в стані породіллі керівництво, не викликано лікарів, які володіють повним об'ємом і технікою оперативної зупинки кровотечі, що призвело до того, що подальша медична допомога надавалася несвоєчасно, неналежно та була неадекватною.

Подальші реанімаційні заходи, щодо покращення життєвих показників хворої ОСОБА_7 не дали результату, внаслідок масивної гіпотонічної маткової кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що призвела до гемарогічного шоку, який супроводжувався ДВЗ-синдромом та викликали поліорганну недостатність у пацієнтки ОСОБА_7, остання о 21 год. 30 хв. померла у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Обласного перинатального центру в м. Івано-Франківську по вул. Чорновола, 47.

Після дослідження доказів у кримінально провадженні, обвинуваченою заявлено письмове клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, на вирішення якої вона просить поставити наступні запитання:

1. Чи правильно визначено об’єм крововтрати породіллі ОСОБА_7 у період з 17.00 год. 29.09.2015 по 08.00 год. 30.09.2015?

2. Чи правильно і достатньо проведено лікування ОСОБА_7 у період з 17.00 год. 29.09.2015 по 08.00 год. 30.09.2015 згідно діагнозу: Гіпотонічна маткова кровотеча в ранньому післяродовому періоді, у тому числі щодо медикаментозного лікування кровотечі утеротоніками?

3. Чи були у ОСОБА_7 постгеморагічний шок та постгеморагічна анемія важкого ступеня? Якщо так, то коли саме встановлені та на підставі яких даних.

4. Чи вказують такі показники крові: 22.30 год. 29.09. – 91 г-Л; 07.30 год. 30.09. – 85 г-Л; 9.25 год. 30.09. – 96 г-Л – на наявність у ОСОБА_7 постгеморагічної анемії важкого ступеня та геморагічного шоку?

5. Чи перевищував об’єм крововтрати ОСОБА_7 фізіологічну норму (Наказ МОЗ України №205 від 24.03.2014) до 08.00. год. 30.09.2015, з урахуванням крововтрати під час кесаревого розтину?

6. Чи були показання до релапаротомії й ампутації матки у ОСОБА_7 у період часу з 17.00 год. 29.09.2015 до 13.30 год. 30.09.2015?

7. Чи забезпечено достатній медичний нагляд ОСОБА_7 у ранній після операційний період до 08.00 год. 30.09.2015?

8. Чи були показання до повторного введення ОСОБА_7 400 мг Міролюту (скорочуючі ІІ порядку) згідно Наказу МОЗ України № 205?

9. Чи призвело передозування скорочуючих медичних препаратів ІІ порядку до ускладнення гестозу у ОСОБА_7?

10. Чи були показання до переливання крові (Ермаси) ОСОБА_7 при крововтраті до 1 л крові (упродовж 16 годин, Гемоглобіні 85 і більше, проведеній замісній терапії та за відсутності кровотечі) відповідно до Наказу МОЗ України №205 у період часу до 08.00 год. та після 8.00 год. 30.09.2015?

11. Чи був у ОСОБА_7 о 8.40 год. 30.09.2015 постгемотрансфузійний шок, які його наслідки і чи достатньо їй надано медичну допомогу?

12. На підставі яких лабораторних і клінічних даних ОСОБА_7 встановлено діагноз: до 13.30 год. 30.09.2015 HELLP-синдром?

13. Чи правильно прийнято рішення про транспортування породіллі в ІФОПЦ з діагнозом: «Гестоз та після перенесеного Гемотрнасфузійного шоку і HELLP-синдром?»?

14. Чи вірно, що реанімаційні заходи при HELLP-синдром включають: плазмофорез; гемосорбцію (штучна нирка); введення великих доз гормонів; тромбоконцентрату?

15. Чи є Гемолітична анемія наслідком HELLP-синдром?

16. Чи була наявна при поступленні в ІФОПЦ у ОСОБА_7 гемолітична чи постгеморагічна анемія?

17. Чи свідчить наявність гемолізованих еритроцитів у канальцях нирок ОСОБА_7 про гемоліз крові?

18. Чи свідчить факт проведення лікарями ІФОПЦ діагностичної релапаротомії про очевидну відсутність діагнозу та не усвідомлення причин важкого стану здоров’я ОСОБА_7 упродовж 3 год. 10 хв. з часу поступлення?

19. Чи правильно проводилися лікарями ОПЦ реанімаційні заходи та лікування ОСОБА_7 без встановленого діагнозу?

20. Які наслідки та результати дала діагностична лапаротомія для стану здоров’я ОСОБА_7?

21. Про що свідчить різниця у 400 мл рідини (ексудату) в плевральній порожнині правої і лівої легенях ОСОБА_7?

22. Чи могла бути ця різниця рідини в плевральній порожнині правої і лівої легенях спричинена ускладненням пункції правої підключичної вени?

23. Чи відповідають вимогам законодавства (в тому числі Протоколам МОЗ України) висновок експерта № 90 від 28.01.2016-08.04.2016 (судово – гістологічна експертиза) та Протокол (карта) патологоанатомічного дослідження №194 від 01.10.2015?

24. Чи відповідає опис у Протоколі (карті) патологоанатомічного дослідження №194 від 01.10.2015 стану печінки ОСОБА_7 HELLP-синдрому?

25. Чи свідчить наявність геморагічної рідини у великих кількостях в черевній, плевральній та перикардіальній порожнинах про гемоліз крові у ОСОБА_7?

26. Яка причина настання смерті потерпілої ОСОБА_7?

27. Чи перебувають у причинно-наслідковому зв’язку зі смертю ОСОБА_7 дії або бездіяльність чергового лікаря Долинської ЦРЛ ОСОБА_1? Якщо так, то які саме фактичні її дії та/або бездіяльність спричинили зазначені наслідки.

Проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи просить доручити експертам Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України», адреса: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 9.

Клопотання мотивує тим, що в ході досудового розслідування нею повідомлялося про факти внесення невстановленими особами неправдивих відомостей до історії пологів №731 ОСОБА_7 з метою приховання достовірної причини її смерті та подальшого уникнення відповідальності. Однак, слідчим фактично не виконано ухвалу суду від 21.09.2017, якою зобов’язано виконати ряд слідчих дій, в тому числі вилучити журнали лабораторії ЦРЛ, а відповідно ці журнали не були направлені експерту при проведенні первинної експертизи, хоча наявна розбіжність між даними, які містяться в ньому та в історії хвороби.

На її думку, висновок комісійної судово-медичної експертизи №101 від 10.12.16 є необ’єктивним через відсутність у членів комісії повної та достовірної інформації щодо реального стану здоров’я ОСОБА_7, зокрема: у своїх висновках експерти посилаються на сфальсифіковані клінічні аналізи, які не зареєстровані у журналі обліку ургентної лабораторії Долинської ЦРЛ 30.09.2015 о 08:25 год. гемоглобін — 72 г/л, еритроцити 1.92 * 1012г/л, гематокрит 20%, 30.09.2015 о 12:40 гемоглобін 81 г/л, еритроцити 1.96*1012 г/л, коагулограма: фібриноген 2,2 г/л, загальний білок 51 г/л, креатинін 140 мкмоль /л, АЛТ 1,32, АСТ 1.2. На підставі вищевказаних аналізів, встановлено діагноз: «Постгеморагічна анемія важкого ступеня». Фактичний аналіз 30.09.15 станом на 9:25 год – гемоглобін -96 г/л, еритроцити - 2,89*1012 г/л, гематокрит – 28%. Підтвердженням даного факту є надані Долинською ЦРЛ на вимогу суду копії сторінок відповідних журналів лабораторії; показання лаборанта ургентної лабораторії Долинської ЦРЛ ОСОБА_12; показання акушер-гінеколога Долинської ЦРЛ ОСОБА_8, який вказав, що завідувач пологовим відділенням ОСОБА_9 пропонував ліквідувати попередні клінічні аналізи ОСОБА_7, щоб виправдати проведення гемотрансфузії; показання лікаря ОСОБА_13

У п. 7 висновку №101 вказано на відсутність записів спостереження анестезіологом в історії пологів №731 та черговим акушер-гінекологом. Однак, дані твердження є безпідставними, оскільки згідно пункту 5 наказу МОЗ України № 977 від 27.12.11 в історії пологів наявна карта моніторингу анестезіолога через: 5-10-15-20-25-30 хвилин. Акушер-гінеколога через 1 годину, 2 години, 3, 4, 5, 6 годин з особистими підписами.

У п. 9 висновку вказано, що на етапі надання медичної допомоги у Долинській ЦРЛ станом на 7.30 год. 30.09.2015 р. показники крові породіллі погіршилися Нt -20, Нb-85 г/л, еритроцити-2.42.1012 г/г. Очевидно, що до цього моменту мала місце маткова кровотеча. Проте членами комісії показники крові взято до уваги лише з одного результату аналізу, який між іншим фіктивний і при цьому датований 8.40 год, а не 7.30. Висновок про неналежне документування крововтрати після операції зроблений невірно, тому що на стор. 20 цього ж висновку описано всю крововтрату.

Також не відповідають дійсності висновки у даному пункті про невжиття заходів медикаментозного лікування кровотечі утеротоніками. Так, породіллі введено внутрівенно Окситоцин 10 одиниць на фізрозчині і ректально 4 таблетки «Міролюту» з інтервалом в дві години, вказані дії проведені ще до 21.00 год. 29.09.2015 р.

Вважає, що консілярні огляди ОСОБА_7 30.09.2015 р. не проводилися, а відповідно записи про них та встановлені дані не відповідають дійсності.

Одноосібно завідуючим відділення ОСОБА_9 введено 800 мг (4 таблетки) «Міролюту» через 12 годин після попереднього введення (передозування). Одночасно ним розпочато інфузію (вливання) ОСОБА_7 еритроцитарної маси (крові), спираючись нібито на висновки консілярного огляду, який фактично не здійснювався.

На підставі матеріалів кримінального провадження №12015090016004082 та медичних документів комісія судово-медичної експертизи прийшла до суперечливих і неточних підсумків. Крім того, вважає, що внаслідок внесення неправдивих відомостей в історію пологів №731, комісія не змогла встановити точну кількість крововтрати породіллі ОСОБА_7

В п. 7 висновку зазначено, що кровотеча в ранньому післяпологовому періоді виявлена невчасно. Відповідно медична допомога надавалась несвоєчасно, неналежно та була неадекватною. Даний висновок взагалі не відповідає дійсності, оскільки члени комісії СМЕ з невідомих причин не взяли до уваги Карту спостереження, в якій якраз зазначено періоди огляду та вжиті заходи. Про те, що нею здійснювався належний догляд за породіллею підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_12

Слід звернути увагу також на те, що в описовій частині висновку №101 встановлено факт наявності у вагітної ОСОБА_7 ускладнення Гестоз, при цьому в різні періоди вказується різний ступінь Гестозу. Однак, у підсумках експертизи даний факт чомусь упущений.

Вважає таким, що не відповідає дійсності висновок, викладений у п. 9, зокрема, що станом на 7.30 год 30.09.2015 показники крові породіллі погіршилися Ht-20, Hb- 85г/л, еритроцити -2.42:1012. Очевидно, що до цього моменту проведення кесаревого розтину впродовж перших шести годин та в наступний період ретельно документували крововтрату, адекватно поповнювали об’єм циркулюючої крові, вжили заходів щодо медикаментозного лікування кровотечі утеротоніками. При загальній крововтраті 1000 мл необхідно було прийняти рішення про проведення лапаротомії, накладанням компресійних швів на матку з перев’язкою маткових та яєчникових судин.

Проте, всупереч даному твердженню на стор. 20 висновку комісією описано кількість крововтрати, а саме 950 мл аж до 8.15 год 30.09.2015 р. (менше 1,5%).

Комісією СМЕ не враховано вимоги наказу МОЗ України № 205 від 24.03.2014 про те, що фізіологічна крововтрата при кесаревому розтині складає до 750-1000 мл та коли крововтрата вважається масивною.

Породіллі введено внутрівенно Окситоцин 10 одиниць на фізрозчині і ректально 4 таблетки «Міролюту» з інтервалом в дві години, вказані дії проведені до 21.00 год. 29.09.2015. На підставі цього, висновки п. 9 щодо невжиття заходів медикаментозного лікування кровотечі утеротоніками безпідставні.

Висновок №101 комісійної судово-медичної експертизи не відповідає медичним документам та фактичним обставинам справи, зокрема:

-членами комісії досліджено медичну карту № 2754 вагітної ОСОБА_7 про лікування у гінекологічному відділенні Долинської ЦРЛ з 07.05.2015 по 29.05.2015 на протязі 22 ліжкоднів з діагнозом вагітність 19-20 тижнів. ГРВІ. Однак, клінічні аналізи відсутні у журналах обліку лабораторних обстежень. Так, аналізу крові немає взагалі, а дані аналізу сечі чомусь записаний в журналі аналізів крові;

-в історії пологів №731 відсутній такий діагноз як «Постгеморагічна анемія важкого ступеня та геморагічний шок», однак в описовій частині висновку №101 на ст. 9-13, з невідомих причин, він відображається. Експерти СМЕ могли встановити цей діагноз за результатами своїх досліджень, однак вписувати, що він нібито встановлений лікарями Долинської ЦРЛ, вони не мали права;

-відповідно до медичної карти стаціонарного хворого №473 (ОПЦ) та «Довідки про службове розслідування летального випадку породіллі Ф., жительки Долинського району, що померла в обласному перинатальному центрі 30.09.2015 р. 18 год 05 хв.» спеціалістами ОПЦ констатовано факт відсутності внутрішньої та зовнішньої кровотечі;

-дані лабораторних досліджень (історія пологів №731), зазначені на ст. 23 висновку №101, фактично відсутні у журналах ургентної лабораторії Долинської ЦРЛ;

-в описовій частині висновку №101 (ст. 22) та в історії пологів №731 вказано про те, що нібито у ОСОБА_7 з 10.00 год. 30.09.2015 р. відсутній діурез, однак, це суперечить матеріалам історії пологів та показанням свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_18;

-у чотирьох протоколах описано показники артеріального тиску породіллі ОСОБА_7, а саме: 115/80, 120/80, 110/70 та 110/70. Однак, вказані важливі показники життєдіяльності членами комісії СМЕ взагалі не взято до уваги та не надано належну оцінку.

Допити членів комісії СМЕ не усунули наявні протиріччя.

Беручи до уваги всі недоліки та прорахунки, а саме: 1) відсутність дистресу плоду; 2) неправильне рішення щодо проведення термінового кесаревого розтину; 3) наявність Гестозу у ОСОБА_7 перед оперативним втручанням; 4) недостовірні дані в історії пологів №731 щодо фактичної кількості крововтрати та стану породіллі; 5) неправильне застосування медичних препаратів (надмірні і зайві введення окремих препаратів); 6) неповноцінні консілярні огляди; 7) переведення в ОПЦ з діагнозом, що був протипоказом для транспортування; 8) неправильне і необдумане рішення про повторне оперативне втручання в ОПЦ – у поєднанні перебувають у безпосередньому причинному зв’язку зі смертю ОСОБА_7

Таким чином, комісійну судово-медичну експертизу №101 проведено:

без даних журналу реєстрації лабораторних обстежень з Долинської ЦРЛ за вересень 2015 року, хоча вимоги слідчому про їх направлення надавалися двічі;

без врахування даних Карти моніторингу породіллі анестезіологом і черговим гінекологом від 29.09.2015;

без врахування показників стану здоров’я ОСОБА_7 у чотирьох Протоколах переливання крові та її компонентів за 30.09.2015;

з посиланням на історію пологів №731, в яку внесено неправдиві відомості щодо об’єму фактичної крововтрати та щодо відсутності діурезу з 10.00 год. 30.09.2015;

з посиланням на показники фіктивних аналізів: 30.09.2015 о 08:25 год. гемоглобін — 72 г/л, еритроцити 1.92 * 1012г/л, гематокрит 20%, 30.09.2015 о 12:40 гемоглобін 81 г/л, еритроцити 1.96*1012 г/л, коагулограма: фібриноген 2,2 г/л, загальний білок 51 г/л, креатинін 140 мкмоль /л, АЛТ 1,32, АСТ 1.2;

без врахування того, що після перенесеного гемотранфузійного шоку породіллі ОСОБА_7 з 08.00 год. до 13.30 год. 30.09.2015 не проведено жодних лабораторних досліджень;

без достовірних і повних показань свідків щодо складу та висновків консілярних оглядів, об’єму кровотечі та сечі;

без надання належної оцінки правильності і обґрунтованості проведення реанімаційних мироприємств та лікування ОСОБА_7 в ІФОПЦ з агресивним діагнозом (атиповий гестоз?, HELLP-синдром, синдром ДВЗ тощо), а також наслідків проведених дій.

Беручи до уваги наведене вище та суперечності, слід зазначити, що членам комісії не було відомо про всі обставини лікування ОСОБА_7; її фактичного стану здоров’я; реальних показників життєдіяльності; даних сечі та артеріального тиску; а тому їх не враховано в ході самої експертизи, що могло суттєво вплинути на висновок №101 в цілому.

Окрім того, беручи до уваги, що дії інших медичних працівників (Долинської ЦРЛ і ОПЦ) можуть перебувати у причинно-наслідковому зв’язку зі смертю породіллі, з метою уникнення можливого їхнього впливу в будь-який спосіб на членів комісії СМЕ в м. Івано-Франківську, доцільно визначити іншу медичну установу.

Обвинувачена та її захисник повністю підтримали заявлене клопотання в судовому засіданні, зазначивши також, що при СМЕ були задіяні фахівці з Львівської області, тому з метою усунення можливого впливу та для забезпечення незалежності та неупередженості висновку експертизи просили призначити експертизу експертам Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України».

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, оскільки така експертиза призначена в іншому кримінальному провадженні, яке виділене з даного провадження. Вважає клопотання затягуванням строків розгляду провадження, так як всі обставини достатньо встановлені на підставі наявних доказів.

Потерпілі та їх представник в судовому засіданні погодилися з думкою прокурора. Потерпіла ОСОБА_3 при цьому ствердила, що вона була поряд з ОСОБА_7 цілу ніч, а тому обставини, встановлені у висновку експертизи, відповідають дійсності.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Ст. 2 КПК України визначено, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З положень ст. 84 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Ч. 1 ст. 332 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.

Згідно з п. 1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної(попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» в п.п. 10-11 роз`яснено, що первинною є експертиза, при

проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об'єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.

Судом встановлено, що в матеріалах кримінального провадження №12015090010004082 наявний висновок комісійної судово-медичної експертизи, яка проведена експертами Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи № 101 (т. 1 а.п. 217-231). Експертиза проводилася на підставі постанови слідчого від 12.09.2016 р. на стадії досудового розслідування даного кримінального провадження за наданими слідчим вихідними даними. Однак серед них не було ряду документів, наявність яких встановлена під час судового провадження, зокрема журналів, в яких відображені дані проведених аналізів, які суперечать даним, вказаних в історії хвороби породіллі ОСОБА_7, що були використані як вихідні дані під час проведення первинної експертизи. Також у даному висновку міститься ряд розбіжностей і неточностей, на які вказує сторона захисту та які не були усунуті в судовому засіданні під час допиту експертів. Однак, враховуючи те, що експертам ставилися інші, ніж зазначені у клопотанні, питання, які не були об’єктом дослідження комісійної судово-медичної експертизи, проведеної на підставі постанови слідчого від 12.09.2016 р., так само, як не бралися до уваги та не були надані вихідні дані, які містяться в журналах біохімічного обстеження крові та обстеження на коагулограму за 30.09.2015 р., а тому з вказаних підстав експертиза, про яку просить сторона захисту, не може вважатися ні повторною, ні додатковою, а є по суті новою, що відповідає роз’ясненням вищевказаної Постанови Пленуму ВС України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

При вирішенні кола питань, які слід поставити перед експертами, а також вибору експертної установи, суд, враховуючи принцип змагальності, беручи до уваги відсутність заперечень щодо змісту питань чи пропозицій нових запитань та установи зі сторони обвинувачення, вважає, що на вирішення експертизи слід поставити питання, запропоновані стороною захисту, а експертизу призначити експертам установи, яка вказана у клопотанні. При цьому, питання під номером 23 про те, чи відповідають вимогам законодавства (в тому числі Протоколам МОЗ України) висновок експерта № 90 від 28.01.2016-08.04.2016 (судово–гістологічна експертиза) та Протокол (карта) патологоанатомічного дослідження №194 від 01.10.2015, стосується питань права, а тому не може бути надане для вирішення судово-медичним експертам.

При цьому, суд не вважає підставою для відмови у задоволенні клопотання обвинуваченої твердження сторони обвинувачення про призначення комісійної судово-медичної експертизи в іншому кримінальному провадженні, що виділене з даного провадження, оскільки з представленої копії постанови СВ ГУ НП в Івано-Франківській області від 02.04.2018 р. встановлено, що на вирішення цієї експертизи поставлені зовсім інші питання, ніж ті, про які просить сторона захисту та які мають об’єктивне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

У зв’язку з цим, а також з метою всебічного та об’єктивного встановлення істини у даному кримінальному провадженні, необхідно призначити комісійну судово-медичну експертизу, а клопотання обвинуваченої задовольнити частково. У разі виявлення при проведенні експертизи даних, що мають значення для справи, але щодо яких питань не поставлено, судово-медичні експерти повинні вказати на них у своїх підсумках.

На підставі викладеного, ст.ст. 2, 22, 26, 84, 91, 242, 332 КПК України, керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Призначити у кримінальному провадженні № 12015090010004082 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 140 КК України комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи правильно визначено об’єм крововтрати породіллі ОСОБА_7 у період з 17.00 год. 29.09.2015 по 08.00 год. 30.09.2015?

2. Чи правильно і достатньо проведено лікування ОСОБА_7 у період з 17.00 год. 29.09.2015 по 08.00 год. 30.09.2015 згідно діагнозу: Гіпотонічна маткова кровотеча в ранньому післяродовому періоді, у тому числі щодо медикаментозного лікування кровотечі утеротоніками?

3. Чи були у ОСОБА_7 постгеморагічний шок та постгеморагічна анемія важкого ступеня? Якщо так, то коли саме встановлені та на підставі яких даних?

4. Чи вказують такі показники крові: 22.30 год. 29.09. – 91 г-Л; 07.30 год. 30.09. – 85 г-Л; 9.25 год. 30.09. – 96 г-Л – на наявність у ОСОБА_7 постгеморагічної анемії важкого ступеня та геморагічного шоку?

5. Чи перевищував об’єм крововтрати ОСОБА_7 фізіологічну норму (Наказ МОЗ України №205 від 24.03.2014) до 08.00. год. 30.09.2015, з урахуванням крововтрати під час кесаревого розтину?

6. Чи були показання до релапаротомії й ампутації матки у ОСОБА_7 у період часу з 17.00 год. 29.09.2015 до 13.30 год. 30.09.2015?

7. Чи забезпечено достатній медичний нагляд ОСОБА_7 у ранній після операційний період до 08.00 год. 30.09.2015?

8. Чи були показання до повторного введення ОСОБА_7 400 мг Міролюту (скорочуючі ІІ порядку) згідно Наказу МОЗ України № 205?

9. Чи призвело передозування скорочуючих медичних препаратів ІІ порядку до ускладнення гестозу у ОСОБА_7?

10. Чи були показання до переливання крові (Ермаси) ОСОБА_7 при наявній крововтраті(упродовж 16 годин, Гемоглобіні 85 і більше, проведеній замісній терапії та за наявними результатами аналізів) відповідно до Наказу МОЗ України №205 у період часу до 08.00 год. та після 8.00 год. 30.09.2015?

11. Чи був у ОСОБА_7 о 8.40 год. 30.09.2015 постгемотрансфузійний шок, які його наслідки і чи достатньо їй надано медичну допомогу?

12. На підставі яких лабораторних і клінічних даних ОСОБА_7 встановлено діагноз: до 13.30 год. 30.09.2015 HELLP-синдром?

13. Чи правильно прийнято рішення про транспортування породіллі в ІФОПЦ з діагнозом: «Гестоз та після перенесеного Гемотрнасфузійного шоку і HELLP-синдром?»?

14. Чи вірно, що реанімаційні заходи при HELLP-синдром включають: плазмофорез; гемосорбцію (штучна нирка); введення великих доз гормонів; тромбоконцентрату?

15. Чи є Гемолітична анемія наслідком HELLP-синдром?

16. Чи була наявна при поступленні в ІФОПЦ у ОСОБА_7 гемолітична чи постгеморагічна анемія?

17. Чи свідчить наявність гемолізованих еритроцитів у канальцях нирок ОСОБА_7 про гемоліз крові?

18. Чи свідчить факт проведення лікарями ІФОПЦ діагностичної релапаротомії про очевидну відсутність діагнозу та не усвідомлення причин важкого стану здоров’я ОСОБА_7 упродовж 3 год. 10 хв. з часу поступлення?

19. Чи правильно проводилися лікарями ОПЦ реанімаційні заходи та лікування ОСОБА_7 без встановленого діагнозу?

20. Які наслідки та результати дала діагностична лапаротомія для стану здоров’я ОСОБА_7?

21. Про що свідчить різниця у 400 мл рідини (ексудату) в плевральній порожнині правої і лівої легенях ОСОБА_7?

22. Чи могла бути ця різниця рідини в плевральній порожнині правої і лівої легенях спричинена ускладненням пункції правої підключичної вени?

23. Чи відповідає опис у Протоколі (карті) патологоанатомічного дослідження №194 від 01.10.2015 стану печінки ОСОБА_7 HELLP-синдрому?

24. Чи свідчить наявність геморагічної рідини у великих кількостях в черевній, плевральній та перикардіальній порожнинах про гемоліз крові у ОСОБА_7?

25. Яка причина настання смерті потерпілої ОСОБА_7?

26. Чи перебувають у причинно-наслідковому зв’язку зі смертю ОСОБА_7 дії або бездіяльність чергового лікаря Долинської ЦРЛ ОСОБА_1? Якщо так, то які саме фактичні її дії та/або бездіяльність спричинили зазначені наслідки?

Проведення комісійної судово-медичної експертизи доручити експертам Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України», адреса: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 9, попередивши про відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Для проведення експертизи надати експертам завірені копії з матеріалів кримінального провадження № 343/1781/17, медичні документи, звукозапис судових засідань та додаткові матеріали за вимогою.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Монташевич