Рішення № 75595557, 27.07.2018, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/265/18

Провадження № 2/499/213/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"27" липня 2018 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванівка Іванівському районі Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, так як 22.04.2013 року помер її батько ОСОБА_4.

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого в с. Баранове, вул. Центральна, під №105, Іванівського району Одеської області.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, спадщину прийняла.

Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом позивач не може оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок. Та вони не можуть бути видані після смерті власника, що суперечить ст. 25 ЦК України, згідно якої цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. У зв’язку з чим просила позовні вимоги задовольнити.

Позивач у судове засідання не з’явилася, проте надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягала.

Відповідач ОСОБА_2 не з’явився, позов визнав в повному обсязі, про що надав письмову заяву, просив справу слухати у його відсутність

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради у судове засідання не з’явився, позов визнав в повному обсязі, про що надав письмову заяву, просив справу слухати у його відсутність.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, за таких обставин судове засідання по справі було проведено без засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з положенням ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи та з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову та позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Суд, при дослідженні доказів, якими позивач обґрунтував позов встановив, що 22 квітня 2013 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в с. Баранове, вул. Центральна, під №105, Іванівського району Одеської області, що підтверджується випискою з по господарської книги, особовий рахунок №0151-1 та довідкою сільської ради.

Позивач є спадкоємцем померлого першої черги за законом, що підтверджується копією свідоцтва про народження та укладення шлюбу позивача.

Відповідно до довідки сільської ради, на момент смерті ОСОБА_4 проживав разом зі свою дружиною ОСОБА_5, яка подала до нотаріуса заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4, що підтверджується копією спадкової справи.

07.05.2017 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується копіює свідоцтва про смерть.

Відповідно до копії спадкової справи на ОСОБА_5, єдиним її спадкоємцем є ОСОБА_2

Інші особи, які б зверталися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 відсутні, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на частину спадкового майна, а саме на земельну ділянку площею 6,625 га, що підтверджується копією свідоцтв.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб -спадкоємців.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 позивач прийняв у встановленому законом порядку: звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами зі спадкової справи.

Оформлення спадкового майна не є можливим в нотаріальному порядку, оскільки відповідно до ст.42 Закону України «Про нотаріат»та п.1 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до відповіді нотаріуса, з якої вбачається, що для оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в с. Баранове, вул. Центральна, під №105, Іванівського району Одеської області, позивачу, крім іншого необхідно надати нотаріусу оригіналу документів, що підтверджували б право власності на спірний будинок на ім’я ОСОБА_4, померлого 22.04.2013 року.

Однак, як зазначив позивач у позовній заяві, за життя ОСОБА_4 не встиг оформити право власності на вказаний вище житловий будинок та документи про право власності на житловий будинок не можуть бути видані після смерті власника, що суперечить ст. 25 ЦК України, згідно якої цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до копії технічного паспорту на спірний будинок, право власності на даний будинок не зареєстроване.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004 року права на нерухоме майно та їх обтяжень визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно вимог ч.3 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

В силу ч.4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстрованим в Мін'юсті 18.02.2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України та Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки з громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до виписки з погосподарської книги ОСОБА_3 сільської ради Іванівського району Одеської області вищевказаний житловий будинок внесений в погосподарську книгу, особовий рахунок №0154-1, голова домогосподарства – ОСОБА_4, що підтверджується копією даної виписки.

З огляду на вищенаведене, померлий 22 квітня 2013 року ОСОБА_4 володів будинком за адресою с. Баранове, вул. Центральна, під №105, Іванівського району Одеської області, тобто йому належало право власності на зазначений будинок.

Згідно з ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилався позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд вважає за можливе позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Керуючись ст.ст. 16,328,1216,1218,1221,1222,1223 ЦК України, п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування » № 7 від 30 травня 2008 р., ст. ст. 4, 76, 81, 89, 206, 247, 264, 265, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою – АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою – АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2), ОСОБА_3 сільської ради Іванівського району Одеської області (місцезнаходження – 67200, Одеська область, Іванівський район с. Баранове вул. Центральна 39) про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті 22.04.2013 року ОСОБА_4, та яке складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в с. Баранове, вул. Центральна, під №105 Іванівського району Одеської області.

Рішення є підставою для реєстрації права власності та внесення змін до технічної документації житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Баранове, вул. Центральна, під №105 Іванівського району Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

СуддяОСОБА_6