Постанова № 75595081, 31.07.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/532/18 31.07.2018

Провадження №33/784/345/18

Провадження № 33/784/345/18 Категорія: ст. ст. 122-4, 124,

ст. 130 ч. 4 КУпАП

Головуючий у першій інстанції Демінська О.І.

Доповідач апеляційного суду Ямкова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі: головуючої - судді Ямкової О.О.

за участю: секретаря Андрієнко Л.Д.,

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_3

захисника Ліпатова С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 - Ліпатова С.В. на постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, і є зареєстрованим у с. Братолюбівка Єланецького району Миколаївської області

- визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на три роки, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 2 квітня 2018 року о 14 год. 38 хв. ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «САЗ 3507», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Соборній в смт. Єланець, де в порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням автомобілем та скоїв наїзд на телефонну опору на перехресті вулиць Соборна та Кринична біля будинку №31, внаслідок чого транспортний засіб та стовп отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки.

Одночасно, 22 квітня 2018 року о 14 год. 40 хв. після вчинення ДТП, знаходячись у смт. Єланець по вулиці Соборній водій ОСОБА_3 залишив місце вчинення правопорушення, керуючи транспортним засобом «САЗ 3507», державний номерний знак НОМЕР_1, чим порушив вимоги п. 2.10 «а,в,є» ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Також, 2 квітня 2018 року о 15 год. 30 хв. у смт. Єланець по вул. Криничній водій ОСОБА_3 після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, вжив алкогольний напій - пиво «Зіберт», чим порушив п.2.1. «є» Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КупАП.

На підставі вищенаведеного ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 - адвокат Ліпатов С.В. просить постанову судді скасувати та закрити провадження з підстав, визначених п.1. ч.1. ст. 247 КупАП.

Апелянт вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, яка ухвалена поверхнево, без повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та надання ним належної оцінки, що свідчить про формальне відношення судді до розгляду справи про адміністративне правопорушення.

На його думку суддя першої інстанції не повинен був розглядати справу за відсутності ОСОБА_3, оскільки останній не був повідомлений про дати призначених судових засідань належним чином, судові повістки направлялись за хибною адресою, за якою ОСОБА_3 ніколи не проживав, що загалом призвело до порушення його прав як особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Також зазначав, що в діях ОСОБА_3 відсутні ознаки складу правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Наголошував на тому, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази щодо керування ОСОБА_3 автомобілем «САЗ 3507», оскільки в протоколах про адміністративні правопорушення існують розбіжності з протоколами огляду місця події. З фототаблиці вбачається, що фото зроблені в різних місцях смт. Єланця та на них не видно, хто перебуває за кермом автомобіля, а також який саме автомобіль був учасником дорожньо-транспортної пригоди.

Крім цього, захисник вважає, що поліцейськими було порушено порядок огляду водія на стан сп'яніння, оскільки прилад який використовувався поліцейськими не дозволений для застосування в Україні, а строк його калібрування - не дотриманий. Тому його показники не можуть вважатися допустимим доказом. Крім того в матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння, що є порушенням Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства Охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735.

Зазначав, що водія не відстороняли від керування транспортним засобом, яке є обов'язковим у разі виявлення в нього стану алкогольного сп'яніння.

Також суд не викликав та не допитував свідків, незважаючи на наявність суперечностей в їх показах та поясненнях ОСОБА_3.

Звернув окрему увагу на те, що справу було розглянуто судом з порушенням правил підсудності, оскільки ОСОБА_3 зареєстрований та проживає в с. Братолюбівка, Єланецького району, Миколаївської області, а не в с. Кіровка Новоодеського району.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника Ліпатова С.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.

Тому суд, як на доказ вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, в обґрунтування своїх висновків, вірно послався на дані протоколів про адміністративне правопорушення серії БД №384124/401, БР №273453/402 і БР №273452/403 від 2 квітня 2018 року, акт огляду на стан сп'яніння, акт вилучення посвідчення водія, протоколи огляду місця події, а також на інші докази, які ним були досліджені належним чином, та перевірені судом апеляційної інстанції.

Самі складені протоколи про адміністративне правопорушення відповідають вимогам статті 256 КУпАП та щодо місця і суті адміністративних правопорушень повністю узгоджуються з даними, які містяться в матеріалах справи.

Отже, дослідивши матеріали справи, суддя першої інстанції встановив, що водій ОСОБА_3 не обрав безпечну швидкість, не врахував дорожньої обстановки і допустив зіткнення з бетонною опорою телефонного дроту, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, та не дочекавшись проведення огляду на визначення стану сп'яніння вжив алкогольний напій.

Ці обставини повністю узгоджуються як з письмовими поясненнями самого ОСОБА_3, так і свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які за положеннями статті 251 КУпАП є належними доказами по справі про адміністративне правопорушення.

Клопотань про допит вищезазначених осіб у судовому засіданні при подачі до суду інших письмових клопотань від захисника та ОСОБА_3 не надходило, а тому підстави для їх додаткового виклику до суду були відсутні.

Крім цього, до суду апеляційної інстанції Єланецьким відділенням Новоодеського відділу поліції наданий відеозапис з місця події, зроблений за допомогою стаціонарної відеокамери, та відеокамери представника поліції, який виїжджав на місце, і зміст цих записів відповідає змісту раніше складених протоколів та наданих до суду фотокадрів, а тому за положеннями статті 251 КУпАП може бути взяті до уваги при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з відеозапису з камери спостереження, який надано, за перехрестям, на якому відбулося ДТП, автомобіль «САЗ 3507» здійснив зіткнення з бетонною опорою, на якій було закріплено телефонний дріт, та відразу зрушив з місця, не дочекавшись громадян, які вибігли із приміщення напроти, приїзду поліції та оформлення ДТП.

Як вбачається з відеозапису 20180402_153117, який також надано Єланецьким відділенням Новоодеського відділу поліції, за кермом цього автомобіля, який за повідомленням громадянина до поліції вчинив ДТП, знаходиться ОСОБА_3, поряд свідок ОСОБА_7 Ніякої третьої особи, на допиті якої наполягав захисник в якості особи, що перебувала за кермом автомобіля, немає, що підтвердив і сам ОСОБА_3 у суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, ОСОБА_3 у суді апеляційної інстанції зазначив, що за кермом перебував сват ОСОБА_7, який також вживав алкогольний напій, а він сів за кермо на вимогу поліцейського для того, щоб дістати документи, але ці доводи спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що поліцейські виходять зі свого автомобіля та відразу підходять до автомобіля «САЗ 3507», де на місці водія за кермом перебуває ОСОБА_3.

На відеозаписі 20180402_153743 ОСОБА_3 спілкується з поліцейськими біля свого автомобіля тримаючи в руках пляшку пива.

Із письмових пояснень ОСОБА_3, наданих безпосередньо при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, слідує, що він здійснив зіткнення з бетонною опорою, так як у нього відмовили гальма під час виконання маневру повороту та він не розрахував швидкість, внаслідок чого пошкодив належний йому автомобіль. Після зіткнення він поїхав далі по смт. Єланець. Зрозумівши, що вчинив дорожньо-транспортну пригоду, та мав залишитись на місці випив 2 літри пива «Зіберт» (а.с.3, 33, 57).

Такі пояснення водія ОСОБА_3, які повністю співпадають та узгоджуються з наданими до суду апеляційної інстанції відеозаписами, даними щодо дорожньої обстановки на момент вчинення ДТП, яка відображена у схемі, та переліченими до неї пошкодженнями автомобіля і протоколу огляду місця події (а.с.29,30), вірно враховані у суді першої інстанції.

Щодо його пояснень з приводу керування автомобілем ОСОБА_7, наданим у суді апеляційної інстанції, то він не зміг пояснити їх явну суперечність тим поясненням, які він особисто надав у протоколах, підписаних ним письмових поясненнях та письмових поясненнях свідка ОСОБА_7.

Твердження захисника про введення в оману ОСОБА_3 представниками поліції при складанні цих документів, нічим, крім його особистих тверджень не підтверджено, а за такого є безпідставними, направленими на захист інтересів підзахисного за допомогою усіма можливими усними спростуваннями.

Отже, можна зробити висновок, що вищенаведені адміністративні правопорушення вчинені ОСОБА_3 у визначену у протоколах дату та час, та за досліджених у судах першої та апеляційної інстанції обставинах.

Будь-яких обґрунтованих доводів, що вказані правопорушення ним не здійснювалися, або його права було порушено при складанні протоколів, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено.

Усі доводи апеляційної скарги щодо обставин події викладені захисником всупереч письмовим поясненням ОСОБА_3, які додані до протоколів, та наданим ним у самих протоколах, в яких він зазначив, що «згоден» з викладеними у них обставинами та вчиненим ним адміністративними правопорушеннями.

Також у цих поясненнях ОСОБА_3 особисто зазначив, що проживає у Новоодеському районі с.Кіровка, по вул. Квіткова, 56, внаслідок чого протоколи про адміністративні правопорушення направлені на розгляд до Новоодеського районного суду Миколаївської області у відповідності до положень статті 276 КУпАП.

Тому подана апеляційна скарга захисником Ліпатовим С.В. на захист інтересів ОСОБА_3 не тільки не узгоджується з жодним доказом, що є у справі, але жодним чином їх не спростовує, так як: по-перше, ґрунтується на припущеннях, а по-друге, обставини, на які посилається апелянт, викладені всупереч наявним у справі доказам без ознайомлення з їх змістом.

Так захисник посилається на порушення порядку огляду на стан сп'яніння та не відсторонення водія від керування, але не пояснює визнання водієм вживання алкогольного напою, після ДТП у присутності поліцейських та до складання акту про огляд, що зафіксовано у протоколі, підписаному двома свідками, а також наявність у матеріалах справи акту про вилучення посвідчення водія, про що вказано і у протоколі (а.с.1-2, 6-7).

Зазначає про порушення прав ОСОБА_3 при його огляді поліцейськими на стан сп'яніння без направлення до медичного закладу для проведення такого же огляду, але не зазначає підстави такого направлення, оскільки водій сам повідомив про вживання ним алкоголю, не заперечував пройти такий огляд на місці та погодився з його результатом, що у відповідності до положень пункту 7 розділу І та 7 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) виключає його подальше направлення до медичного закладу.

Зауважень та заперечень на результати тесту за допомогою приладу Драгер матеріали справи не містять.

Посилання захисника на неможливість використання газоаналізатору, у зв'язку з відсутністю його у державному реєстрі та порушенням порядку проведення калібровки, що на його думку виключає можливість його експлуатації представниками поліції, є помилковим, так як газоаналізатори (алкотестери) виробництва Німеччини «Драгер», що вже перебувають в експлуатації на підставі раніш виданого сертифіката, можуть експлуатуватися і надалі за умови своєчасно проведеної періодичної повірки з міжповірочним інтервалом раз на рік.

Крім того апелянт посилається на порушення судом першої інстанції права ОСОБА_3 на захист.

Однак з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 скористався правом укласти договір із захисником, по справі призначалося три судових засідання, про дату та час кожного засідання захисник апелянта був належним чином сповіщений, знайомився з матеріалами справи та заявляв в його інтересах клопотання.

Скарг на дії судді про порушення його права на захист при розгляді справи від ОСОБА_3 та його захисника не подавалося.

За такого вищенаведені доводи апелянта є неспроможними, та спростовуються письмовими матеріалами справи.

Стосовно посилання апелянта про порушення судом порядку направлення йому копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності слід зазначити, що це не є підставою для скасування самої постанови, крім того початок перебігу строку на оскарження такої постанови починається з дня її винесення, а не з дня її отримання особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

Таким чином викладені в постанові судді факти узгоджуються між собою, не суперечать доказам, що містяться в матеріалах справи та доводять обґрунтовану підозру вважати про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень, передбачених статями 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до пункту 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно до пункту 2.10 «а,в,є» Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди, до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

За положеннями пунктів 3, 6, 7 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Тому проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції вірно надав оцінку усім дослідженим письмовим доказам, письмовим поясненням правопорушника та свідків, за якими він проявив неуважність та здійснив зіткнення з бетонною опорою, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, та не дочекавшись огляду вжив алкогольні напої, тобто ОСОБА_3 порушив вимоги пунктів 2.10 «є», 12.1, 2.10 «а,в,є» Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 122-4, 124, ч.4 ст. 130 КУпАП.

За такого прийняте суддею першої інстанції рішення є законним та не підлягає скасуванню, про що просить апелянт.

Стягнення за вчинення адміністративних правопорушень призначено ОСОБА_3 з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, а вид стягнення визначено у межах санкцій, встановлених за більш серйозне правопорушення з вчинених, що передбачено ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - адвоката Ліпатова С.В. залишити без задоволення, а постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статями 122-4, 124 і частиною 4 статті 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Ямкова