Постанова № 75594521, 31.07.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/577/17

Провадження № 22-ц/779/695/2018

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Крилюк М. І.

Суддя-доповідач Малєєв

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі:

судді-доповідача - Малєєва А.Ю.,

суддів: Бойчука І.В., Девляшевського В.А.,

за участю секретаря - Возняк В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року про зупинення провадження, постановлену головуючим суддею Крилюк М.І. в м. Косів, дата складання повного тексту якої не відома, по справі за позовом ОСОБА_3 до Верховинського районного лісгоспу про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

1. Суть заявлених позовних вимог.

1.1. Позов заявлено 20.10.17 (а.с. 2-4).

1.2. Обґрунтування позовних вимог.

Позивач ОСОБА_3 заготовлену на підставі дозволу на проведення заготівлі деревини згідно виписаних йому нарядів на відпуск лісоматеріалів деревину зберігав на території лісового господарства присілка Малий Затінок с. Ільці Верховинського району Івано-Франківської області з метою подальшого транспортування.

11.05.2015 група осіб (в т.ч. працівники Верховинського лісгоспу) без дозволу позивача ОСОБА_3 заволоділи належним йому майном (вищевказаною деревиною), яку секвестровано та передано на нижній склад Верховинського районного лісгоспу.

Лісодеревина позивачу так і не була передана, перебуває під охороною працівників відповідача, фактично у його віданні, грошові кошти позивачу не повернуті, ними без достатньої правової підстави користується відповідач, чим завдає позивачу шкоди.

Відмова відповідача в добровільному порядку повернути належні позивачу або майно (деревину), або грошові кошти і є підставою звернення до суду з даним позовом.

1.2.1. Просив стягнути з Верховинського районного лісгоспу 48389,0 грн боргу за придбану та не передану позивачу лісгоспродукцію.

1.3. Провадження у справі відкрито 23.11.2017 (а.с. 24 - Ухвала).

1.4. Представник відповідача в особі директора ОСОБА_5 (а.с. 38 - довіреність) 11.12.17 подав до суду Клопотання про зупинення провадження у справі (а.с. 32-33).

1.4.1. Просили зупинити провадження у справі №340/577/17 за позовом ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 48389,0 грн з Верховинського районного лісгоспу до закінчення судового розгляду у Верховинському районному суді кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015 за №12015090130000086, про обвинувачення ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.

1.4. Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року зупинено провадження у справі (а.с. 40).

2. Суть апеляції.

2.1. Позивач оскаржив ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку (а.с. 67-68).

2.1.1. Зміст апеляційних вимог.

На думку апелянта (позивача) зупинення провадження по справі є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки, на думку останнього, зібрані докази у справі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній справі, вирішивши її по суті, об'єктивна неможливість розгляду даної справи до розгляду Верховинським районним судом кримінального провадження у справі №340/566/16-к відсутня, так як це є зовсім не пов'язані справи.

2.1.2. Просить ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2.3. В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились. У справі достатньо даних про права та обов'язки сторін, тому її можливо вирішити на підставі наявних матеріалів.

3. Фактичні обставини, встановлені судами.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б підтверджували право власності ОСОБА_3 на витребовуване майно (секвестровану деревину), зокрема і наряди на відпуск лісоматеріалів, якими позивач (апелянт) аргументує законність здійсненої ним заготівлі деревини, оплату вказаної лісопродукції та дотримання ним порядку такої заготівлі, а також будь-які інші дані, які б підтверджували факт неправомірного заволодіння працівниками Верховинського райлісгоспу та Верховинського РУВС майном, власником якого є ОСОБА_3

Згідно Довідки, збитки, завдані лісовому господарству лісопорушником ОСОБА_3, становлять 48389,02 грн (а.с. 13 - Довідка).

Матеріалами справи підтверджено, що по факту вчинення ОСОБА_3 самовільної рубки лісу в загальній кількості 16,39 м. куб. відкрито кримінальне провадження №12015090130000086 від 26.05.2015 за ст. 246 КК України (справа №340/556/16-к, злочин проти довкілля, незаконна порубка лісу), зокрема: а.с. 34-35, 36-37 - витяги з ЄДРСР ухвал Верховинського районного суду, абз. 1 а.с. 11 - копія Ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області, абз. 5 а.с. 3 - позовна заява ОСОБА_3

4. Оцінки апеляційного суду.

4.1. Суд першої інстанції, враховуючи імперативність приписів ч. 1 ст.201 ЦПК України та наявну неможливість розгляду справи, з метою уникнення формалізму при вирішенні справи та забезпечення прав сторін, дійшов висновку про необхідність зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12015090130000086 про обвинувачення ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України.

4.2. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

4.2.1. П. 9 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України (поточна редакція) визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Приписами п. 6 ч. 1 ст. 251 чинного ЦПК України (аналогічно і п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України попередньої редакції) встановлено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судового рішення в іншій справі.

Матеріалами справи підтверджено, що по факту вчинення ОСОБА_3 самовільної рубки лісу в загальній кількості 16,39 м. куб. відкрито кримінальне провадження №12015090130000086 від 26.05.2015 за ст. 246 КК України (справа №340/556/16-к, злочин проти довкілля, незаконна порубка лісу), зокрема: витягами з ЄДРСР ухвал Верховинського районного суду, що на а.с. 34-35, 36-37, змістом абзацу 1 на а.с. 11 - копією Ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області, та стверджено особисто позивачем (апелянтом) у тексті позовної заяви (абз. 5 а.с. 3 - позовна заява ОСОБА_3.).

Наявною в матеріалах справи копією ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15.03.2016 року, на зміст якої позивач (апелянт) посилається в позовній заяві як на встановлені судами обставини справи (абз. 2, 4 а.с. 3), констатовано, що «згідно повідомлення Верховинського РВ УМВС №233 від 25.05.2015 року та №2159 від 05.10.2015 року по факту вчинення ОСОБА_3 самовільної рубки лісу в загальній кількості 16,39 м. куб. відкрито кримінальне провадження №12015090130000086 від 26.05.2015 року за ст. 246 КК України» (абз. 1 а.с. 11).

Відтак, апеляційний суд погоджується, що розгляд даної цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Верховинського районного лісгоспу про стягнення 48389,0 грн боргу за (зі слів позивача-апелянта) придбані та не передані йому 16,39 м. куб. лісопродукції є об'єктивно неможливим до вирішення кримінальної справи №340/556/16-к - набрання законної сили судовим рішенням по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12015090130000086 про обвинувачення ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України (щодо самовільної рубки лісу в загальній кількості 16,39 м. куб.).

4.2.2. Непідтвердженими та такими, що спростовані матеріалами справи, є доводи апелянта щодо відсутності об'єктивної неможливості розгляду даної справи до розгляду Верховинським районним судом кримінального провадження у справі №340/566/16-к, так як це є зовсім не пов'язані справи.

Зокрема і в даній цивільній справі, і в указаній кримінальній справі спори тривають щодо 16,39 м. куб. лісу, щодо відшкодування 48389,0 грн їх вартості - завданої шкоди: або з підстав повернення боргу за заготовлену та не отриману лісопродукцію, або з підстав самовільної рубки лісу.

4.2.3. Доводи апелянта, що зібрані докази у цивільній справі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній справі, вирішивши її по суті, спростовано змістом п. 3 даної Постанови (в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б підтверджували право власності ОСОБА_3 на витребовуване майно (секвестровану деревину), зокрема і наряди на відпуск лісоматеріалів, якими позивач (апелянт) аргументує законність здійсненої ним заготівлі деревини, оплату вказаної лісопродукції та дотримання ним порядку такої заготівлі, а також будь-які інші дані, які б підтверджували факт неправомірного заволодіння працівниками Верховинського райлісгоспу та Верховинського РУВС майном, власником якого є ОСОБА_3.). Крім того, згідно Довідки, на яку позивач-апелянт посилається як на підставу обґрунтування суми заявленого цивільного позову (абз. 6 а.с. 3), то даною довідкою визначено, що збитки в сумі 48389,02 грн, завдані лісовому господарству саме ОСОБА_3, як лісопорушником (а.с. 13 - Довідка).

4.2.4. Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

5. Висновки.

За умов, що обставини у даній справі щодо належності деревини є також і предметом кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 246 КК України, яке розглядається судом, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції мав підстави для зупинення провадження у цивільній справі до вирішення кримінального провадження.

Тому апеляційну скаргу належить відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року про зупинення провадження залишити без задоволення.

Ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 31.07.20182018.

Суддя-доповідач А.Ю. Малєєв

Судді: І.В. Бойчук

В.А. Девляшевський