Рішення № 75594442, 30.07.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1801/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"30" липня 2018 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Висоцька Г.А.

при секретарі судового засідання – Радєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі ТОВ «Служба миттєвого кредитування» ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 26 056 грн. 62 коп. та судових витрат по справі

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між позивачем та відповідачем 12.09.2014 року був укладений кредитний договір № 140912-104302, відповідно до умов якого товариство надало позичальнику кредитні кошти в розмірі 900 грн., а відповідач зобов’язався повернути кошти в строк до 25.09.2014 року, а також сплатити проценти у розмірі 2 % за кожен день користування кредитом.

Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобов’язань позичальником є обов'язок останнього сплатити неустойку в розмірі 2% від суми кредиту за кожен день прострочення платежу за кредитним договором.

Взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виконало в повному обсязі. Проте, відповідач, незважаючи на це, порушив його, оскільки, своєчасно не погасив кредит та не сплачував проценти за користування ним, внаслідок чого станом на 05.06.2018 року утворилася заборгованість по кредитному договору в вищевказаному розмірі.

Ухвалою суду від 31.05.2018 року було відкрито провадження по вказаній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 25.06.2018 року та відкладено на 30.07.2018 року

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв'язку з чим, згідно ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (зареєстрована як фінансова установа) та ОСОБА_1 12.09.2014 року був укладений кредитний договір № 140912-104302, в якому сторони узгодили всі його умови.

Відповідно до договору товариство надало відповідачу кредит у розмірі 900 грн. 00 коп., а відповідач зобов’язався повернути кошти в строк до 25.09.2014 року, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 250 грн. 00 коп., із розрахунку 2 %за кожен день користування кредитом.

Відповідач 25.09.2014 року сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 252 грн. та пролонгував договір строком до 09.10.2014 року, зобов’язавшись повернути кредит у розмірі 900 грн. разом з відсотками. Після чого 30.10.2014 року сплатив частково суму боргу у розмірі 378 грн. та відсотки за користування кредитом в сумі 122 грн.

Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобов’язань позичальником є обов'язок останнього сплатити неустойку, відповідно до п.п. 6.2. Договору.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 ЦК передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст.546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, в зв'язку з чим станом на 14.05.2018 року утворилася заборгованість по кредитному договору, яка складається з:

- заборгованості за кредитом - 900 грн.

- заборгованості по процентам - 130 грн.

Обумовлений розрахунок заборгованості, з дотриманням вимог ст.ст.12,76-81 ЦПК України не спростовано.

За такого, в силу ст.ст. 526, 530 ЦК України вказана заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Служба миттєвого кредитування».

Крім того, позивачем за порушення виконання зобов'язання нарахована пеня в розмірі 23 256 грн. 00 коп.

Так, Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року по справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасно виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Вимога позивача про стягнення пені в розмірі, який перевищує заборгованість, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Такий висновок Конституційного Суду України узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, в якій наголошено, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, а тому принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах. Конституційний Суд України визначив, що захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема ч.3 ст. 551 ЦК України.

В силу ч. 3. ст. 551 ЦК України, розмір неустойки, а пеня є її видом, може бути зменшений за рішенням суду, якщо значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За такого, враховуючи вищевикладене, ступінь виконання боржником своїх зобов’язань, сума пені підлягає зменшенню до 1500 грн. і це у повній мірі буде відповідати наведеним вище засадам Конституції України, міжнародній практиці та нормам цивільного законодавства про розумність та справедливість судових рішень.

В силу ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог ( 9%), їх документального підтвердження, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 171 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-83, 141, 259, 263 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» заборгованість за кредитним договором № 140912-104302 від 12.09.2014 року, що утворилася станом на 14.05.2018 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 900 грн., заборгованість по процентам розмірі 130 грн., пеню в розмірі – 1500 грн., судові витрати в розмірі – 171 грн., а всього 2701 (дві тисячі сімсот одна) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», 69037 Запорізька область, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул. Сорок років Рад України буд. 39-А,офіс 25 код ЄДРПОУ 38839217.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Шевченко 33/27., РНОКПП 231330824.

Суддя Висоцька Г.А.