Ухвала суду № 75592776, 25.07.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6131/18 1-кс/335/5684/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., за участю секретаря судового засідання Тимченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області Клименко С.В. погоджене з прокурором відділу прокуратури Запорізької області Крошка Т.В., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, вірмен, громадянина Вірменії, тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживає у АДРЕСА_2, раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження прокурора Крошка Т.В., слідчого Клименко С.В., підозрюваного ОСОБА_3, захисника Астаф'єва Г.В., перекладача Зангизорян Ш.С., -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000161 від 02.06.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02 червня 2018 року, приблизно о 17 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «BMW-330 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 (литовська реєстрація), здійснював рух по проїзній частині вул. Набережна Магістраль в м. Запоріжжі, з боку вул. Української в напрямку вул. Лермонтова, зі швидкістю не менше 100,7 км/год, що перевищує допустиму швидкість руху в населеному пункті. В цей же час по правому тротуару, по ходу руху автомобіля, в зустрічному йому напрямку рухались пішоходи ОСОБА_8 та малолітня ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. Під час руху, поблизу стовпа ЛЕП № 220, водій ОСОБА_3 перед зміною напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечно та не створить небезпеки та перешкод іншим учасникам дорожнього руху, змінив напрямок свого руху вліво, та скоїв наїзд на бордюрний камінь зліва по ходу свого руху, після чого допустив занос керованого автомобіля, який виїхав на праве узбіччя по ходу свого руху, де скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_8 та малолітню ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 10.1., 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами № 136 від 06.03.2013 року, В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди, а пішохід ОСОБА_8 була доставлена до лікарні, де цього ж дня померла. Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб. За даним фактом 02.06.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12018080000000161 за ч. 3 ст. 286 КК України. 03.06.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. 03.06.2018 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб - 02.08.2018 включно.

Посилаючись на те, що для закінчення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню органу досудового розслідування потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, виконання яких неможливо до закінчення строку тримання під вартою підозрюваного, а також зазначаючи, що з урахуванням тяжкості злочину, у якому підозрюється ОСОБА_3, не зменшилися ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_3 в межах строку досудового розслідування.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав на підставах, викладених у клопотанні та пояснив, що ОСОБА_3 раніше судимий на території інших країн, не має постійного місця проживання, громадянин іншої держави, ризики не зменшилися.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків, доводи прокурора про наявність судимостей на території інших країн не мають значення, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді застави, надавши письмові заперечення.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000161 від 02.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

03.06.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

03.06.2018 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб - 02.08.2018 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, оскільки необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: необхідно отримати висновки раніше призначених судових експертиз; необхідно провести огляди вилучених речей і предметів, прийняти рішення про визнання їх речовими доказами; отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок раніше призначеної судової хімічної експертизи за експертною спеціальністю дослідження волокнистих матеріалів і виробів із них по речовим доказам, які вилучені під час огляду автомобіля та по одягу водія і пасажирів автомобіля «BMW 330 D», реєстраційний номер НОМЕР_1; отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок раніше призначеної судово-біологічної експертизи за експертною спеціальністю «Молекулярно-генетичні дослідження» за виявленими біологічними слідами з салону автомобіля «BMW 330 D», реєстраційний номер НОМЕР_1; отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок раніше призначеної комплексної судово-медичної експертизи, для встановлення осіб, яка знаходилась за кермом автомобіля та був його пасажиром, з урахуванням тілесних ушкоджень, які вони отримали в момент ДТП; після проведення вищезазначених судових експертиз провести огляди вилучених речей і предметів, прийняти рішення про долучення їх до матеріалів кримінального провадження як речових доказів; провести пред'явлення речей для впізнання, зокрема одягу підозрюваного ОСОБА_3, свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 всім свідкам у кримінальному провадженні; повідомити підозрюваному ОСОБА_3 про зміну раніше повідомленої підозри та допитати його як підозрюваного; долучити до матеріалів кримінального провадження документи, що характеризують підозрюваного; виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваним ОСОБА_3; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, копії яких вручити підозрюваному та захиснику.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.07.2018 року ОСОБА_3 продовжено строк досудового розслідування до 03.10.2018 року.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що наявні обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, також слідчий суддя враховує обсяг підозри та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Також слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, є громадянином іншої держави, не працевлаштованого, постійного місця проживання на території України не має, раніше судимого на території інших держав.

З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, ступеню участі підозрюваного у його вчиненні, а також доказів та обставин, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, та приходить до висновку, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Матеріалами клопотання підтверджено, що встановлені раніше ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 на даний час продовжують існувати, та на переконання слідчого судді, даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України" крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Так, органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 3 ст. 286 КК України, які у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину.

Доводи сторони захисту в частині недоведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки питання наявності зазначених ризиків, було встановлено слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.

Таким чином, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено підстав для зміни запобіжного заходу, та стороною захисту не підтверджено, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Беручи до уваги, що під час розгляду клопотання встановлені обставини, що перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку тримання підозрюваного під вартою, не зменшилися ризики, що виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою і відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який, клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню та слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_3 в межах строку досудового розслідування, строком до 22.09.2018 року.

Керуючись, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 197, 199, 201, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області Клименко С.В. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів до 22 вересня 2018 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: І.А.Крамаренко