Постанова № 75592311, 26.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/489/18-а

Головуючий у 1-й інстанції:Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

26 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року (повний текст складено 24.04.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2018 року позивач, ОСОБА_2, звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 19.10.2017 року №39 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_2; зобов'язання Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на призначення її пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи з 26.08.1987 року по 01.10.1987 року позивач працювала учнем слюсарем ливарного цеху, з 01.10.1987 року по 01.11.1987 року учнем токаря та з 02.11.2987 по 06.10.1997 року токарем 2 розряду ливарно-механічного цеху в ВАТ "Жмеринський завод "Сектор".

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 19 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що із матеріалів справи встановлено, що в спірні періоди, позивач працювала на посадах, не передбачених Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано вимоги п.18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства. Установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав, що позивач займала посаду учня слюсара та токаря з нормальними умовами праці, тоді як ст. 13 Закону №1788 однією з умов для призначення пільгової пенсії є зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці і ця робота повинна бути віднесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників. Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

В судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 26.08.1987 року по 01.10.1987 року позивач працювала учнем слюсарем ливарного цеху, з 01.10.1987 року по 01.11.1987 року учнем токаря та з 02.11.2987 по 06.10.1997 року токарем 2 розряду ливарно-механічного цеху в ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", що підтверджується записами в трудовій книжці.

10.10.2017 року позивач звернулась до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою при призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 2 Розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Разом із тим, отримала відмову №39 від 19.10.2017 року, яка мотивована відсутністю посади токаря у списках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 , а також відсутністю довідки, що підтверджує пільговий характер роботи та наказу про атестацію робочого місця.

У судовому засіданні 03.04.2018 року було допитано в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Так, зокрема, ОСОБА_5 зазначила, що з 1985 року по 1995 рік працювала слюсарем і токарем на в ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" разом із позивачем, де отримували алюмінієві деталі та обробляли їх на абразивних кругах, сухим способом. Крім того, в цеху були станки, які мали шкідливі випаровування. В свою чергу, ОСОБА_6 зазначила, що з 1989 по 1996, 1997 роки також працювала на ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" де здійснювала затирання гайок сухим способом на абразивних кругах. Також вказала, що вони постійно дихали маслом, яке випаровувалось із станків, що стояли в цеху.

В матеріалах справи міститься архівна довідка виконавчого комітету Жмеринської міської ради №01-14-302 від 02.12.2016 року в якій зазначено про те, що ОСОБА_2 значиться в документах ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (в минулому «Жмеринський завод «Сектор»):

- з 26.08.1987 року учнем слюсаря механічнозбиральних робіт, ливарний цех з нормальними умовами праці (наказ з особового складу №309 від 26.08.1987 року);

- з 01.10.1987 року переведена учнем токаря, ливарний цех з нормальними умовами праці (наказ з особового складу №245 від 01.10.1987 року);

- з 02.11.1987 року токар 2-го розряду, ливарний цех;

- з 01.05.1989 року токар 2-го розряду, ливарно-механічний цех;

- з 20.01.1992 року токар 3-го розряду;

- звільнення в зв'язку із скороченням чисельності з 06.10.1997 року.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1, 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. "б" ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема 50 років - по 31 березня 1965 року включно.

Згідно із п. "а" ч. 1 ст. 100 Закону №1788 особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до наданої ксерокопії трудової книжки, позивач у період з 26.08.1987 року по 01.10.1987 року працювала учнем слюсаря ливарного цеху, з 01.10.1987 року по 01.11.1987 року учнем токаря та з 02.11.2987 по 06.10.1997 року токарем 2 розряду ливарно-механічного цеху в ВАТ "Жмеринський завод "Сектор".

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, на період роботи позивача застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 р. №1173 та Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.

Постановою №1173 передбачені професії: розділ ХV «Металообробка» п. 10 Інші професії металообробки «робітники на обдиранні, точінні, шліфуванні металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом».

Однак, в списках, затверджених Постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 р. №1173 та Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162, посада токаря передбачена не була.

Також, пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно архівної довідки виконавчого комітету Жмеринської міської ради №01-14-302 від 02.12.2016 року зазначено про те, що в документах ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» (в минулому «Жмеринський завод «Сектор») значиться ОСОБА_2, яка займала посаду учня слюсара та токаря з нормальними умовами праці, тоді як ст. 13 Закону №1788 однією з умов для призначення пільгової пенсії є зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці і ця робота повинна бути віднесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Колегія суддів вважає, що зазначена довідка, також спростовує доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано вимоги п.18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах, оскільки позивачем не надано уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку та будь-яких інших документів підтвердження шкідливих умов праці, характер виконуваних позивачем робіт, що містяться у Списку №2.

Також, із матеріалів справи встановлено, що в спірні періоди, позивач працювала на посадах, не передбачених Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 31 липня 2018 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.