Постанова № 75592186, 26.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/501/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

головуючого судді: Русанової В.Б.

суддів: Гуцала М.І. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання - Патової Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року, (суддя Кравченко Є. Д., повний текст складено 23.04.2018 р.) по справі № 818/501/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

третя особа Сумський обласний військовий комісаріат

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним рішення Міністерства оборони України № 7 від 19.01.2018 р. про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця - позивачу ОСОБА_1;

- зобов'язати Міністерство оборони України вчинити певні дії пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги позивачу в порядку і розмірі встановленому ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 19.01.2018 № 7, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_1

Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_1 у порядку і у розмірі, встановленому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Міністерство оборони України ( далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на не вірне встановлення обставин справи, не доведеність обставин справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, безпідставність висновків суду про те, що смерть особи, не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, не враховано як належний доказ лист прокуратури, в якому зазначено обставини загибелі, що призвело до невірного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 27.01.2015 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., проходив військову службу в Збройних Силах України, на підставі контракту на особливий період до оголошення демобілізації.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 загинув в період з ІНФОРМАЦІЯ_2 при невстановлених обставинах, в місці дислокації військової частини № А1126.

За фактом загибелі військовослужбовця військової частини А 1126 молодшого сержанта ОСОБА_2 військовою прокуратурою Дніпропетровьсокого гарнізону проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015040010000781 від 19.10.2015р.

Відповідно до наказу командира військової частини А 1126 від 04.11.2015р. № 245 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезбечення у зв'язку зі смертю молодшого сержанта ОСОБА_2, командира парашутно-десантного відділення десантного взводу парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3. внаслідок гострої крововтрати , відкритих ран декількох верхніх кінцівок , умисного самоушкодження гострим предметом(а.с.83)

Відповідно до п.1 наказу командира 25 окремої повітрянодесантної бригади від 04.11.2015р. № 92-РС ( в редакції наказу командира військової частини А 1126 від 11.11.2017. № 206-РС) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. внаслідок гострої кровотови, відкритих ран декількох ділянок верхніх кінцівок та інших невідомих та не уточнених причин смерті. (а.с.13,84).

22.12.2016 року ОСОБА_1, матір загиблого ОСОБА_2, звернулась до Сумського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової допомоги у зв'язку із загибеллю сина (а.с. 76).

18.01.2017 року Сумським обласним військовим комісаріатом заяву ОСОБА_1 та відповідні документи направлено на розгляд до Комісії Міністерства оборони України (а.с.93).

03.02.2017 року Міністерство оборони України повернуло пакет документів до Сумського обласного військового комісаріату з проханням долучити після закриття кримінального провадження результати розслідування військової прокуратури, оскільки надані документи не дають можливості з'ясувати обставини загибелі (смерті) ОСОБА_2 (а.с. 94).

Позивач, вважаючи, що такі дії (бездіяльність) відповідача суперечать чинному законодавству та порушують її права та свободи, зверталася до суду за захистом своїх прав.

26.05.2017 року постановою Ковпаківського районного суду м. Суми по справі № 592/3134/17 зобов'язано Міністерство оборони України вчинити необхідні дії, пов'язані з розглядом документів та виплатою одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця Збройних Сил України молодшого сержанта ОСОБА_2 - позивачу ОСОБА_1 в розмірі, встановленому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". (а.с. 52-53).

01.12.2017 року Комісією Міністерства оборони України прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на акт службового розслідування від 19.10.2015 року, в якому зазначено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок самоушкодження шляхом нанесення різаних ран, що підтверджується витягом з протоколу (а.с. 99).

Зазначене рішення комісії від 01.12.2017р. скасовано рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2018р. по справі № 818/219/18 , яке набрала законної сили відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018р. Також судовим рішенням зобов'язано Міністерство Оборони України вчинити дії , пов'язані з розглядом документів та призначення і виплатою одноразової грошової допомоги матері загиблого.

05.01.2018 року Сумським обласним військовим комісаріатом повторно направлено до Міністерства оборони України звернення та копії документів ОСОБА_1 щодо можливості виплати їй одноразової грошової допомоги (а.с. 100).

Додатково до вказаних документів додано лист військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України від 10.11.2017 року, в якому зазначено, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015040010000781 від 19.10.2015 року встановлено, що молодший сержант ОСОБА_2 вчинив самогубство, а саме умисно позбавив себе життя за власною ініціативою без стороннього тиску (а.с. 102).

19.01.2018 року Комісією Міністерства оборони України прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки смерть є наслідком вчинення самогубства, що підтверджено листом Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України від 10.11.2017 року та актом службового розслідування командира військової частини В0440 від 19.10.2015 року, у якому зазначено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок самоушкодження шляхом нанесення різаних ран. Зазначене підтверджується витягом з протоколу (а.с. 16).

Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача звернулась до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з пп.1 п. 2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Відповідно до ст. 16-1 цього Закону у випадках, зазначених у п.п.1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до п. 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 (далі - Порядок №975), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.

Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з ч. 6 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та, членів їхніх сімей", п. 12 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до п. 10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

- заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

- витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної, ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого,

Відповідно до п. 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10 і п. 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що Сумським обласним військовим комісаріатом до Департаменту фінансів Міністерства оборони України подано висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам військовослужбовця, до якого додано документи, зазначені в п. 10 цього Порядку.

Приймаючи рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідач послався на лист військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України від 10.11.2017 року, акт службового розслідування командира військової частини В0440 від 19.10.2015 року, в яких зазначено, що ОСОБА_2 вчинив самогубство, а саме умисно позбавив себе життя за власною ініціативою без стороннього тиску, смерть ОСОБА_2 настала внаслідок самоушкодження шляхом нанесення різаних ран.

В листі прокуратури від 10.11.2017 року зазначено, що військовою прокуратурою проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015040010000781 від 19.10.2015 року за фактом загибелі ОСОБА_2, яким встановлено, що він вчинив самогубство, а саме умисно позбавив себе життя за власною ініціативою без стороннього тиску. Вказане кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (а.с. 102).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що лист військової прокуратури не є належним доказом в підтвердження обставин загибелі військовослужбовця.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини загибелі встановлюються відповідними правоохоронними органами, в межах кримінального провадження.

Так, в листі військової прокуратури зазначено про прийняття 06.11.2017р. старшим слідчим військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Проте, постанова про закриття кримінального провадження № 42015040010000781 відповідачем, при прийнятті рішення, не досліджувалася та не витребовувалася, не з'ясовувалося питання чи є постанова слідчого чинною, та чи не оскаржена в судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що лист військової прокуратури та викладені в ньому обставини щодо обставин загибелі, а також акт службового розслідування командира військової частини не є належними доказами в підтвердження зазначених обставин, а отже безпідставно враховані відповідачем як підстава для відмови в призначені одноразової грошової допомоги позивачу.

Крім того, в матеріалах справи наявні два лікарських свідоцтва про смерть від 20.10.2015р. та від 29.10.2015р. , два повідомлення про смерть від 04.11.2015р. та від 11.12.2017р., та два акта службового розслідування від 26.10.2015р. та від 09.12.2017р. в яких по різному зазначено причини та обставини смерті ОСОБА_2 Відповідачем зазначені документи не враховані та їм не надавалася оцінки при прийнятті спірного рішення, а отже висновок відповідача про факт самогубства ОСОБА_2 є передчасним. (а.с.15,37, 38, 77,79-82, 112-113).

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість рішення від 19.01.2018 року, не надано доказів на спростування висновків суду.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, як неправомірного, та зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 по справі № 818/501/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді М.І. Гуцал О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 31.07.2018 року