Постанова № 75592116, 25.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/2156/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Курило Л.В. , Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2018р. (суддя Павлічек В.О.; м. Суми; повний текст ухвали складено 08.06.2018) по справі № 818/2156/18

за позовом ОСОБА_3

до Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення позачергової двадцять п'ятої сесії сьомого скликання Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області від 03.05.2018 року "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи".

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.06.2018 року.

07.06.2018 року до Сумського окружного адміністративного суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_3 просив суд зупинити дію рішення позачергової двадцять п'ятої сесії сьомого скликання Косівщинської сільської ради Сумського районну Сумської області від 03.05.2018 року "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи" до вирішення справи по суті.

Заява позивача мотивована тим, що оскаржуване рішення наразі діє і відповідачем та іншими особами здійснюються дії направлені на його виконання, що поглиблює конфлікт, нівелює законні права та інтереси членів громади, а також ставить під загрозу всю подальшу процедуру об'єднання територіальних громад. А отже, позивач вважає, що ефективний захист порушеного права в даній справі є можливим лише за умови зупинення виконання оскаржуваного рішення. Також позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з численними порушеннями вимог законодавства, регламенту сільської ради та з порушенням процедури оприлюднення порядку денного, проектів рішень та регламенту проведення сесії відповідача.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року заяву ОСОБА_3 - задоволено.

Зупинено дію рішення позачергової двадцять п'ятої сесії сьомого скликання Косівщинської сільської ради Сумського районну Сумської області від 03.05.2018 року "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи" до вирішення справи по суті.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2018 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що в заяві позивача про забезпечення позову, а також в ухвалі, що оскаржується, не зазначено про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості ефективного захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача. Заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені. В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції лише вказує, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння порушення прав, свобод та інтересів позивача та ускладнить їх відновлення. При цьому суд не зазначає, які саме права та інтереси позивача можуть бути порушені в результаті не застосування заходу забезпечення позову. Зазначає, що зупинення виконання спірного рішення Косівщинської сільської ради у даному випадку є фактично рівнозначним задоволенню позовних вимог, оскільки і зупинення дії рішення і визнання його незаконним має спільний наслідок - зупинення розпочатої Косівщинською сільською радою процедури об'єднання територіальних громад. Тобто, зупиненням дії рішення сільської ради фактично досягається мета подання позовної заяви позивачем (описана в позові мета позивача - визнання рішення сільської ради незаконним з метою зупинення процедури об'єднання в Садівську об'єднану територіальну громаду). Суд першої інстанції не врахував «масштабу» величезних негативних наслідків для відповідача від вжиття заходу забезпечення позову, а саме судом не враховано, що всі передбачені Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» етапи об'єднання повинні бути здійснені у чітко визначені законом строки. Зупинення дії оскаржуваного рішення до вирішення судової справи по суті призведе до пропущення строку на здійснення Косівщинською сільською радою наступних етапів процедури об'єднання, у зв'язку з чим стане неможливим завершення розпочатої відповідачем процедуру об'єднання. Таким чином, Косівщинська сільська рада в результаті зупинення дії оскаржуваного рішення до вирішення справи по суті, втратить передбачене чинним законодавством право увійти до складу об'єднаної територіальної громади.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача не є актом багаторазового застосування та на даний час вживаються дії щодо його виконання, отже за час розгляду справи дане рішення може бути виконано в повному обсязі, а отже вичерпає свою дію.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення оскарженого рішення, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння порушення прав, свобод та інтересів позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Однак колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції є помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до норм статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Перелік видів забезпечення позову встановлено ч.1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Із сукупного аналізу наведених правових норм колегія суддів приходить до висновку, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною у справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням такого акту. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен врахувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (у даному випадку територіальної громади, жителів села (сіл), інтересів яких стосується рішення, яке оскаржується).

До такого висновку спонукає зміст частини першої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, позивач посилається на те, що оскаржуване рішення відповідача може бути використано в подальшій процедурі об'єднання територіальних громад, зокрема, може бути утворена спільна робоча група, підготовлені та схвалені проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад, які будуть направлятись обласній державній адміністрації для надання висновку, у зв'язку з чим виконання судового рішення у даній справі втратить будь-яке значення.

Отже, заходи забезпечення позову, які вимагає вчинити позивач направлені виключно на можливі дії з боку інших осіб, які не беруть участь у справі, в майбутньому на виконання приписів ч.ч. 3, 4 ст. 6, ст. 7 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», здійснення яких неможливе без прийнятого відповідачем рішення. При цьому, будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, позивач у своєму клопотанні про забезпечення позову не надав. Також позивачем в обґрунтування доводів клопотання не наведено, в чому конкретно полягає існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди саме його правам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі.

Разом з цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку неможливо застосувати заходи забезпечення позову і з підстав наявності очевидних ознак протиправності рішення відповідача та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, оскільки з урахуванням предмета позову в даній адміністративній справі перевірка протиправності рішення можлива лише на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності. Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем в поданій заяві про вжиття заходів забезпечення заявленого позову не визначені конкретні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, які викладені у ст. 150 КАС України. Сама лише думка позивача з приводу ускладнення в майбутньому виконання рішення суду не може бути визнана судом достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спірних правовідносинах, оскільки є суб'єктивним судженням позивача, без зазначення існуючої очевидної небезпеки заподіяння шкоди позивачу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового та необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для вирішення спірного питання, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак вона підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області задовольнити .

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2018 по справі № 818/2156/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі № 818/2156/18 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) Л.В. Курило Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 31.07.2018.