Постанова № 75591915, 26.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1082/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Земляної Г.В., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Афіто» до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

У поданій до суду у лютому 2018 р. позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Афіто»» (надалі за текстом - «Товариство») зазначало, що відповідно до статті 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») має право зареєструвати податкові накладні складені починаючи з 1 липня 2015 року. Користуючись цим правом, позивач 02.02.2018 р. подав до Державної фіскальної служби України (надалі за текстом - «ДФС України») для реєстрації податкові виписані у 2016-2017 роках. Однак, відповідач відмовив у їх реєстрації посилаючись на те, що вони подані із перевищенням граничного строку.

Вважаючи таку відмову незаконною, Товариство просило:

- визнати протиправними дії та бездіяльність ДФС України, щодо не реєстрації податкових накладних: № 3 від 30.11.2016 р., № 4 від 30.11.2016 р., № 5 від 30.11.2016 р., № 6 від 30.11.2016 р.; № 1 від 31.12.2016 р.; № 7 від 30.11.2016 р.; № 2 від 31.12.2016 р.; № 3 від 31.12.2016 р.; № 4 від 31.12.2016 р.; № 5 від 31.12.2016 р.; № 6 від 31.12.2016 р.; № 7 від 31.12.2016 р.; № 1 від 31.01.2017 р.; № 2 від 31.01.2017 р.; № 3 від 31.01.2017 р.; № 4 від 31.01.2017 р.; № 5 від 31.01.2017 р.

- зобов'язати ДФС України зареєструвати податкові накладні: № 3 від 30.11.2016 р., № 4 від 30.11.2016 р., № 5 від 30.11.2016 р., № 6 від 30.11.2016 р.; № 1 від 31.12.2016 р.; № 7 від 30.11.2016 р.; № 2 від 31.12.2016 р.; № 3 від 31.12.2016 р.; № 4 від 31.12.2016 р.; № 5 від 31.12.2016 р.; № 6 від 31.12.2016 р.; № 7 від 31.12.2016 р.; № 1 від 31.01.2017 р.; № 2 від 31.01.2017 р.; № 3 від 31.01.2017 р.; № 4 від 31.01.2017 р.; № 5 від 31.01.2017 р.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі ДФС України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що на момент складання податкових накладних статтею 120-1 ПК України було визначено розмір штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише в межах 180 календарних днів з дати їх складання.

Відповідач також посилався на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що він намагався вчасно зареєструвати податкові накладні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягає на тому, що судом прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.02.2018 р. Товариство направило до ДФС України податкові накладні № 3 від 30.11.2016 р., № 4 від 30.11.2016 р., № 5 від 30.11.2016 р., № 6 від 30.11.2016 р.; № 1 від 31.12.2016 р.; № 7 від 30.11.2016 р.; № 2 від 31.12.2016 р.; № 3 від 31.12.2016 р.; № 4 від 31.12.2016 р.; № 5 від 31.12.2016 р.; № 6 від 31.12.2016 р.; № 7 від 31.12.2016 р.; № 1 від 31.01.2017 р.; № 2 від 31.01.2017 р.; № 3 від 31.01.2017 р.; № 4 від 31.01.2017 р.; № 5 від 31.01.2017 р. для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанцій документи доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, проте вони можуть бути прийняті через порушення вимог пункту 120.2 статті 120 ПК України, а саме

- податкову накладну № 3 від 30.11.2016 р. виписано 429 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 4 від 30.11.2016 р. виписано 429 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 5 від 30.11.2016 р. виписано 429 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 6 від 30.11.2016 р. виписано 429 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 1 від 31.12.2016 р. виписано 398 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 7 від 30.11.2016 р. виписано 429 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 2 від 31.12.2016 р. виписано 398 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну №3 від 31.12.2016 р. виписано 398 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 4 від 31.12.2016 р. виписано 398 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 5 від 31.12.2016 р. виписано 398 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 6 від 31.12.2016 р. виписано 398 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 7 від 31.12.2016 р. виписано 398 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 1 від 31.01.2017 р. виписано 367 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 365 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 2 від 31.01.2017 р. виписано 367 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 365 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 3 від 31.01.2017 р. виписано 367 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 365 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 4 від 31.01.2017 р. виписано 367 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 365 календарних днів з дати складання;

- податкову накладну № 5 від 31.01.2017 р. виписано 367 днів назад, а дата її реєстрації не може перевищувати 365 календарних днів з дати складання.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачалось, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII були внесені зміни у названу статтю ПК України.

Відповідно до цих змін реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

У подальшому стаття 201 ПК України знову зазнала змін.

Так, пунктом 201.10 статті 201 ПК України, у редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» від 9 листопада 2017 р. № 2198-VIII. Який набрав чинності 03.12.2017 р., передбачено, що платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки на момент направлення Товариством податкових накладних для реєстрації були відсутні часові обмеження щодо реєстрації податкових накладних, складених починаючи з 01.07.2015 р., слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність дій ДФС України.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а твердження скаржника про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ПК України які діяли на момент складення податкових накладних, а не на момент їх реєстрації, є помилковим.

Конституційний Суд України у рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 р. у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки предметом спору у цій справі є реєстрація податкових накладних, у суду відсутні підстави для застосування норм права, які діяли на момент їх складання.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 31 липня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя Г.В.Земляна