Постанова № 75591895, 24.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1159/18 Суддя суду першої інстанції:

Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Літвіної Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року, що прийнята у місті Києві, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування наказу, рішення, актів, протоколу, постанову, приписів та зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) визнати протиправним та скасувати наказ департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №67 від 16.02.2017;

2) визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 16.02.2017 №64;

3) визнати протиправним та скасувати акт департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 02.06.2017;

4) визнати протиправним та скасувати припис департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №С-0206/1 від 02.06.2017;

5) визнати протиправним та скасувати протокол про адміністративне правопорушення департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №1-Л-А-0206/1 від 02.06.2017;

6) визнати протиправним та скасувати акт департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №Т-0607/2 від 06.07.2017;

7) визнати протиправною та скасувати постанову департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №А- 1506/2 від 15.06.2017;

8) визнати протиправним та скасувати припис департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №С-1007/2 від 10.07.2017;

9) визнати протиправним та скасувати акт департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №Т-2007/2 від 12-20.07.2017;

10) визнати протиправним та скасувати припис департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №С-2007/2 від 20.07.2017;

11) визнати протиправним та скасувати акт департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №Т-1710/1 від 10-17.10.2017;

12) визнати протиправними дії департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області з проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за адресою: Київська область Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка вул. Черкаська, 20: 02.06.2017, 6.07.2017, 12-20.07.2017, 10-17.10.2017;

13) зобов'язати відповідачів утриматись від подальшого порушення моїх прав, свобод та інтересів шляхом проведення неправомірних перевірок за адресою: Київська область Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка вул. Черкаська, 20 та прийняття, за їх результатами рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 залишено позовну заяву ОСОБА_4 без руху і встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків в позовній заяві з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку із не усуненням її недоліків.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва на продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року апеляційну скарну повторно повернуто з підстав неусунення її недоліків.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для повернення позовної заяви було відсутні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частин першої-другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частинами п'ятою-дев'ятою статті 160 КАС встановлені вимоги до змісту позовної заяви, а статтею 161 КАС перелік та вимоги документів, що додаються до неї.

Відповідно до частин першої-другої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що підставою для повернення позовної заяви, яку було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 160-161 КАС є неусунення вказаних судом недоліків у визначений судом строк.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції послався на те, що вона не відповідає вимогам статей 160-161 КАС, зазначивши при цьому лише те, що позов подано з порушенням встановленого КАС строку.

Будь-яких недоліків позовної заяви, її невідповідності вимогам статей 160-161 КАС в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначено не було.

Колегія суддів наголошує на тому, що пропуск строку звернення до адміністративного суду не є невідповідністю позовної заяви вимогам статей 160-161 КАС, які встановлюють вимоги виключно до форми та змісту позову. Тобто пропуск строку не є недоліком, який може бути виправлений в порядку статті 169 КАС.

Порядок дій суду у випадку пропуску строку звернення до адміністративного суду на стадії вирішення питання можливості відкриття провадження у справі, врегульовано статтею 123 КАС.

Відповідно до частин першої-другої статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, у разі подання особою позову після закінчення строків звернення до адміністративного суду без заяви про поновлення пропущеного строку, такий позов підлягає залишенню без руху в порядку статті 123 КАС.

Варто відмітити, що суд у такому випадку не встановлює строк на подання заяви про поновлення строку, оскільки такий строк встановлено законом та він складає десять днів.

Не зважаючи на це, судом першої інстанції було самостійно встановлено відповідний строк у п'ять днів, який до того ж є меншим, ніж строк, встановлений КАС.

Відповідно до частини п'ятої статті 251 КАС учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4 частини шостої статті 251 КАС).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про залишення позовної заяви без руху направлено судом на адресу, вказану позивачем, 24.01.2018. Проте, поштове відправлення 30.01.2018 повернуто на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Колегія суддів звертає увагу на зазначене поштове відправлення, яке містило ухвалу про залишення позовної заяви без руху з належним отриманням якої закон пов'язує початок перебігу строку подання заяви про поновлення строку та встановленого судом першої інстанції строку усунення недоліків позовної заяви, було направлено з позначкою "Судова повістка", хоч судової повістки відправлення і не містило.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зазначена обставина проставлення на поштовому відправленні позначки "Судова повістка" суттєво вплинула на право позивача отримати судове рішення про залишення його позовної заяви без руху.

Так, відповідно до пункту 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Отже, у контексті права позивача на отримання у встановленому законом порядку судового рішення, відмітка "Судова повістка" зменшує термін перебування рекомендованого листа у відділенні поштового зв'язку, протягом якого особа може його отримати, з одного місяця до п'яти календарних днів з дня їх надходження до відповідного відділення.

Враховуючи викладене, направлення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху рекомендованим листом із позначкою "Судова повістка" не може були визнано належним направленням судового рішення, а тому і повернення цього листа з підстав закінчення терміну зберігання не належить вважати належним влученням рішення у розумінні частини шостої статті 251 КАС.

Таким чином, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 про залишення позовної заяви без руху судом у встановленому законом порядку позивачу не направлялась, а отже належним чином йому не вручалась.

На тому, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху позивач у встановленому порядку не отримував наголошував суд апеляційної інстанції у постанові від 22.03.2018 повертаючи справу на продовження розгляду. Не зважаючи на це, суд першої інстанції після повернення справи будь-яких дій щодо належного направлення (вручення) зазначеної ухвали позивачу не вжив.

Посилання суду в оскаржуваному рішенні на те, що позивач був обізнаний про залишення його позову без руху, судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки у будь-якому випадку строк початок перебігу строку подання заяви про поновлення строку та встановленого судом першої інстанції строку усунення недоліків позовної заяви пов'язується з отриманням (врученням) позивачем відповідної ухвали, а не з його обізнаністю про існування такої ухвали.

Приймаючи оскаржуване рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції пославшись на пункт перший частини четвертої статті 169 КАС зазначив, що позивачем не було усунуто її недоліків.

Проте, як зазначалося, пропуск строку звернення до адміністративного суду не є недоліком позовної заяви, який підлягає виправленню в порядку статті 169 КАС, а тому неподання заяви про поновлення строку у визначений строк не є підставою для її повернення на підставі пункту першого частини четвертої статті 169 КАС.

Щодо висновку суду першої інстанції про порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, то колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС).

Частиною другою статті 286 КАС передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Аналіз викладених норм свідчить, що законом встановлений загальний шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, для позовних заяв щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності законом встановлений спеціальний десятиденний строк звернення до суду, що обчислюється з дня вручення такого рішення (постанови).

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись 18.01.2018 до суду з позовом, позивачем заявлено 13 позовних вимог: скасування актів відповідачів, що датовані лютим, червнем, липнем, жовтнем 2017 року, визнання протиправними дій, вчинених у червні, липні, жовтні 2017 року, а також зобов'язання утриматися від вчинення дій.

Суд першої інстанції дослідив виключно строк оскарження постанови департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №А- 1506/2 від 15.06.2017, пославшись на статтю 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зазначивши про порушення позивачем десятиденного строку оскарження цієї постанови, оскільки її було проголошено ще 15.06.2017.

Щодо інших позовних вимог, то суд першої інстанції обмежився виключно констатуванням факту пропуску строку, не дослідивши при цьому обставини того, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваними актами та діями відповідачів.

Крім того, з урахуванням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскарження позивачем 18 січня 2018 року актів (дій) відповідачів, прийнятих (вчинених) після 18 липня 2017 року, у будь-якому випадку не може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про повернення позовної заяви є необґрунтованим та передчасним.

За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 34, 243, 312, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 30.07.2018.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Літвіна Н. М.

Федотов І.В.