Ухвала суду № 75591849, 30.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 липня 2018 року справа №229/3727/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Геращенко І.В., розглянув апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 14 листопада 2017 року у справі № 229/3727/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання поновити та виплатити пенсію,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла справа № 229/3727/17, разом з апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 14 листопада 2017 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Матеріали справи свідчать, що копія спірної постанови надіслана апелянту 21 листопада 2017 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційна скарга на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 14 листопада 2017 року надійшла до суду першої інстанції 13 липня 2018 року, тобто з пропуском встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження суду першої інстанції, посилаючись на те, що копія постанови суду першої інстанції отримана ним 04 липня 2018 року.

З приводу вищезазначених підстав, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Таким чином, дана апеляційна скарга подана після закінчення процесуального строку установленого нормами статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, зазначені обставини у їх сукупності виключають підстави вважати поважними причини пропуску представником позивача вказаного процесуального строку.

Відповідно до частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

За частиною 1 статті 4 Закону 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт оскаржує постанову Дружківського міського суду Донецької області від 14 листопада 2017 року.

Відповідно до п.п.5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвалу суду встановлено у 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII, для працездатних осіб у 2018 році встановлено прожитковий мінімум у розмірі 1762 грн.

Стаття 5 Закону № 3674-VI, визначає вичерпний перелік звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

До апеляційної скарги апелянт додав клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначив, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Ознайомившись із заявленим клопотанням, суддя-доповідач вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, зазначена стаття визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат.

Крім того, суддя-доповідач зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати є знаходження сторони у тяжкому майновому стані, який не дає можливості сплатити судовий збір. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість сплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з апеляційною скаргою.

Разом з тим, матеріали апеляційної скарги та додатки не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану позивача чи інших підстав для відстрочення сплати судового збору.

Апелянт, зазначаючи про відсутність у позивача доходів, з яких може бути сплачений судовий збір, не надає належного доказу на підтвердження таких обставин. Посилання апелянта на рішення суду першої інстанції, яким начебто підтверджено факт припинення виплати пенсії позивачу, вищенаведених обставин не підтверджує. Сам по собі факт отримання пенсії особою, не позбавляє особу права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір. Проте, документів на підтвердження обставин, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, апелянт не надав.

Враховуючи вищевикладене, суддя-доповідач вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати докази сплати судового збору у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

При цьому несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач: Краматор.УК/м.Краматорськ/220301101, Код отримувача (ЕДРПОУ) 37944338, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банка (МФО) 899998, Рахунок 34314206081008.

Водночас, згідно з частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зазначені недоліки мають бути усунені шляхом направлення до Донецького апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строків на подання апеляційної скарги, яка містить поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, або вказати інші підстави для поновлення строку та направлення на адресу суду документу про сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

Відмовити у задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 14 листопада 2017 року у справі № 229/3727/17 - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для направлення на адресу суду заяви про поновлення строків на подання апеляційної скарги, яка містить поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, або вказати інші підстави для поновлення строку та подання до Донецького апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору в сумі 1762 грн.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.

Роз'яснити представнику позивача, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, у відкриті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.В. Геращенко