Постанова № 75591559, 26.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 653/3528/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Крапівіна О.П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Шеметенко Л.П., Єщенка О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 15 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про зобов'язання призначити виплату пенсії за віком,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) через свого представника ОСОБА_1 (далі - представник позивача, ОСОБА_1.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (далі - Генічеське об'єднане УПФУ Херсонської області, відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, щодо не призначення позивачу пенсії за віком;

- зобов'язати Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області призначити пенсію за віком з 01.03.2017 року, як непрацюючому пенсіонеру, з врахуванням підвищення до пенсії відповідно до ч. 3 ст.29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але в розмірі не меншому прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є громадянкою України, досягла пенсійного віку і має достатній страховий стаж - 19 років 9 місяців 2 дні, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», досягла усіх необхідних умов для призначення їй пенсії за віком. На даний час вона не працює, в жовтні 1996 року виїхала на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. До виїзду за кордон була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1, АР Крим. До виїзду до Ізраїля, пенсія їй не призначалась, відповідно пенсійних виплат вона не отримує.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 15 січня 2018 року адміністративний позов задоволений повністю. Визнано протиправною бездіяльність Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, щодо не призначення ОСОБА_2 пенсії за віком. Зобов'язано Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком з 01.03.2017 року, як непрцюючому пенсіонеру, з врахуванням підвищення до пенсії відповідно до ч. 3 ст.29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але в розмірі не меншому прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. До того ж відповідач зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги факт правомірності можливого призначення пенсії та не врегулювання питання щодо місця проживання та реєстрації позивача. Заявник вказував, що заява про призначення пенсії ОСОБА_2, подана через представника, не відповідає формі, встановленій Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, до заяви не було додано нотаріально завірену копію паспорта громадянина України та не було пред'явлено цей паспорт при зверненні з заявою. Відповідач вказував, що зважаючи на те, що позивач не проживає на території АР Крим та м. Севастополя, підстав для призначення пенсії за віком не має.

У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, апеляційний суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що заяви про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, до заяви даються визначені порядком документи у тому числі документи, що посвідчують особу.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2, є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_1, дійсний до 14.05.2018 року.

Як було встановлено судом попередньої інстанції, ОСОБА_2 досягла пенсійного віку і має достатній страховий стаж - 19 років 9 місяців 2 дні (згідно копії трудової книжки та копії диплому. відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», досягла усіх необхідних умов для призначення їй пенсії за віком. На даний час вона не працює, в жовтні 1996 року виїхала на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. До виїзду за кордон була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1, АР Крим. До виїзду до Ізраїля, пенсія їй не призначалась, відповідно пенсійних виплат вона не отримує.

01.03.2017 ОСОБА_2 через свого представника за довіреністю звернулася до Генічеське об'єднане УПФУ Херсонської області із заявою, в якій просила призначити пенсію за віком як не працюючому пенсіонеру. До своєї заяви про призначення пенсії було додано нотаріально засвідчені копії довіреності, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, копію диплома про навчання, нотаріально засвідчену копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію трудової книжки та оригінал, заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк), копію довідки з ЖЕК.

В матеріалах справи наявні копії документів, доданих представником позивача до заяви про призначення пенсії.

Повідомленням № 26/02 від 31.03.2017 року Генічеське об'єднане УПФУ Херсонської області і відмовило у призначенні пенсії. Відмова у призначенні пенсії мотивована тим, що заява про призначення пенсії подається заявником особисто або через представника на підставі нотаріально посвідченої довіреності, заява подається за місцем проживання (реєстрації), особа, яка подає заяву про призначення пенсії повинна пред'явити паспорт або інший документ, що засвідчує цю особу та її місце проживання. Генічеське об'єднане УПФУ Херсонської області вказувало, що ОСОБА_3 заяву подано не за місцем проживання та не надано документа, що посвідчує особу - паспорт громадянина України.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 44 вищевказаного Закону, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Питання призначення пенсії громадянам України регулюється Порядком про подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.22, 2.23, 4.2 вищевказаного Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління за місцем проживання (реєстрації). До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року4 документи про місце проживання (реєстрації) особи. За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання. Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що представник позивача, який звертався до УПФУ надав всі необхідні документи для призначення пенсії, про що у своєму повідомленні № 26/02 від 31.03.2017 року погоджується УПФУ. Єдиною перепоною для призначення позивачу пенсії за віком є не пред'явлення ним особисто або через представника оригіналу паспорту громадянина України.

Поміж тим, передбачено, що за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування, іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання. До заяви про призначення пенсії представником позивача ОСОБА_1 було подано нотаріально засвідчену копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою «Прийняття на консульський облік в консульському відділенні посольства України в державні Ізраїль».

Відповідно до п. 2 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.02.2007 року № 719-V паспорт - це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном.

Згідно із ст. 1, ст. 2, ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» на громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається. Документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється на період до десяти років з можливістю продовження на такий же термін. Продовження терміну дії паспорта провадиться у порядку, встановленому для оформлення його видачі.

Як зазначає Генічеське об'єднане УПФУ Херсонської області у протоколі від 10.03.2017 №7 засідання комісії з питань відмови в призначенні пенсії (а.с. 24-25), до заяви позивача про призначення пенсії за віком додані копії документів, які не завірені належним чином, а саме нотаріально або апостилем. Проте, як свідчать матеріали справи, до означеної заяви про призначення пенсії за віком, як зазначалось вище, додавались нотаріально засвідчені копії документів, серед яких був паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Таким чином, вимогу про надання разом з заявою про призначення пенсій паспорту громадянина України виконано.

Відповідно до п. 51, п. 54 рішення Європейського суду з прав людини «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України. Користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Саме до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області було подано заяву про призначення пенсії. Останнім місцем реєстрації ОСОБА_2 до виїзду на постійне проживання до Держави Ізраїль було місто Севастополь.

Як вбачається з матеріалів справи позивач через свого представника з заявою про призначення пенсії звернувся до Генічеського об'єднаного УПФУ Херсонської області 01.03.2017 року, тому саме з 01.03.2017 року слід зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області - залишити без задоволення, а постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 15 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про зобов'язання призначити виплату пенсії за віком - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Головуючий суддя Димерлій О.О.Судді Єщенко О.В. Шеметенко Л.П.