Рішення № 75591518, 18.07.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року справа № 823/1559/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гараня С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Гордієнка Ю.П.,

позивача - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДМС в Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (19635, Черкаська обл., Черкаський р-н., с. Білозір’я, вул. Мірошниченка,7) до Управління ДМС в Черкаській області (18002, м. Черкаси, б-р. Шевченка, 117) про визнання незаконними дій УДМС в Черкаській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну та скасування рішення від 28.03.2018 № 50.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що з метою обміну посвідки на постійне місце проживання, в якій допущено помилку при написанні прізвища, позивач звернувся до управління ДМС в Черкаській області з відповідною заявою та отримав відмову, оформлену листом, з посиланням на п.1 ч.3 ст. 4 ЗУ “Про імміграцію”. В квітні 2018 року позивачу стало відомо про скасування його дозволу на імміграцію в Україну на підставі п.1 ч.1 ст.12 ЗУ “Про імміграцію”. Представник позивача зауважила що відповідно до положень зазначеного закону, скасування дозволу на імміграцію можливе, серед іншого, в разі подачі заявником завідомо неправдивих відомостей, натомість позивачем до пакету документів для отримання дозволу на імміграцію, додано свідоцтво про шлюб, в якому містилася інформація про дату укладення шлюбу, тобто позивачем надано правдиві відомості. Крім того, звернула увагу, що пакет документів наданий позивачем перевірявся Черкаською РДА, Управлінням СБУ в Черкаській області та УМВС України в Черкаській області. Також представником позивача наголошено, що органами міграційного контролю неодноразово проводилась заміна посвідки на постійне проживання позивача і такі дії вважалися законними. На підставі зазначеного вважає дії відповідача щодо скасування дозволу на імміграцію протиправними а оскаржуване рішення вважає незаконним та таким що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що підставою для проведення перевірки законності надання дозволу на імміграцію слугував лист ДМС України від 07.06.2013 №8-4806/2.1-13 “Про деякі питання перевірки законності надання дозволу на імміграцію та документування посвідкою на постійне проживання”, згідно якого, проведення такої перевірки уповноваженим органом можливе у разі звернення заявника, в тому числі, з приводу обміну посвідки на постійне проживання і Україні. Представник відповідача звернула увагу що в ході такої перевірки встановлено безпідставність оформлення дозволу на імміграцію в Україну, оскільки на дату звернення позивач не перебував у шлюбі з громадянкою України протягом передбаченого пунктом 1 частини 3 статті 4 ЗУ “Про імміграцію” (в редакції від 01.08.2001) терміну, – понад два роки. На підставі зазначеного, представник відповідача вважає дії УДМС в Черкаській області правомірними а рішення про скасування дозволу на імміграцію таким, що винесено в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.01.2002 Виконавчим комітетом Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області видано свідоцтво про одруження серії І-СР №065456, відповідно до якого між громадянином ОСОБА_4 – ОСОБА_5 та громадянкою України – ОСОБА_6 укладено шлюб, про що зроблено запис в книзі реєстрації актів про одруження за №1.

29.08.2002 Рішенням відділу громадянства, паспортної та імміграційної роботи УМВС України в Черкаській області позивачу надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі перебування у шлюбі з громадянкою України - ОСОБА_7.

31.08.2002 на підставі зазначеного рішення, ВГПіС м. Черкаси позивачу видано тимчасову посвідку на постійне проживання серії ЧР № 03928 терміном дії до 31.08.2004.

26.08.2004 у зв’ язку із закінченням терміну дії, виданої у 2002 році посвідки, позивачу ВСГІРФО м. Черкаси видано тимчасову посвідку на постійне проживання серії ЧР № 08333 із з зазначенням про безстроковість її дії.

15.05.2012 ВГІРФО м.Черкаси видано позивачу посвідку на постійне проживання у зв’язку із досягненням ним 45-річного віку, серії ЧР № 17436 з терміном дії “безстроково”.

05.09.2017 позивач звернувся до УДМС України в Черкаській області із заявою про обмін посвідки на постійне проживання у зв’язку з встановленням розбіжностей у записах (невідповідності внесених до посвідки записів записам в інших документах).

Відповідачем, на виконання вимог листа ДМС України від 07.06.2013 № 8- 4806/2.1-13, при розгляді матеріалів справи позивача про обмін посвідки, було перевірено законність надання дозволу на імміграцію і документування посвідкою на постійне проживання та складено Висновок про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне місце проживання в Україні, оскільки на дату звернення позивач не перебував у шлюбі з громадянкою України протягом передбаченого пунктом 1 частини 3 статті 4 ЗУ “Про імміграцію” терміну, – понад два роки, а лише три місяці. У відповідності до висновку, службові особи органу міграційної служби вважають за доцільне скасувати рішення про надання дозволу на імміграцію в зв’язку з подачею позивачем неправдивих відомостей.

28.03.2018 Управлінням ДМС в Черкаській області винесено рішення №50 про скасування дозволу на імміграцію в Україну видане громадянину ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 12 ЗУ “Про імміграцію”.

Позивач, вважаючи таке рішення незаконним, звернувся із адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 №658 “Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби”, утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної міграційної служби за переліком згідно з додатком. Управління державної міграційної служби України в Черкаській області, згідно додатку, є територіальним органом Державної міграційної служби України.

Нормативно – правовим документом, який визначає умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства є Закон України «Про імміграцію» від від 07.06.2001 № 2491-III (далі – Закон № 2491-III, станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2491-III, імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію; посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.

Згідно зі ст. 4 Закону № 2491-III, дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції. Квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів. Дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається, серед іншого, одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.

Відповідно до п.6, ч.4 Положення про управління державної міграційної служби України в Черкаській області, відповідач приймає, в межах своїх повноважень, рішення про надання дозволу на імміграцію, відмову в його видачі та скасування такого дозволу.

Частиною 1, ст.12 Закону № 2491-III, передбачено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність.

Суд, провівши аналіз законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дослідивши докази наявні в матеріалах адміністративної справи, при вирішенні спору по суті, зазначає наступне.

Підставою для прийняття відповідачем рішення про скасування дозволу на імміграцію позивача є вимоги ч.1, ст.12 ЗУ «Про імміграцію». Щодо зазначення позивачем, при подачі документів на імміграцію, неправдивих відомостей йдеться в листі Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України від 20.03.2018 №8.1-886/8.11-18, яким підтримано проект Висновку відповідача про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне місце проживання в Україні позивачу.

Судом, в ході розгляду справи, під час дослідження письмових доказів, зокрема п.5 заяви позивача про дозвіл на постійне проживання в Україні (а.с. 44), встановлено, що позивачем зазначено дату укладення шлюбу – 04.01.2002, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії І-СР №065456 (а.с. 50), тобто позивачем, при подачі документів на імміграцію, вказані правдиві відомості щодо укладення шлюбу з громадянкою України.

З урахуванням зазначеного, суд вказує, що за даних обставин, порушення ч.1, ст.12 ЗУ «Про імміграцію» не може слугувати підставою для скасування дозволу на імміграцію позивача.

Крім того суд наголошує, що подача документів на отримання дозволу на імміграцію є правом позивача, а перевірка документів на предмет наявності підстав для імміграції заявника є обов’язком уповноваженої службової особи, яка своєчасно мала перевірити підстави для імміграції позивача. За зазначених обставин, суд приходить до висновку про відсутність протиправної поведінки в діях позивача, оскільки ним були надані правдиві відомості щодо себе для прийняття рішення органами міграційного контролю.

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку про необґрунтованість оскаржуваного рішення та протиправність дій відповідача щодо прийняття рішення, яке прийнято без належної підстави визначеної законом, у зв'язку з чим підлягає до скасування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАСУ, зобов’язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Частиною 1 ст. 72 КАС України, встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду правомірність та обгрунтованість оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимог обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії Управління ДМС в Черкаській області щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 протиправними.

Скасувати рішення Управління ДМС в Черкаській області про скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну від 28.03.2018 № 50.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління ДМС в Черкаській області (бул. Шевченка, 117, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 37852733) на користь ОСОБА_1 (вул. Мірошніченка, 7, с. Білозір’я, Черкаський район, Черкаська область, 19635; паспорт громадянина ОСОБА_9 Азейбаржан, №Р3614358; ІНФОРМАЦІЯ_1; посвідка на постійне проживання серія ЧР № 17436) суму сплаченого судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн.80 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.М. Гарань

повний текст рішення складено 30.07.2018