Постанова № 75591230, 31.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року справа №812/639/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Сухарьока М.Г., при секретарі судового засідання Романченко Г.О., за участю представника відповідача Татарінової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 р. у справі № 812/639/18 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.), яке складено в повному обсязі 29 травня 2018 року у м.Сєвєродонецьк Луганської області, за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірними дій, стягнення військового збору та середнього грошового забезпечення за весь час затримки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач, апелянт) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач) в якому просив суд:

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача середньоденне грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 12.07.2017 по 26.01.2018 на загальну суму 48561,48 грн,

- визнати неправомірними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області, щодо стягнення з ОСОБА_2, військового збору в сумі 420,76 грн при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги в сумі 28050,75 грн при звільнені зі служби.

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області незаконно стягнений з позивача військовий збір в сумі 420,76 грн. при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в сумі 28050,75 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що з 02.08.2014 по 09.08.2014, 13.12.2014 по 07.11.2015 та з 07.11.2015 по 12.07.2017 безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань. Відповідно до наказу від 11.07.2017 № 486 о/с виданого Головним управлінням Національної поліції в Луганській області слідчого, слідчого відділення Біловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітана поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п.7 (за власним бажанням), з 12.07.2017, з вислугою років на день звільнення у календарному обчислені, 15 років, 11 місяців 08 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 21 добу. Однак в порушення вимог п. 10 "Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції", затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235, у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати відповідач не вказав в наказі № 486 о/с від 11.07.2017 інформацію щодо необхідності виплати одноразову допомогу та стаж служби а поліції для її виплати. Не отримавши після звільнення одноразової грошової допомоги, позивач звернувся зі скаргою на дії відповідача до Луганського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Після чого 26.01.2018 позивачу нараховано одноразову грошову допомогу в сумі 28050,75 грн, але на думку позивача незаконно утримано з неї військовий збір в сумі 420,76 грн та виплачено 27629,99 грн. При цьому відповідач не надав позивачу довідку щодо нарахувань та виплати одноразової грошової допомоги. На запит ОСОБА_2 щодо повернення утриманого військового збору, відповідач надав відповідь про неможливість повернення суми відрахованого військового збору з вихідної допомоги у зв'язку з відсутністю підстав застосування вказаної пільги з оподаткування.

Позивач вважає, що дії та бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати одноразової грошової допомоги в день звільнення позивача в подальшому стягнення з даної виплати військового збору, та ненадання відповіді на неодноразові запити щодо нарахування та виплати середньоденного грошового забезпечення за весь час затримки її виплати є протиправними суперечать чинному законодавству України.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_2 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 липня 2017 року по 25 січня 2018 року в сумі 56387,31 грн

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог п. 10 "Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції", затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235, у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати.

Вказані вимоги відповідач не виконав при прийнятті рішення про звільнення позивача зі служби з 12.07.2017, що стало підставою для видання наказу № 691 о/с від 29.09.2017 про нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції.

Також суд першої інстанції зазначив, що виплачуючи ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні з поліції у січні 2018 року відповідач як податковий агент зобов'язаний був утримати з нарахованої суми військовий збір у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а тому у задоволенні позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо стягнення військового збору в розмірі 420,76 грн із суми одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби суд відмовив.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам викладеним у позовній заяві.

З рішенням суду першої інстанції також не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначили, що Наказом МВС України № 260 від 06.04.2016 затверджено «Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» (далі Порядок № 260). Пунктом 23 Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер та премій установлених на день звільнення. Відповідач вважає, що одноразова грошова допомога при звільнені, яка передбачена пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, надстрокової служби та військової служби за контрактом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі Постанова № 393) не входить до складу грошового забезпечення, а одноразова грошова допомога при звільненні яка передбачена пунктом 10 Постанови № 393, нараховується та сплачується відповідно до умов, встановлених Порядком № 260. Крім того відповідач зазначає, що пунктом 7 Порядку № 260 передбачено, грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення, тобто одноразова грошова допомога була виплачена позивачу в січні 2018 року при надходженні відокремленого додаткового фінансування на виплату одноразової грошової допомоги. Щодо стягнення військового збору у сумі 420,76 грн, відповідач зазначив, що відповідно до норм Податкового кодексу, тимчасово на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення в тому числі і працівників правоохоронних органів, на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції. Позивач вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО з 12.07.2017, у зв'язку з чим втратив пільги з оподаткування військовим збором. Відповідач вважає, що на час призначення та сплати одноразової грошової допомоги при звільнені, пільги щодо оподаткуванням військовим збором доходів позивача були відсутні. Також, відповідач зазначив, що вимоги про стягнення безпідставно утриманих сум військового збору з грошового забезпечення регулюються Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787). Пунктом 3 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Порядком № 787 передбачено, що повернення помилкового або надміру зарахованих до бюджету коштів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету. Подання подається разом з заявою про повернення коштів з бюджету. Відповідач зазначає, що ОСОБА_2 не звертався із заявою до відповідача про повернення зайво утриманого військового збору та відповідного казначейства, а тому на думку відповідача позовні вимоги щодо стягнення військового збору з Головного управління Національної поліції у Луганській області є передчасними.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначила, що станом на час отимання грошової допомоги позивач був вже звільнений. Тому не мав підстав для застосування пільги щодо сплати військового збору.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. При таких обставинах суд розглянув справу у відсутність особи, яка не з'явилася.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача (справа в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, що є предметом оскарження апеляційної скарги ГУ Національної поліції у Луганської області, зупинена відповідно ухвали від 31 липня 2018 року), апеляційний суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. з 05.08.2001 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 по 12.07.2017 продовжив службу в Національній поліції України в Луганській області.

Згідно довідки № А-111173 від 15.12.2017 в період з 02.08.2014 по 09.08.2014, з 13.12.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 12.07.2017 позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (арк.спр. 18).

12.07.2017 капітан поліції ОСОБА_2, слідчий слідчого відділення Біловодського відділу поліції вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення, про що видано наказ № 213 дск від 28.07.2017 (арк.спр 81).

Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11.07.2017 № 486 о/с звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_2 слідчого, слідчого відділення Біловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст. 77 ч. 1 .п7 (за власним бажанням), з 12.07.2017, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 15 років 11 місяців 08 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 21 добу (арк.спр. 67).

Наказом № 691 о/с від 29.09.2017 ОСОБА_2 відповідно до наказу МВС України від 23.11.2016 № 1235 «Про затвердження Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції» у зв'язку зі звільненням прийнято рішення про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції. Стаж роботи в поліції для виплати складає 15 років 11 місяців 08 днів (арк.спр. 68).

Відповідачем надано до суду лист № 158/111/22-2018 від 28.03.2018, в якому зазначено, що ОСОБА_2 звільнений зі служби 12.07.2017, остаточний розрахунок проведений 27.07.2017 після надходження фінансування за 12 діб липня 2017 року та одноразової грошової винагороди за участь в АТО за червень-липень 2017 року. Одноразова грошова винагорода при звільненні сплачена у січні 2018 року при надходженні відокремленого додаткового фінансування на виплату одноразової грошової винагороди при звільнені. Нараховано ОСОБА_2 у сумі 28050,64 грн та відповідно чинного законодавства утримано та нараховано податки та збори, у тому числі військовий збір у розмірі 1,5% у сумі 420,76 грн (арк.спр. 69).

Факт перерахування ОСОБА_2 вихідної допомоги у сумі 27629,83 грн підтверджено платіжним дорученням за № 20 від 24.01.2018 з відміткою казначейської служби про перерахування (оплату) на рахунок позивача 26.01.2018 (арк.спр. 70).

Спірним по справі, відповідно апеляційної скарги позивача є питання правомірності стягнення військового збору при виплаті одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", який набрав чинності 07.11.2015.

Відповідно до абзацу першого пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України військовий збір встановлений тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 "Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором" установлено, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції.

Як зазначалось вище згідно довідки № А-111173 від 15.12.2017 в період з 02.08.2014 по 09.08.2014, з 13.12.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 12.07.2017 ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (арк.спр. 18).

Згідно витягу з наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 28.07.2017 № 213дск вважається таким, що вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з 12 липня 2017 року капітан поліції ОСОБА_2, підстава: витяг з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11.07.2017 № 486 о/с (арк. спр. 81).

Тобто суд апеляційної інстанції вважає доведеним факт безпосередньої участі позивача в АТО. Крім того, цей факт під час розгляду справи сторонами не оспорювався.

З наданих наказів вбачається, що ОСОБА_2 був звільнений 12.07.2017 року та приймав безпосередню участь в АТО по 12.07.2017 року.

Тобто суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_2 приймав безпосередню участь у проведенні АТО до моменту його звільнення. Одноразова грошова допомога незважаючи на те, що була виплачена у 25 січня 2018 року (тобто коли він вже був звільнений) виплачувалась йому як співробітнику поліції, крім того одноразова грошова допомога повинна була йому сплачена під час розрахунку.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо стягнення з ОСОБА_2 військового збору.

Пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, тому постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог слід скасувати з прийняттям нової якою позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Повне судове рішення складено та підписано 31 липня 2018 року.

Керуючись статями 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 р. у справі № 812/639/18 - задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 р. у справі № 812/639/18 в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Луганській області військового збору в сумі 420,76 грн. - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області, щодо стягнення з ОСОБА_2, військового збору в сумі 420,76 грн. при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги в сумі 28050,75 грн. при звільнені зі служби.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_2 військовий збір в сумі 420,76 грн при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені ОСОБА_2 зі служби в сумі 28050,75 грн.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В. Сіваченко

М.Г.Сухарьок