Ухвала суду № 75591198, 30.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

30 липня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/1523/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В. ,

прокурора - Цирфа Т.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу №816/1523/18 за позовною заявою керівника Харківської місцевої прокуратури №1 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна служба України з безпеки на транспорті про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами,

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2018 року керівник Харківської місцевої прокуратури №1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна служба України з безпеки на транспорті, про стягнення плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 9465,87 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №816/1523/18 (суддя Довгопол М.В.). Ухвалено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Залучено Державну службу України з безпеки на транспорті до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року адміністративну справу №816/1523/18 прийнято до провадження судді Костенко Г.В. та призначено справу до розгляду на 12:00 30 липня 2018 року.

27 липня 2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

У судовому засіданні на обговорення поставлено клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з наявністю постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №820/1203/17.

Прокурор проти даного клопотання заперечував.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі суд виходить з такого.

Судом встановлено, що 15.02.2018 при проведенні посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки RENAULT MAGNUM 440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу, за результатами якого складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 15.02.2018 №0010173 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15.02.2018 №0023173, в яких зафіксовано перевезення вантажу із перевищенням встановленого осьового навантаження (а.с.18-19).

На підставі вказаних документів було складено розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу, згідно якого за перевищення нормативних параметрів відповідач повинен сплатити кошти в сумі 287,60 євро (а.с.20).

На підтвердженні законності проведеної перевірки позивачем надано наказ від 08.02.2018 №129 про затвердження графіка проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті (а.с.30) та свідоцтво про державну метрологічну атестацію вимірювальної техніки №34-00/1093 від 06.04.2017 (а.с.45).

20.02.2018 управління Укртрансбезпеки у Харківській області надіслало на адресу відповідача лист №1114/36-18, яким останнього повідомлено про необхідність внесення плати за проїзд та надіслати належним чином завірену копію платіжного документа на адресу управління (а.с.22).

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив кошти у розмірі 9465,87 грн, що еквівалентно 287,60 євро, керівник Харківської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави звернувся до суду з позовом про стягнення плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Між тим, оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірного майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що при визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Укртрансбезпеки, реорганізувавши шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Так, п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп. 15, 27 п. 5 зазначеного Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що Укртрансбезпека виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Разом з тим, повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Як вбачається із матеріалів справи керівник Харківської місцевої прокуратури №1 звернувся до суду в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті частини четвертої статті 53 КАС України в інтересах держави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Звернення до суду із даним позовом обґрунтоване тим, що законодавець не надав Державній службі України з безпеки на транспорті повноважень на звернення до суду з даного питання, а отже остання не має адміністративно-процесуальної дієздатності для подання позову.

Частиною дугою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 56 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.

У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, у яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень. До компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, у яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи, в чітко визначених законами України випадках.

Проте ані Конституцією України, ані законами України Укртрансбезпеку (а в даному випадку керівника Харківської місцевої прокуратури в інтересах держави) не наділено правом звернення саме до адміністративного суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів.

Приписами частини другої статті 21 КАС України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В іншому випадку, спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави) носять приватно-правовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 (а.с. 135-138).

Як зазначено в частини п'ятої статті 42 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 38 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №1 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна служба України з безпеки на транспорті про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами, оскільки зазначені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача про закриття провадження задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі №816/1523/18 за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №1 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна служба України з безпеки на транспорті про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами.

Роз'яснити позивачеві, що з огляду на суб'єктний склад учасників справи розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Г.В. Костенко