Рішення № 75591186, 19.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2018 року м. ПолтаваСправа №816/1224/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пилипенко А.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів: Гребінника С.І., Паська Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Чутівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також ГУПФ), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення з 21.03.2018 ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно статті 59 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищенні пенсії";

зобов'язати відповідача призначити з 21.03.2018 та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно статті 59 Закону України №796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищенні пенсії".

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на незгоду з відмовою відповідача у перерахунку пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII). За твердженням позивача, така відмова суперечить положенням Закону №2262-ХІІ.

ГУПФ позов не визнало, у відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 34-36/. Зазначив, що ГУПФ не здійснює призначення та перерахунок пенсії у відповідності до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а особою, відповідальною за вчинення відповідних дій, є територіальний орган Пенсійного фонду за місцем проживання позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Чутівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - Чутівське ОУПФ).

15.06.2018 судом одержано відзив Чутівського ОУПФ, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 66-68/. Звертав увагу на те, що позивачу неодноразово надавались роз'яснення про можливість призначення лише одного з видів пенсії. Разом з цим, позивач не перебуває на обліку в Чутівському ОУПФ, із заявою про призначення пенсії у відповідності до вимог Порядку №22-1 до Чутівського ОУПФ не звертався, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1

15.06.2018 до суду надійшли письмові пояснення позивача /а.с. 76-80/, у яких останній зазначив, що звертався до Чутівського ОУПФ про роз'яснення щодо призначення пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII), разом із заявою подав відповідні документи. Листом від 08.05.2018 вих. №16/Р-02 Чутівське ОУПФ повідомило про відсутність правових підстав для призначення позивачу пенсії на підставі згаданої норми, оскільки участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС мала місце під час проходження ним служби в органах внутрішніх справ, а не у ході проходження дійсної строкової військової служби.

18.06.2018 судом одержано відповідь на відзив /а.с. 92-94/, у якій позивач посилався на протиправність відмови Чутівського ОУПФ у призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII).

Заперечення на відповідь до суду не надходили.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечували, наполягали на відмові у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у ГУПФ, одержує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Крім основного розміру пенсії, позивачу також виплачується додаткова пенсія згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 16, 30-33/.

Позивач є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, йому встановлено другу групу інвалідності, на підтвердження чого до матеріалів справи залучені копії відповідних посвідчень /а.с. 17/.

21.03.2018 позивач звернувся до Чутівського ОУПФ із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII) /а.с. 21/.

22.03.2018 за вих. №1065/02 заяву позивача надіслано до ГУПФ за належністю /а.с. 70/.

06.04.2018 листом ГУПФ вих. №2957/03-22/1 заяву ОСОБА_1 повернуто до Чутівського ОУПФ без виконання з огляду на відсутність у ГУПФ повноважень на призначення пенсії згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 29/.

10.04.2018 на особистому прийомі у Чутівському ОУПФ позивачу було роз'яснено про наявність у нього права на призначення лише одного з видів пенсії.

Крім того, листом від 04.04.2018 вих. №РЕ-7959963/586, наданим на звернення ОСОБА_1 на Урядову телефонну лінію, ГУПФ повідомило позивача про відсутність у нього права на призначення пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 13/.

Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Статтею 18 названого Закону визначено, що пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

За приписами частини третьої статті 24 вказаного Закону, надбавки і підвищення до пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи нараховуються і в порядку, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У відповідності до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, як визначено частиною першою статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Суд враховує, що позивач наразі одержує пенсію по інвалідності, призначену у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Крім основного розміру пенсії, позивачу також виплачується додаткова пенсія згідно статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 16, 30-33/.

За змістом підпункту 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Пенсія по інвалідності позивачу призначена та виплачується ГУПФ.

Натомість, заявою від 21.03.2018 позивач просив призначити йому пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Підпунктом 6 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26486, визначено, що Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

З урахуванням наведеного, особою, відповідальною за призначення позивачу пенсії по інвалідності згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є Чутівське ОУПФ.

Таким чином, у спірних відносинах відсутня бездіяльність ГУПФ щодо призначення позивачу пенсії згідно частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Так само, у суду відсутні підстави для зобов'язання ГУПФ провести перерахунок пенсії позивача у відповідності до вимог названого Закону.

Щодо наявності підстав для призначення позивачу пенсії згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд звертає увагу на такі обставини.

Згідно з частиною другою статті 59 названого Закону, військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Аналізуючи дану норму, суд зауважує, що нею визначено альтернативу щодо можливості призначення пенсії по інвалідності військовослужбовцям або на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (саме згідно з даним Законом призначено пенсію позивачу) або ж у відповідності до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Частиною першою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії по інвалідності, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках.

Водночас ОСОБА_1 проти обчислення пенсії по інвалідності у відповідності до наведених вище норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заперечує.

Натомість позивач наполягає на необхідності проведення перерахунку його пенсії, що призначена згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з розміру, визначеного частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме - п'яти мінімальних заробітних плат.

З цього приводу суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з розміру, визначеного Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

До того ж, суд враховує, що згідно з частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищенні пенсії") особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Позивачем до матеріалів справи надано копію довідки УМВС в Житомирській області від 29.10.2002 вих. №3/2128, якою підтверджено, що ОСОБА_1 на підставі наказу УМВС від 29.10.1986 №048о/с виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 29.04.1986 по 02.05.1986 у м. Прип'ять, а з 03.05.1986 по 04.05.1986 - у с. Копачі Чорнобильського району Київської області /а.с. 23/.

Таким чином, позивач був залучений до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у якості військовослужбовця МВС, строкової дійсної військової служби на момент участі у ліквідації наслідків на ЧАЕС не проходив, у зв'язку з чим наведені вище положення Закону на нього не поширюються.

З урахуванням наведеного, підстави для обчислення/перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру п'яти мінімальних заробітних плат, відсутні.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для виходу за межі позовних вимог та зобов'язання Чутівського ОУПФ вчинити дії з перерахунку/призначення пенсії позивача у відповідності до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, як визначено частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Однак, позивач не надав суду належних та достатніх доказів, що свідчили б про порушення його прав і законних інтересів у сфері публічно-правових відносин рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідачів.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

Позивач від сплати судового збору звільнений, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Чутівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 липня 2018 року.

Суддя О.О. Кукоба